Вирок № 100419059, 18.10.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1895/21

провадження №1-кп/136/123/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021025060000145 від 04.10.2021, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чупринівка, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, з середньою освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.09.2021 близько 17:10 год., знаходячись на присадибній ділянці, що розташована в АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час словесної суперечки між його братом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розуміючи протиправність своїх дій та можливі суспільно небезпечні наслідки, тримаючи в руках вила, підбіг до ОСОБА_3 , який перебував на своїй присадибній ділянці, що розміщена поряд по АДРЕСА_2 , та різкими рухами завдав йому два удари вилами - у праву сторону тулуба в область черевної порожнини та в область лівого плеча. При цьому, ОСОБА_2 неодноразово сказав ОСОБА_3 , що вб`є його за допомогою вил, які тримав у руках, тобто словесно погрожував йому вбивством, підтверджуючи такими діями готовність до втілення свого задуму. Однак, після заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 втік з місця вчинення правопорушення. З урахуванням вказаної обстановки та дій ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_3 реально сприйняв висловлену ОСОБА_1 щодо нього погрозу вбивством, як таку що може здійснитися та боявся за своє життя.

Такі умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози.

Крім того, ОСОБА_1 , 30.09.2021 близько 17:10 год., знаходячись на присадибній ділянці, що розташована в АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, розуміючи протиправність своїх дій та можливі суспільно небезпечні наслідки, тримаючи в обох руках вила, підбіг до ОСОБА_3 , який перебував на своїй присадибній ділянці, що розміщена поряд по АДРЕСА_2 , та різкими рухами завдав йому два удари вилами - у праву сторону тулуба в область черевної порожнини та в область лівого плеча, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляд: колотої рани лівого плеча та бічної поверхні тулуба праворуч, які належать ло легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (більше 6, але не більше 21 дня) розлад здоров`я.

Такі умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження встановив, що обвинувачений ОСОБА_1 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 125 КК України, не оскаржує встановлені під час дізнання обставини вчинених кримінальних проступків, їх кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України. За участю захисника адвоката Вдовиченка В.І. подано письмову заяву про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку, без судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_3 також подав письмову згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України.

Суд, враховуючи вищевикладене, вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Суд, оцінивши кожен доказ із погляду належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінальних проступків мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні ним кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження й доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано: за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози; за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії кримінальних проступків, раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується добре; на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває.

Суд, призначаючи ОСОБА_1 , вид та міру покарання, виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винуватого, обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого, який не працює, є пенсіонером.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 , активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних проступнків, особи винного, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді арешту на строк визначений санкціями частин статтей, за якими кваліфіковано його діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення даного кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11-12, 50-51, 60, 65-67, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, ст.ст. 368, 370, 374, 376, 381-382, 394-395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 на виконання вироку суду.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом 30-ти днів із дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Д. Т. Кривенко