Рішення № 100421932, 09.09.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/204//20

Провадження № 2/521/474/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання – Манюк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Косвена 78», про визнання незаконним та скасування рішення ОСББ «Косвена 78», затвердженого загальними зборами, від 31.01.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Косвена 78» про визнання незаконним та скасування рішення ОСББ «Косвена 78», затвердженого загальними зборами, від 31.01.2016 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем вказано наступне.

14.02.2016 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Косвена 78» було прийнято документ під назвою «Умови надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвена 78», начебто затверджений загальними зборами ОСББ, від 31.01.2016року.

На думку позивача, ці Умови надання допоміжних приміщень співвласникам порушують ряд законів, норм, правил і положень Цивільного кодексу, закону «Про ОСББ», закону «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», порушують його право на доступ і вільне користування спільною власністю.

Позивач вважає, що голосування за ці умови було непрозорим, рішення відображене в протоколі прийнято шляхом маніпуляцій з боку керівництва ОСББ, вказані обставини підтверджуються відповідними доказами, доданими до позовної заяви.

Про існування цих «Умов» він дізнався лише у 2017 році, під час судового розгляду питання незаконного захоплення спільного майна.

Приводом для звернення з вказаним позовом став факт, що у нього, як співвласника, відсутня можливість належної експлуатації житлового комплексу та забезпечення відповідних прав на вільне користування спільним майном.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення ОСББ «Косвена 78», від 31.01.2016 року в частині затвердженого загальними зборами, від 31.01.2016 року, документу під назвою «Умови надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвена 78».

Позивач та його представник надали до суду заяву, в якій підтримали позовні вимоги та просили

про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву на позов не надав, про розгляд вказаної справи судом відповідач був повідомлений неодноразово, належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, прийшов до висновку про таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено що, згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСББ «Косвенна 78» зареєстровано 22.12.2015р., ідентифікаційний код юридичної особи – 40188323, керівник - Бурдюжа С.А. (а.с. 8).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Згідно до виписки з протоколу загальних зборів ОСББ «Косвенна 78», від 31.01.2016р., пунктом - 9 затверджено «Умови надання допоміжних приміщень у користування членам ОСББ» (а.с.9-10).

Підписаний вказаний протокол головою зборів ОСОБА_2 .

Як голосували 31.01.2016р., члени ОСББ за встановленим порядком денним цих зборів, доказів до цієї виписки з протоколу, до суду не було надано учасниками справи.

Ксерокопій Листків письмового опитування співвласників щодо встановленого 31.01.2016р. порядку денного цих зборів, до суду також не було надано учасниками справи.

Відповідно до «Умов надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвенна 78» (а.с.11-14), вони прийняті загальними зборами, від 14.02.2016 року №2.

Проте, ні позивачем, ні відповідачем не було надано до суду ксерокопії Протоколу загальних зборів ОСББ «Косвенна 78», від 14.02.2016р..

Тобто, про існування Протоколу загальних зборів ОСББ «Косвенна 78», від 14.02.2016р., доказів учасниками справи до суду надано не було.

Як голосували 14.02.2016р. члени ОСББ за встановленим порядком денним цих зборів, учасниками справи доказів до суду не було надано.

Ксерокопій Листків письмового опитування співвласників щодо встановленого 14.02.2016р. порядку денного цих зборів, до суду також не було надано учасниками справи.

Про те, чи було своєчасно повідомлено членів ОСББ про проведення зборів, як 31.01.2016р., так і 14.02.2016 року, до суду доказів учасниками справи надано не було.

Також, щодо доказів про отримання повідомлень про проведення загальних зборів та встановлення порядку денного цих зборів, як 31.01.2016р., на яких (а.с.10) було затверджено «Умови надання допоміжних приміщень у користування членам ОСББ» №2; так і 14.02.2016 року, на яких (а.с.11) було прийнято «Умови надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвенна 78» №2, до суду ні позивачем, ні відповідачем, надано не було.

Крім того, суд звертає увагу на те, що, згідно до наданого до суду позивачем ксерокопії тексту «Умов надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвенна 78» №2 (а.с.11-14), ці «Умови…» було прийнято протоколом загальних зборів - 14.02.2016 року.

Тобто, текст «Умов надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвенна 78» було розроблено заздалегідь, або, принаймні – у день проведення загальних зборів - 14.02.2016 року.

Однак, згідно до наданого тексту «Умов надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвенна 78», дата в них вказана - 20.02.2016 року (а.с.14, зворот. бік).

Тобто, дата цих «Умов…» вказана після того, як було затверджено ці «Умови…», чи то: 31.01.2016р., як слідує з протоколу загальних зборів ОСББ «Косвенна 78», від 31.01.2016р. (а.с.10), чи то: прийнято 12.02.2016р., як слідує з титульного аркушу тексту «Умов надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвенна 78» (а.с.11).

Також, яка саме правильна назва цих «Умов ..», оскільки в виписці з Протоколу , від 31.01.2016 року вказана їх назва, як: «Умови надання допоміжних приміщень у користування членам ОСББ» №2; а в ксерокопії тексту, долученого до матеріалів справи, їх назва така: «Умов надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвенна 78» №2 (а.с.11-14), та вказано, що вони прийняті протоколом загальних зборів - 14.02.2016 року.

Ксерокопії Статуту ОСББ, ні позивачем, ні відповідачем до суду надано не було.

Посилання позивача на рішення суду в іншій справі, суд не приймає до уваги, оскільки заявлені позовні вимоги не стосуються позовних вимог у справі, на яку посилається позивач.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Статтею 24 Конституції України передбачено, що всі рівні перед законом і судом.

Згідно ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тобто, закріпивши принцип змагальності сторін, держава гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості, з метою захисту їхніх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів, зокрема, й щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до цієї норми, кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд сприяє особі в їх витребуванні, тим самим сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції проголошено принцип справедливого розгляду справи, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Такий же принцип закріплено і у національному законодавстві, а саме: у ч. 1 статті 2 ЦПК України, згідно до якої, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до п. 10, 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Проте, всупереч зазначених законодавцем засад (принципів) цивільного судочинства про розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами, під час розгляду справи, відповідачем неодноразово подавались до суду одні і ті ж заяви.

Так, Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, від 13.01.2020 року, було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 24.03.2020 року, відповідачеві на адресу місцезнаходження було направлено ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, а також судову повістку про виклик до суду у призначене підготовче судове засідання.

Зазначені документи відповідачем було отримано 20.01.2020 року, про що свідчить рукописний текст з підписом особи, прізвище якої – ОСОБА_3 (а. с. 48).

Проте, в судове засідання відповідач не прибув.

Натомість, замість того, щоб з`явитись до зали засідань, у день слухання справи, 24.03.2020 року, відповідачем до канцелярії суду було подану заяву, в якій він просив відкласти розгляд справи та вказав? що він проти розгляду справи за відсутності сторін, оскільки він має право на надання «усних пояснень» (а.с.50).

У зв`язку з указаною заявою, суд відклав розгляд справи на 20.05.2020 року (а.с.51).

Проте, 19.05.2020 року відповідачем до канцелярії суду було подану заяву, в якій він вказав відкласти розгляд справи та надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи (а.с.55).

У зв`язку з зазначеною заявою відповідача, судом 20.05.2020 року розгляд справи було відкладено на 15.07.2020 року та надано час відповідачу для ознайомлення з матеріалами справи.

Про розгляд справи на вказану дату було повідомлено відповідача заздалегідь (а.с.59).

Проте, незважаючи на вказане, відповідач ні для ознайомлення з матеріалами справи, ні в судове засідання не прибув, хоча про призначення розгляду вказаної справи на 15.07.2020 року, судом відповідач був заздалегідь повідомлений.

У зв`язку з неявкою відповідача, судом розгляд справи було відкладено на 06.10.2020 року та надано час відповідачу для ознайомлення з матеріалами справи.

Про розгляд справи на вказану дату було повідомлено відповідача заздалегідь (а.с.66-67).

