Рішення № 100422779, 12.10.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7608/21

за позовом ОСОБА_1 , смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІД 2007", м. Дніпро

про визнання трудових відносин припиненими

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Головаха К.К.

Представники:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача не з`явився

ПРОЦЕДУРА:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІД 2007" про визнання трудових відносин припиненими.

Ухвалою суду від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.09.2021.

Ухвалою суду від 20.09.2021 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 12.10.2021.

Відповідач відзиву на позов не надав, участі свого представника у судових засіданнях, як у межах підготовчого провадження, так і в межах розгляду справи по суті, не забезпечив.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В ході судового засідання 12.10.2021 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 12.10.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, користуючись своїм правом, у встановленому законом порядку попередив учасників про свій намір припинити трудові відносини та про проведення позачергових загальних зборів, натомість учасники Товариства на загальні збори не з`явились, що позбавило позивача можливості бути звільненим з посади директора.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Рішенням загальних зборів Товариства, оформленим протоколом № 3 від 26.08.2008, серед іншого, прийнято рішення про (арк. с. 37):

- звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІД 2007», пана ОСОБА_2 , з 26 травня 2008 року;

- призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІД 2007» пана ОСОБА_1 , з 27 травня 2008 року та надати йому право керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІД 2007», та відповідно, право першого підпису на фінансових, розрахункових та інших документах Товариства;

- уповноважено ОСОБА_3 провести усі заходи по державній реєстрації змін до відомостей, щодо керівника товариства, що містяться в ЄДР. Для виконання цього доручення ОСОБА_3 має право подавати, підписувати, отримувати усі необхідні документи.

Факт перебування ОСОБА_1 у відносинах (трудових відносинах) із ТОВ "ФІД 2007" в якості керівника цього Товариства підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру, копією протоколу № 3 загальних зборів засновників Товариства від 26.05.2008, а також даними Державної фіскальної служби України, які вказані у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та даними Пенсійного фонду України, які вказані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Копія наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду керівника ТОВ "ФІД 2007" та запис про прийняття на роботу до ТОВ "ФІД 2007" в трудовій книжні у позивача та в матеріалах справи відсутні.

Засновниками (учасниками) TOB «ФІД-2007», відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (арк. с. 16).

01.02.2019, 12.02.2019 та 08.05.2019 (повторно) ОСОБА_1 подано засновникам (учасникам) (загальним зборам) ТОВ «ФІД 2007» заяву про звільнення з посади директора товариства на підставі п.1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін) (арк. с. 56).

Факт надсилання яких на адресу ТОВ «ФІД 2007» (третім особам) підтверджено належними доказами, доданими до позову, повідомлялось неодноразово товариство про подання директором ОСОБА_1 заяви про звільнення з посади.

Також заявами б/н від 01.02.2019, 12.02.2019 та 08.05.2019 позивач просив скликати загальні збори засновників (учасників) ТОВ «ФІД 2007», та необхідністю розглянути питання про вихід ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) Товариства з часткою 40 %, що складає 200 000 грн. та про припинення його повноважень як директора Товариства (звільнення з посади).

Як зазначає позивач та жодним учасником справи не спростовано, загальні збори учасників товариства проведені не були, у зв`язку з бездіяльністю учасників товариства - "ФІД 2007".

Відповідно до листа ДПС У Дніпропетровській області № 44777/04-36-52-80-01 від 18.12.2019, за даними інформації від державного реєстратора ОСОБА_1 з моменту реєстрації по теперішній час є керівником TOB «ФІД 2007» (арк. 47).

Враховуючи те, що загальні збори учасників Товариства не відбулися, то як вказує позивач, можливість вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між ТОВ "ФІД 2007» в ОСОБА_1 відсутня, тому позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом про визнання трудових відносин припиненими на підставі п.1 ст. 36 КЗпП.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо підсудності суд зазначає наступне:

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦКУ попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року №1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює усі трудові відносини, які виникають між працівниками та юридичними особами. Проте, положення даних законів не врегульовують відносини виконавчого органу товариства та засновників, які врегульовані статтею 99 ЦК України.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Таким чином, норми трудового законодавства не розповсюджуються на спори між виконавчими органами товариства та самими товариствами, а є корпоративними, отже повинні розглядатися у порядку господарського судочинства.

Правова позиція щодо підсудності спору про звільнення керівника товариства в порядку господарського судочинства викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц (провадження №14-613 цс18), від 19.02.2020 по справі №145/166/18, від 10.04.2019 у справі №510/456/17.

Щодо визнання припиненими трудових відносин

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

Згідно з пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю підставами припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін.

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Пунктом 5.1 Статуту встановлено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внеску учасника утворюється Статутний капітал Товариства в розмірі 500 000, 000 гривень. Статутний капітал розподіляється між сторонами наступним чином:

- громадянин України ОСОБА_1 200 000 гривень, що складає 40 % відсотків його внесків до Статутного капіталу Товариства;

- громадянин України ОСОБА_5 200 000 гривень, що складає 40 % відсотків його внесків до Статутного капіталу Товариства;

- громадянка України ОСОБА_4 100 000 гривень, що складає 20 % відсотків його внесків до Статутного капіталу Товариства.

Учасники отримують повідомлення про проведення Зборів Учасників з зазначенням часу і місця їх проведення. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 (тридцять) днів до скликання Загальних зборів учасників. Будь-хто з учасників вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 (двадцять п`ять) днів до початку Загальних зборів учасників. Не пізніше як за 7 (сім) днів скликання Загальних зборів учасників їм надається можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного Зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення, можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (пункт 9.1.10 Статуту).

Згідно п. 9.1.1 Статуту загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

До виключної компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належать питання щодо обрання та відкликання з посади директора та Ревізійної комісії Товариства (п. п. 9.1.3 Статуту).

Згідно пункту 9.2 Статуту виконавчим органом Товариства є директор Товариства призначається і відкликається за рішенням Загальних Зборів Учасників.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (ч. 2 ст. 30 Закону).

Зі Статуту відповідача вбачається, що питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням Загальних зборів, тому позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Процедура звільнення за угодою сторін визначена ст. 36 КЗпП, ст. ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких право директора на звільнення кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частин 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У спірних правовідносинах судом встановлено, що уповноважений на звільнення директора товариства орган - загальні збори учасників ТОВ «ФІД 2007» неодноразово проігнорував повідомлення позивача про їх скликання для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього законом обов`язків.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання припиненими повноважень позивача на посаді директора є обґрунтованими та правомірними, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІД 2007» (49000, м. Дніпро, вул. Кривоноса, буд. 100; ідентифікаційний код 35447228) припиненими з моменту набрання рішення Господарського суду Дніпропетровської області законної сили, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІД 2007» (49000, м. Дніпро, вул. Кривоноса, буд. 100; ідентифікаційний код 35447228) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 2 270 грн витрат із сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.10.2021

Суддя В.І. Ярошенко