Рішення № 100420276, 20.10.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/6607/21

Провадження №2-о/521/173/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Граніна В.Л., при секретарі Шкребтієнко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи КП «Міське агентство з приватизації житла» та Одеська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, та просить встановити факт належності ОСОБА_1 двох документів, а саме: розпорядження органу приватизації Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської рада, як орган приватизації видало розпорядження за №170572 від 18.11.2002 року про передання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею, 43,8 кв.м. у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках; свідоцтво про право власності на житло від 18.11.2002 року, яке видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, згідно якого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею, 43,8 кв.м., зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №6-125573.

Встановлення даного факту заявнику необхідно для подальшої реалізації своїх спадкових прав.

У судовому засіданні заявник участі не приймала, однак її представником було надано заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судовому засіданні участі не приймали, про дату, час та місце розгляду справи були сповіщені у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по - батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються із прізвищем, ім`ям, по - батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, та заявник, як спадкоємець першої черги, звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва через те, що наявні розбіжності у правовстановлюючих документах. Через це заявник звернулася до суду для встановлення вищевказаного юридичного факту.

Як вбачається з матеріалів справи встановлено, що 18.11.2002 року Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, як орган приватизації, видало розпорядження за №170572 про передання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею, 43,8 кв.м., у власність громадянам (прізвище російською мовою) ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках.

На підставі вказаного розпорядження, 18.11.2002 року Управління житлово - комунального господарства виконкому Одеської міської рада видано Свідоцтво про право власності на житло, згідно якого вони отримали в рівних частках однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею, 43,8 кв.м.

Свідоцтво про право власності на квартиру було оформлено російською мовою та прізвище ОСОБА_1 було вказано вівдповідно до її свідоцтва про народження також на російській мові.

При звернені до КП «Міське агентство з приватизації житла» було отримано відповідь від 02.09.2020 року, вих. №146-Б/01-07, що право власності на квартиру було оформлено на російській мові, а тому виправлення прізвища співвласниці житла на українську не представляється за можливим.

Так, в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому 26 квітня 1983 року, заявниця записана російською мовою: « ОСОБА_1 ». Згідно паспорту громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданого 06 лютого 2006 року Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, та картки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_3 - прізвище, ім`я та по батькові в написанні українською - є « ОСОБА_1 ».

У вищевказаному розпорядженні та свідоцтві про право власності на житло, прізвище та по батькові російською мовою зазначено - « ОСОБА_1 ».

Таким чином, у зв`язку із отриманням заявницею паспорта громадянина України, невідповідність у правовстановлюючих документах відбулася внаслідок перекладу з російської мови на українську.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верхоного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року зі змінами, можуть встановлюватися факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

В Постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року зі змінами в п. 12 указано, що при розгляді справи про встановлення, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Зазначений недолік не дає заявнику у повній мірі розпоряджатися своїми правами та порушує його інтереси, що в решті решт стало підставою для звернення з відповідною заявою до суду з метою встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, судом не виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, а тому приходить до висновку, що усі наведені докази у їх сукупності свідчать доведеність факту належності ОСОБА_1 двох документів, а саме: розпорядження органу приватизації Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської рада, як орган приватизації видало розпорядження за №170572 від 18.11.2002 року про передання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею, 43,8 кв.м. у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках; свідоцтво про право власності на житло від 18.11.2002 року, яке видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, згідно якого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею, 43,8 кв.м., зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №6-125573.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 1, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ч. 1 ст. 81, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Встановити факт належності ОСОБА_1 двох документів, а саме: розпорядження органу приватизації Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської рада, як орган приватизації видало розпорядження за №170572 від 18.11.2002 року про передання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею, 43,8 кв.м. у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках; свідоцтво про право власності на житло від 18.11.2002 року, яке видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, згідно якого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею, 43,8 кв.м., зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №6-125573.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Головуючий