Рішення № 10042278, 15.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р. Справа № 11/73/10

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Никкартонторг»

(54000, м.Миколаїв, вул. 11 Лінія, 28, р/р26009001335669 в ПАТ «ОТП Банк», м.Київ, код ЄДРПОУ 36954722)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОО –Гофротара»

(54036, м.Миколаїв, вул.Воровського, 38, р/р26009901026203 в філії ЗАТ «ПУМБ», м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 33854157)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Павлович Є.В., дов. б/н від 01.06.2010р.

від відповідача: Тульська А.І., дов. №78 від 11.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 371297,97 грн.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі, однак в зв’язку з скрутним матеріальним становищем не має можливості сплатити всю суму боргу одним платежем. Представник відповідача в судовому засіданні просить суд розстрочити виконання рішення суду на три місяці.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи суд, –

в с т а н о в и в:

10 березня 2010р. за №6/Л сторони уклали договір, за умовами якого продавець зобов’язався продати та передати у власність покупця картонно-паперову продукцію виробництва ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат», ціна, асортимент та кількість якої вказується у специфікації, а останній –прийняти та сплатити її вартість.

Згідно з умовами п.3.3 договору, оплата здійснюється покупцем за кожну обумовлену в специфікації партію товару шляхом 100% попередньої оплати, або на умовах та протягом терміну, обумовленого в специфікаціях, шляхом перерахування покупцем коштів за партію товару.

Виконуючи умови договору, позивач в період березень-квітень 2010р. поставив відповідачу товар (картон та папір)на загальну суму 493297,97 грн., що підтверджується копіями специфікації №1 та належним чином оформлених видаткових накладних №74 від 29.03.2010р., №81 від 30.03.2010р., №83 від 31.03.2010р., №84 від 31.03.2010р., №105 від 06.04.2010р., №109 від 07.04.2010р. (а.с.10-16), а також копіями довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №Дов-000033 від 29.03.2010р. та №Дов-000038 від 01.04.2010р.

Умовами специфікації №1 на поставку товару у березні 2010р. сторони погодили умови оплати товару: протягом 14 календарних днів від дати поставки. Представник позивача пояснив, що умови поставки товару у квітні 2010р. не змінювались, тому нової специфікації сторонами не укладалось. Зазначене підтверджується також поясненнями представника відповідача.

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлений товар не розрахувався, в зв’язку з чим позивач 07.04.2010р. направив йому претензію №11-п/10 щодо оплати заборгованості в сумі 493297,97 грн., яка була отримана останнім 08.04.2010р., що підтверджується відповідною відміткою на копії претензії (а.с.17).

Відповідач листом від 12.04.2010р. №11/1 визнав існуючий борг в сумі 493297,97 грн. та зобов’язався сплатити його 13.04.2010р.

Однак, заборгованість відповідачем була сплачена частково в розмірі 122000,0 грн., що підтверджується копіями виписок банківського рахунку позивача від 13.04.2010р. та 14.04.2010р.

Залишок заборгованості складає 371297,97 грн. та визнається представником відповідача в повному обсязі.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На день розгляду справи відповідач не надав доказів погашення боргу в сумі 371297,97грн.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не вбачає законних та обґрунтованих підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, оскільки останнім не доведено належними та допустимими, відповідно до приписів ст.33,34 ГПК України, доказами наявність виняткового випадку, поважних причин та конкретних обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.

Проте боржник не позбавлений права в подальшому звернутись до суду з заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду в порядку ст.121 ГПК України, надавши належні та допустимі докази в обґрунтування такої заяви.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОО –Гофротара», 54036, м.Миколаїв, вул.Воровського, 38, (р/р26009901026203 в філії ЗАТ «ПУМБ», м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 33854157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Никкартонторг», 54000, м.Миколаїв, вул. 11 Лінія, 28, (р/р26009001335669 в ПАТ «ОТП Банк», м.Київ, код ЄДРПОУ 36954722) 371297,97 грн. боргу, 3713,0 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя