Ухвала суду № 10042154, 09.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"09" червня 2010 р. Справа № 12/552/08

м. Миколаїв

За скаргою стягувача: АТ “Сведбанк” (публичне), 01032, м. Київ, вул. Комінтерну,30, код ЄДРПОУ 19356840,

адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 60-а,

на дії (бездіяльність) органу ДВС- ВДВС Снігурівського районного управління юстиції

за виконавчим провадженням з примусового виконання наказів господарського суду

у справі №12/552/08.

І боржник:фізична особа підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, ід. код. НОМЕР_1,

ІІ боржник:фермерське господарство “Придніпровський К”, 57375, Миколаївська

область,Снігурівський район, с. Новотимофіївка, код ЄДРПОУ30697461.

суддя Семенов А.К.

Представники:

Від стягувача: Подопригора О.С., дов. від 16.10.2009 р.;

Від боржника-1: не зявився;

Від боржника-2: не зявився;

Від органу ДВС: Марковський В.О., дов. №27/03-24 від 12.01.2010 р.

Суть скарги: про скасування постанов про закінчення виконавчого провадження від 01.09.2009 р.

АТ “Сведбанк” (публічне) звернулося до господарського суду зі скаргою в поряд-ку ст. 121-2 ГПК України якою просить скасувати постанови про закінчення виконавчих проваджень від 01.09.2009 р. з примусового виконання:

- наказу, виданого господарським судом Миколаївської області від 09.02.2009 р. по справі № 12/552/08 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь скаржника у сумі 1336535,93 (один мільйон триста тридцять шість тисяч пятсот тридцять пять) гри-вень 93 копійки шляхом звернення стягнення на рухоме майно;

- наказу, виданого господарським судом Миколаївської області від 09.02.2009 р. у справі № 12/552/08 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 понесених судових витрат при звер-ненні до суду з позовною заявою на користь скаржника в сумі 6800,67 (шість тисяч вісім-сот) гривень 67 копійок.

Також, у скарзі АТ «Сведбанк»(публічне) просить поновити строк на подачу скар-ги.

Скарга мотивована порушенням ВДВС Снігурівського районного управління юс-тиції норм Закону України «Про виконавче провадження».

Представник стягувача в судовому засіданні 09.06.2010 р. підтримав вимоги скарги в повному обсязі.

Представники боржника-1 та боржника-2, повідомлені належним чином про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не зявилися, відзиву на скарги не надали.

Представник ВДВС Снігурівського районного управління юстиції проти скарги за-перечує, посилаючись на дотримання органом ДВС при винесені постанов про закінчення виконавчого провадження від 01.09.2009 р. вимог ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки є відомості в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ліквідацію ФОП ОСОБА_1, матеріали виконавчого провадження передані ліквідацій-ній комісії на чолі з ОСОБА_4, та наголошує на тому, що скаржником пропущений 10-денний строк на подачу скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України, а також не сплачено державне мито за її подачу.

Згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухва-лою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржни-ка, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заявою від 21.04.2010 року скаржник, посилаючись на статтю 11 Закону України «Про виконавче провадження»просить замінити сторону виконавчого провадження: стя-гувача - ВАТ “Сведбанк” його правонаступником АТ «Сведбанк»(публічне). Докази правонаступництва (витяг із Статуту) скаржник надав.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»у разі ви-буття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

За таких обставин, вказана заява підлягає задоволенню.

Із матеріалів скарги та справи вбачається наступне.

15.01.2009 р. господарським судом Миколаївської області винесено рішення по справі №12/552/08, яким стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) та з фермерського господарства “Придніпровський-К” (Миколаїв-ська обл., Снігурівський район, с. Новотимофіївка, код ЄДРПОУ 30697461) на користь відкритого акціонерного товариства „Сведбанк” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 1336535 грн. 93 коп. (один мільйон триста тридцять шість тисяч пят-сот тридцять пять гривень, 93 копійки) заборгованості по кредитному договору №КЛ/06-74 від 26.12.06 року шляхом звернення стягнення на рухоме майно та судові витрати.

На виконання зазначеного рішення видані накази від 09.02.2009 р.

13.03.2009 р. за заявою скаржника відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду.

Рішенням позачергових загальних зборів від 30.04.2009 року ВАТ «Сведбанк»у звязку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(скорочене найменування АТ «Сведбанк»(публічне), яке виступає правонаступником во всіх правах та зобовязаннях ВАТ «Сведбанк».