Проте, незважаючи на вказане, відповідач ні для ознайомлення з матеріалами справи, про яке він просив суд, ні в судове засідання не прибув, хоча про призначення розгляду вказаної справи на 06.10.2020 року, судом відповідач був заздалегідь повідомлений.

Про розгляд справи на 26.11.2020 року також було повідомлено відповідача заздалегідь (а.с.76-77).

Проте, незважаючи на вказане, відповідач ні для ознайомлення з матеріалами справи, ні в судове засідання не прибув, хоча про призначення розгляду вказаної справи на 26.11.2020 року, судом відповідач був заздалегідь повідомлений.

У зв`язку з неявкою відповідача, судом розгляд справи було відкладено на 03.02.2021 року та надано час відповідачу для ознайомлення з матеріалами справи.

Про розгляд справи на 03.02.2021 року було повідомлено відповідача заздалегідь (а.с.94).

Проте, незважаючи на вказане, відповідач ні для ознайомлення з матеріалами справи, ні в судове засідання не прибув.

Натомість, 02.02.2021 року відповідачем до канцелярії суду було подану повторно заяву, в якій він вказав надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи (а.с.89).

У зв`язку з неявкою відповідача, судом розгляд справи було відкладено на 16.03.2021 року та, в черговий раз надано час відповідачу для ознайомлення з матеріалами справи.

Про розгляд справи на 16.03.2021 року був обізнаний відповідач (а.с.96), також його представник ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії - 15.03.2021 року (а.с.89, зворотний бік).

Незважаючи на викладене, 15.03.2020 року відповідачем до канцелярії суду було в черговий раз подану заяву, в якій він просив відкласти розгляд справи та надати йому час сформувати свою правову позицію (а.с.99).

16.03.2021 року відповідач в черговий раз в судове засідання не прибув.

Натомість, незважаючи на викладене, електронною поштою 16.03.2020 року відповідачем до суду було подану заяву про відвід судді (а.с.100-104).

Позивачем було подано заяву про зловживання відповідачем своїм правами (а.с.119-120).

Незважаючи на викладене, повторно до канцелярії суду відповідачем 16.03.2020 року було подану заяву про відвід судді (а.с.125-128).

В задоволенні заяви про відвід судді було відмовлено.

Про явку в судове засідання на 22.04.2021 року відповідач був повідомлений своєчасно (а.с.140).

Проте, в черговий раз в судове засідання він не прибув (а.с.144).

Про явку в судове засідання на 08.06.2021 року відповідач був повідомлений своєчасно (а.с.149).

Проте, в черговий раз в судове засідання він не прибув (а.с.150).

Про явку і в інші судові засідання відповідач був повідомлений своєчасно (а.с.153, 156, 157, 158).

Проте, в судові засідання відповідач не прибув, відзиву на позов ним не було надано у строки, встановлені законом, хоча, згідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Отже, як наведено судом вище, суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість відповідачу надати відзив на позов та докази щодо своїх заперечень.

Проте, своїм правом відповідач не скористався.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу відповідача та його представника, що, статтею 44 ЦПК України передбачено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Так, відповідно до ч.1 вказаної статті, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Також, згідно до ч.2 вказаної статті 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Приписами ч. 2 ст. 2 ЦПК України законодавцем встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що відповідачем до суду не було надано жодного доказу, а подані до суду заяви відповідача були ретельно перевірені та проаналізовані судом і їм була надана належна оцінка, а тому, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду не було сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Косвена 78», про визнання незаконним та скасування рішення ОСББ «Косвена 78», затвердженого загальними зборами, від 31.01.2016 р., задовольнити частково.

Скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Косвена 78», від 31.01.2016 року, в частині п.9, прийнятого, згідно Протоколу №2 про затвердження загальними зборами ОСББ «Косвена 78» умов надання допоміжних приміщень у користування членам ОСББ, названого в подальшому документом під назвою: «Умови надання допоміжних приміщень співвласникам ОСББ «Косвена 78» прийнято згідно протоколу №2 загальних зборів від 14 лютого 2016 року».

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Косвенна 78», ідентифікаційний код юридичної особи – 40188323, на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Мирончук