Ухвала суду № 100421749, 18.10.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/4861/21

Номер провадження № 1-кп/756/1032/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Пономаренка А. А.,

за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,

прокурора Ходака Є. С.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисника Корнаги О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в кримінальному провадженні, внесене 13.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000346, у відношенні:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубосари Республіки Молдова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Республіки Молдова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинувачених у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження тримання під вартою ОСОБА_1 . На думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, оскільки посягає на життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю, за вказане кримінальне правопорушення, передбачено покарання у виді позбавлення волі, що свідчить про те, що з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину в разі доведення його провини в суді, обвинувачений може вчиняти дії щодо ухилення від суду.

При цьому ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений немає офіційного джерела доходу, належних засобів для існування, не зайнятий суспільно-корисною працею та вирішив збагатитись за рахунок чужого майна із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого.

Крім того, ОСОБА_1 має три не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, утому числі за аналогічний злочин, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.

Захисник Корнага О. І., міркування якого були підтримані обвинуваченим ОСОБА_1 , просив урахувати, що на його думку заявлені прокурором ризики наразі відсутні. Між тим, просив суд зменшити розмір застави обвинуваченому нижче, ніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава, яка була застосована щодо обвинуваченого є для нього непомірною.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, захисника, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.

Даючи оцінку доводам, які наведені стороною обвинувачення та захисту, суд погоджується з існуванням ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та їх незмінності, зокрема можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, учинити інший злочин, як і з вказаними прокурором у судовому засіданні підставами їх існування.

Ці висновки суду свідчать, що наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Даючи оцінку доводам сторони захисту, зокрема ненадання разом з клопотанням саме доказів в обґрунтування ризиків, суд ураховує, що ризиками є будь-які фактичні дані. При цьому, такі фактичні дані не можуть бути обмеженими тими, які визначені в ст. 84 КПК України. Оскільки такі дані, на думку суду, повинні свідчити лише про можливості існування певних підозр, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжником яких є запобіжний захід. А отже, судом наведено існування саме тих достатніх підстав відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак слід зауважити, що суд не бере до уваги посилання прокурора тяжкість покарання як окрему підставу існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Оскільки тяжкість покарання оцінюється судом разом з іншими обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України. Крім того, неможливість обґрунтування існування ризику переховування лише тяжкістю покарання, було предметом оцінки Європейського суду з прав людини, зокрема в таких рішеннях Тимошенко проти України та Луценко проти України.

На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

Судом, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при прийнятті такого рішення, було також вивчено відомості, що характеризують особистість обвинуваченого, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту. Але, їх сукупність не дає підстав аби змінити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України строку дії запобіжного заходу.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.

Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 визначити також і розмір застави, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільненим з-під варти та на нього може бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На переконання судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 400 грн 00 коп. встановлена для ОСОБА_1 здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладеного на нього обов`язків, а саме з`являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися із міста Києва, повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Між тим, установити заставу нижче ніж 20 прожиткових мінімумів не є можливим через обмеження, які визначено законом для певних видів злочинів за своєю тяжкістю.

Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 182-184, 194, 197, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 в вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки строком на 60 днів:

- не відлучатися із міста Києва;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 60 днів, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, установленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 16.12.2021 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя А. А. Пономаренко