Рішення № 100422065, 07.10.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37396/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань -Шевчук А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

третя особа - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа - ОСОБА_2 , - про захист прав споживача, визнання дій щодо блокування руху коштів по рахунку незаконними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), в якому просила визнати неправомірними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо блокування розрахункової картки, відкритої на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні, розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на розрахунковій платіжній картці у межах фактичного залишку коштів, шляхом розблокування карткового рахунку та поновлення фінансових операцій.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк». На виконання зазначеного договору на ім`я ОСОБА_1 було відкрито поточний картковий рахунок, який обслуговується розрахунковою платіжною карткою № НОМЕР_1 .

У грудні 2019 року при спробі здійснити операцію по переказу коштів на іншу картку через систему Приват24 на веб сайті АТ КБ «Приватбанк» стало відомо, що картка № НОМЕР_1 була заблокована банком.

Цього ж дня ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до головного офісу АТ КБ «Приватбанк», а також до керівника відділення АТ КБ «Приватбанк», в якій просила пояснити причину неможливості користування розрахунковою карткою, однак у відповіді було запропоновано звернутись на гарячу лінію 3700. В усній розмові з оператором, позивач дізналась про те, що причиною блокування картки було зазначено чч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», однак не вказавши про причини такого блокування рахунку, термін на який буде здійснено блокування, чим порушив права позивача.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо блокування картки є незаконними та такими, що порушують чинне законодавство.

У подальшому на електронну адресу позивача від відповідача було надіслано листи про те, що звернення позивача розглянуто фахівцями відповідача, а для отримання офіційної відповіді банку необхідно сформувати запит з детальним описом ситуації.

У подальшому на неодноразові запити позивача до відповідача відповіді отримано не було.

Відповідно до норм чинного законодавства строк зупинення проведення фінансової операції не може перевищувати 30 робочих днів. Проте, банком не надано відповідь про те, яку саме незаконну операцію було здійснено позивачем та на підставі чого заблоковано її картковий рахунок.

Однак, більше ніж на півроку позивач позбавлена права доступу до власних коштів та вільно розпорядження ними.

На підставі викладеного, позивач просила про задоволення позову.

Ухвалою суду від 02 вересня 2020 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

30 листопада 2020 від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

06 квітня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про залучення ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою суду від 17 травня 2021 року клопотання АТ КБ «Приватбанк» задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2

16 жовтня 2021 року від відповідача надійшли пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 , в яких зазначено про те, що підписавши анкету-заяву ОСОБА_1 погодилась на укладення договору з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк», тим самим позивач з АТ КБ «Приватбанк» уклала договір, який відповідно до статті 634 ЦК України, є договором приєднання.

Дійсно, банком було призупинено здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 , держателем якої є позивач, на підставі заяви щодо блокування перерахованих коштів ОСОБА_2 .

05 грудня 2019 року ОСОБА_2 за допомогою додатку Приват24 здійснив переказ грошових коштів в розмірі 10 000 грн на банківську картку позивача на купівлю напівпричіпу марки «Welton», номерний знак НОМЕР_2 , продаж якого здійснював ОСОБА_3 . Однак домовленість з продавцем повністю дотримано не було.

ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» із заявою щодо блокування перерахованих коштів, а також звернувся до Самарського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

В ході проведення перевірки АТ КБ «Приватбанк» встановив, що карткою позивача в грудні 2019 року користувався ОСОБА_3 , який і займався продажем напівпричіпу.

Таким чином, банк призупинив здійснення видаткових операцій, з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 , держателем якої є позивач, на підставі звернення іншого клієнта банку - ОСОБА_2 , щодо вчинення відносно нього шахрайських дій.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії є передчасними та не відповідають належному способу захисту цивільних прав та інтересів, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Позивачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов просила задовольнити.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» уклали договір про надання банківських послуг, шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті за адресою: www.pravatbank.ua. На виконання цього договору позивачу було відкрито поточний картковий рахунок та видано картку № НОМЕР_1 .

