Вирок № 100418665, 20.10.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2670/21

Номер провадження 1-кп/623/342/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурорів Кравчука В.В.,

Масельського О.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221070000218 від 12 травня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця міста Дзержинськ, Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, з професійно-технічною освітою, розлученого, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, судимого:

1)04 серпня 2010 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 129, частиною 1 статті 164 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік;

2)13 березня 2012 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, статтею 70, статтею 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 07 липня 2015 року

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон: НОМЕР_2 ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , уродженця п. Красний Селькуп, Тюменської області, РФ, громадянина України, росіянина, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, судимого:

1) 21 лютого 2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, з урахуванням ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2020 року, за частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 357, статтею 70 КК України до 4 років обмеження волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки,

який без реєстрації фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , мобільний телефон відсутній,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 05 травня 2021 приблизно о 10 годині, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, діючи повторно, за попередньою змовою, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, через незачинені вхідні двері проникли до нежитлової будівлі, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що розташована по АДРЕСА_3 , де у подальшому, через незачинені двері проникли до офісного приміщення, яке розташоване на третьому поверсі вказаної будівлі, скориставшись відсутністю власника та інших осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що їх дії ніким не помічені, таємно викрали металевий сейф, білого кольору виробництва СССР, вартістю 1750 грн. 00 коп., що належать потерпілому ОСОБА_5 чим завдали останньому матеріальної шкоди на вказану суму, після чого покинули місце злочину та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 185 КК України, вину свою визнав повністю, розкаювався та показав, що 05 травня 2021, близько 10 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, він разом із ОСОБА_2 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, з метою відшукання металобрухту для придбання спиртних напоїв, проникли на територію нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , де на третьому поверсі будівлі знайшли металевий сейф, винесли його та здали на металобрухт за 380 гривень, які витратили на власні потреби, придбали алкогольні напої та їжу. У скоєному розкаювався. Повідомив, що викрадений сейф повернуто потерпілому. Просив про призначення мінімального покарання з урахуванням попереднього вироку суду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 185 КК України, вину свою визнав повністю, розкаювався та підтвердив покази, надані обвинуваченим ОСОБА_1 . Просив про призначення покарання із застосуванням статті 75 КК України з випробувальним терміном.

Захисник Міщенко І.І. просила суд при призначення покарання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 врахувати те, що її підзахисні мають позитивні характеристики, щиро розкаялись у скоєному, сприяли розкриттю злочину, все розповіли та добровільно відшкодували потерпілому шкоду шляхом повернення викраденого. Просила про призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мінімального покарання, передбаченого законом, застосувавши до ОСОБА_2 положення ст.75 КК України.

Потерпілий ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив про відсутність до обвинувачених претензій будь-якого характеру.

Прокурор Масельський О.І. у судовому засіданні просив суд визнати винним ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і призначити покарання: обвинуваченому ОСОБА_2 за частиною 3 статті 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі; обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 3 статті 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, на підставі частини 1 статті 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської областівід 21 лютого 2020 року, з урахуванням ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2020 року у виді 2 років обмеження волі із застосуванням вимог статті 72 КК України, згідно якої одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, що відповідає 1 року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі. Стягнути обвинувачених в солідарному порядку витрати на проведення експертизи. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , їх захисник Міщенко І.І. та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинувачених, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію їх дій за частиною 3 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинувачених, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 є громадянином України, не працює, не одружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, вчинив злочин в період випробувального терміну, військовозобов`язаний, проходив строкову військову службу, за місцем фактичного проживання характеризується формально нейтрально, про що свідчать довідки лікарів, Ізюмського ОМТЦК та СП, характеристика з місця проживання, копії вироків суду, вимога щодо судимості та його свідчення.

ОСОБА_2 є громадянином України, не працює, розлучений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, військовозобов`язаний, строкової військової служби не проходив, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, за місцем фактичного проживання характеризується формально нейтрально, про що свідчать: довідки лікарів, Ізюмського ОМТЦК та СП, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості, копії вироків суду та його свідчення.

Відповідно до частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинувачених.

Відповідно до наданої досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного злочину, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 , без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб);

Відповідно до наданої досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, яйого спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного злочину,орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 , без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити середню небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

При призначенні покарання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останніми, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинувачених.

Кримінальне правопорушення, яке вчинили обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 КК України, віднесене до тяжких злочинів.

Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка згідно статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочину.

З огляду на вищевикладені обставини, з урахуванням всіх обставин у справі, відомостей про винних осіб,того, що обвинувачені визнали свою провину, щиро розкаялись, за відсутності до обвинувачених претензій зі сторонни потерпілого, та враховуючи при цьому, що ОСОБА_1 , будучи засудженим 21 лютого 2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області з урахуванням ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2020 року за частиною 1 статті 185 КК України, частиною 1 статті 357 КК України до 4 років обмеження волі із застосуванням вимог статті 75 КК України з випробувальним терміном 2 роки, вчинив новий умисний корисливий злочин в період іспитового строку, а також беручи до уваги, що відсутні обставини, які б свідчили про позитивні особистості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які ніде не працюють, не мають міцних соціальних зв`язків, за місцем проживання характеризуються формально нейтрально, раніше судимі, в тому числі і за злочини проти власності, що свідчить про підвищений рівень криміногенної тенденції в їх поведінці, а також враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризик повторного вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, з урахуванням високого рівня небезпеки для суспільства ОСОБА_2 та середнього рівня небезпеки для суспільства ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має бути призначене покарання в межах санкції частини 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі, так як, на думку суду, їх перевиховання та виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості як скоєного ними кримінального правопорушення, так і його наслідків, конкретні обставини по справі, характер та ступінь участі кожного зі співучасників у скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення, дані про особистості обвинувачених, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини і вважає, що обвинуваченим слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті КК України, за якою кваліфіковано їх діяння, оскільки їх виправлення можливо лише в умовах їх ізоляції від суспільства. Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

На думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинувачених.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений 21 лютого 2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, з урахуванням ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2020 року, за частиною 1 статті 185 КК України з призначенням покарання у виді 4 років обмеження волі, за частиною 1 статті 357 КК України - 2 роки обмеження волі; відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 4 років обмеження волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, скоїв кримінальне правопорушення до відбуття призначеного покарання, тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до положень статтей 71,72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 10 від 20.05.2021, в розмірі 514 грн. 86 коп. (Акціонерне товариство «Укрсиббанк» п/рахунок - НОМЕР_4 , виконавець ОСОБА_6 , номер облікової карти платника податків - НОМЕР_5 ), підлягають стягненню з обвинувачених в солідарному порядку.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 травня 2021 року по справі №623/1854/21 у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню.

Питання речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Речові докази - металевий сейф білого кольору, розміром: висотою 1,3 м, шириною 0,37х0,47 м, товщиною металу 0,3 мм, двох дверний (розмір верхньої двері 51х31 см, розмір нижньої двері 41х31 см) після набрання вироком законної сили підлягає поверненню потерпілому.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 373 - 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді 4 (ЧОТИРЬОХ) років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді 4 (ЧОТИРЬОХ) років позбавлення волі.

На підставі статтей 71,72 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2020 року, приведеним у відповідність до вимог чинного КК України згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2020 року,у виді 2 (ДВОХ) років обмеження волі, що згідно частини 1 статті 72 КК України відповідає 1 (ОДНОМУ) року позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обрану - тримання під вартою.

На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 26 травня 2021 року по день ухвалення вироку суду - 20 жовтня 2021 року включно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рахувати з дня їх фактичного затримання з 26 травня 2021 року.

Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП:НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №10 від 20 травня 2021, в розмірі 514 гривень 86 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок виконавця - ОСОБА_6 (номер облікової карти платника податків - НОМЕР_5 , Акціонерне товариство «Укрсиббанк» п/рахунок - НОМЕР_4 ).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 травня 2021 року по справі №623/1854/21 наметалевий сейф білого кольору, розміром: висотою 1,3 м, шириною 0,37х0,47 м, товщиною металу 0,3 мм, двох дверний (розмір верхньої двері 51х31 см, розмір нижньої двері 41х31 см), який належить потерпілому ОСОБА_5 .

-Речові докази: металевий сейф білого кольору, розміром: висотою 1,3 м, шириною 0,37х0,47 м, товщиною металу 0,3 мм, двох дверний (розмір верхньої двері 51х31 см, розмір нижньої двері 41х31 см) після набрання вироком законної сили вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим, захиснику та прокурору.

Головуючий судя Т.Д. Бєссонова