01.09.2009 р. державним виконавцем ВДВС Снігурівського районного управління юстиції винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень з примусового вико-нання наказів від 09.02.2009 року по справі №12/552/08 згідно п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» з мотивів того, що в газеті «Вісті Снігурівщини»№67-68 від 29.08.2009 р., надруковано оголошення про те, що боржник - приватне підприємство ОСОБА_1 ліквідується (аркуш справи 118).

21.04.2010 року АТ “Сведбанк” (публічне) звернулося до господарського суду зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій просить постанови про закінчення вико-навчого провадження від 01.09.2009 р. скасувати.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідацій-ній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч. 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припи-няється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич-них осіб підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього сво-го майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної осо-би, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані не-гайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до ч. 2 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної осо-би, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо).

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич-них осіб підприємців»єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - під-приємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

У відповідності до ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»для внесення до Єдиного державного реєстру за-пису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

- нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповнова-женого ними органу щодо припинення юридичної особи;

- документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Таким спеціалізованим друкованим виданням є «Бюлетень державної реєстрації».

Отже, оголошення, надруковане в газеті «Вісті Снігурівщини»№67-68 від 29.08.2009 р. про те, що боржник (приватне підприємство ОСОБА_1 ) ліквідується, не мо-же бути відповідно до ст. 34 ГПК допустимим доказом по цієї скарзі (аркуш справи 118).

Надана суду представником органу ДВС довідка з Єдиного державного реєстру станом на 09.06.2010 року також, не може бути відповідно до ст. 34 ГПК допустимим до-казом по цієї скарзі, оскільки запис щодо припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 внесений до Єдиного державного реєстру лише 20.11.2009 року, в той час як постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 01.09.2009 року.

Інших допустимих доказів щодо перебування ФОП ОСОБА_1 у процесі припинен-ня (ліквідації) станом на 01.09.2009 року (час винесення оскаржених постанов) органом ДВС суду не подано.

Отже, органом ДВС всупереч вимог статті 33 ГПК України не доведено, що ФОП ОСОБА_1 станом на час винесення оскаржених постанов перебував у процесі припинен-ня (ліквідації).

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державно-го виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає не-дійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд вважає доводи стягувача - АТ «Сведбанк»(публічне) правомір-ними.

Отже, постанови органу ДВС від 01.09.2009 року підлягають бути визнані недійс-ними.

Заперечення органу ВДВС Снігурівського районного управління юстиції щодо про-пуску 10- денного строку на подачу скарги та зобовязання скаржника оплатити скаргу державним митом відхиляються судом з огляду на таке.

Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому, відповідно до вимог статті 53 ГПК, може бути відновле-ний за наявності поважних причин його пропуску.

Згідно ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи гос-подарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуаль-ного строку поважною і відновити пропущений строк.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

У своїй скарзі №0664 від 21.04.2010 р. АТ “Сведбанк” (публічне) просить віднови-ти пропущений з поважних причин строк на подачу скарги.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2010 р. строк на подачу скарги поновлений.

За таких обставин, доводи органу ДВС щодо пропуску строку на подачу скарги є необґрунтованими.

За змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів Державної вико-навчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій ін- станції.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною части-ною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби. У зв'язку з цим така скарга не підлягає оплаті державним митом.

Крім того, ст. 2 Декрету Кабінет Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито»не встановлено, що за скаргами, поданими в порядку ст. 121-2 ГПК України, справляється державне мито.

Отже, посилання органу ДВС на обовязок скаржника оплатити скаргу державним митом також відхиляються судом.

Керуючись ст.ст.34,53,86,121-2 ГПК України, ст. 11 Закону України «Про вико-навче провадження»господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Замінити сторону виконавчого провадження по справі №12/552/08 : стягувача - ВАТ “Сведбанк” його правонаступником АТ «Сведбанк»(публічне), 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд.30.

2. Визнати недійсними постанови про закінчення виконавчих проваджень від 01.09.2009 р. з примусового виконання:

- наказу, виданого господарським судом Миколаївської області від 09.02.2009 р. по справі № 12/552/08 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь скаржника у сумі 1336535,93 (один мільйон триста тридцять шість тисяч пятсот тридцять пять) гри-вень 93 копійки шляхом звернення стягнення на рухоме майно;

- наказу, виданого господарським судом Миколаївської області від 09.02.2009 р. у справі № 12/552/08 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 понесених судових витрат при звер-ненні до суду з позовною заявою на користь скаржника в сумі 6800,67 (шість тисяч вісім-сот) гривень 67 копійок.

Суддя