Згідно з випискою по картці/рахунку № НОМЕР_1 та платіжним дорученням від 05 грудня 2019 року ОСОБА_2 через додаток Приват 24 здійснив переказ в сумі 9950 грн на картку № НОМЕР_1 .

Згідно з талоном-повідомленням єдиного обліку №19211 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 12 грудня 2019 року та поясненнями ОСОБА_2 , 12 грудня 2019 року він звернувся до Самарського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме: щодо вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо нього шахрайських дій, який не виконав умови договору з продажу вантажного напівпричіпа і який відмовляється повернути кошти ОСОБА_2 в сумі 10 000 грн.

19 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про розблокування її карткового рахунку.

10 березня 2020 року від АТ КБ «Приватбанк» надіслало відповідь про неможливість виконати вимоги щодо розблокування карткового рахунку позивача, з підстав того, що до банку надійшла скарга щодо вчинення несанкціонованих дій із використанням картки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

23 березня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернулась до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про розблокування її карткового рахунку № НОМЕР_1 . У заяві позивач вказала про те, що 05 грудня 2019 року на її картку від ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 9950 грн як завдаток за право розпорядження, продажу, експлуатації та надання в оренду напівпричіпу марки «Welton», номерний знак НОМЕР_2 , 2007 року випуску.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Положенням частини першої статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.

Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно з положеннями частини шостої статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право відмовитися від підтримання договірних відносин чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Разом з тим, такі дії банку щодо зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають зокрема відповідати усім вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII (далі - Закон № 1702-VII).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 5 Закону № 1702-VII банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 17 Закону № 1702-VII суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно). Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Згідно з підпунктом 2.1.4.5.1 пункту 2.1.4.5 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.

Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї (пункт 2.1.4.5.2 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк»).

Відповідно до пункту 12 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року № 705, емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Зупинення або припинення права користувача використовувати електронний платіжний засіб не припиняє зобов`язань користувача й емітента, що виникли до часу зупинення або припинення зазначеного права.

Так, ОСОБА_1 уклавши з АТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк».

Суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились про продаж вантажного напівпричепа марки марки «Welton», номерний знак НОМЕР_2 , 2007 року випуску, за 10 000 грн. 04 грудня 2019 року ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_2 повідомлення, де вказав номер картки ОСОБА_1 для переказу коштів в сумі 10 000 грн за вказаний напівричеп. 05 грудня 2019 року ОСОБА_2 перерахував кошти за вказаний напівпричеп на картку позивача. В подальшому ОСОБА_2 звернувся до банку та правоохоронних органів із заявою про здійснення ОСОБА_3 щодо нього шахрайських дій, у зв`язку з чим банк призупинив дію картки ОСОБА_1 , оскільки дана операція має ознаки ризикованої.

Відповідно до пункту 1.1.2.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» банк має право призупинити обслуговування Клієнта та обмежити доступ до програмних комплексів Банку в разі виникнення у Банку підозр щодо можливих незаконних операцій із платіжним інструментом зі сторони Клієнта.

Таким чином, установивши, що ОСОБА_1 в порушення Умов та Правилнадання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» передала свою картку ОСОБА_3 для здійснення переказу ОСОБА_2 , який в подальшому звернувся до банку та правоохоронних органів із повідомленням про вчинення щодо нього зі сторони ОСОБА_3 шахрайських дій, призупинивши обслуговування по картковому рахунку ОСОБА_1 , АТ КБ «Приватабанк» діяв в межах укладеного сторонами договору надання банківських послуг та норм Закону України № 1702-VII та Постанови правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705.

За таких обставин, підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват банк» відсутні.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 1066, 1068, 1074, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року № 705, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання дій щодо блокування руху коштів по рахунку незаконними, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2021 року.

Суддя О.Л. Бусик