Ухвала суду № 100416984, 18.10.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/818/18

Провадження № 2/379/4/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Невідомського О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща, в загальному позовному провадженні, цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_2 до СТОВ «Плосківське», ТОВ з ІІ «Ропа Україна», ТОВ з ІІ «Полковничий хутір» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель і споруд та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до СТОВ «Плосківське», ТОВ з ІІ «Ропа Україна», ТОВ з ІІ «Полковничий хутір» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд.

В судовому засіданні представник відповідачів адвокат Невідомський О.Ю. заявив клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 26.06.2018 посилаючись на те, що спосіб захисту, обраний позивачем є неналежним, надмірним та таким що порушує право відповідача на володіння, користування та розпорядження майном як добросовісним набувачем, одну другу частину якого придбано за договорами купівлі-продажі.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення.

Також подав клопотання про надання терміну для укладення мирової угоди.

Представник відповідачів ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання про оголошення перерви для укладення мирової угоди.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд прийшов до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд вирішив в задоволенні даного клопотання – відмовити.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 26.06.2018 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна: нежитлова будівля « АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1017273432244; нежитлові будівлі та споруди «Комора» АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1017204932244; нежитлові будівлі та споруди «Механізований двір», АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1017130132244, нежитлові будівлі та споруди « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1017009032244, до набрання рішенням суду по справі № 379/818/18 законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Таким чином, в разі задоволення позову ОСОБА_2 про визнання незаконним акту приймання-передачі майна, на підставі якого СТОВ «Плосківське» передані спірні об`єкти нерухомого майна, державна реєстрація права власності за СТОВ «Плосківське» підлягає скасуванню, як і договори купівлі-продажу від 12 вересня 2016 року як такі, що укладені з порушенням вимог закону.

Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Оскільки нерухоме майно у вигляді спірних будівель як об`єкти цивільних прав не вилучене та не обмежене в обороті, ризик відчуження спірного майна за умови невжиття заходів забезпечення позову є постійним, а отже є ризик, що відповідачі ТОВ з іноземними інвестиціями «Ропа Україна», ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» у даному випадку як власники спірних будівель зможуть їх відчужити, а отже позивач буде змушений звертатися із новими позовами про скасування правочинів та реєстрацію права власності.

З огляду на викладене скасування заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог.

Судом також надано оцінку відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

ОСОБА_2 є власником майнового паю КПСП «Жовтень» с. Плоске Таращанського району на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії КИ-ХХІІ № 2107559 від 06 серпня 2002 року (а. с. 13 том 1).

Згідно Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 117, майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Таким чином, ОСОБА_2 може претендувати на частку майна КПСП «Жовтень», переданого за актом приймання-передачі відповідачу СТОВ «Плосківське», яке в подальшому було відчужене ТОВ з іноземними інвестиціями «Ропа Україна», ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір».

Виходячи із вищевикладеного, суд відхиляє як безпідставні доводи клопотання, що позивач ніколи не був власником майна, яке наразі перебуває у власності відповідачів, і що у випадку задоволення позову в повному обсязі право власності перейде до СТОВ «Плосківське», що жодним чином не впливає на права й обов`язки самого позивача.

Суд враховує, що до вирішення питання про скасування реєстрації права власності за відповідачами ОСОБА_2 позбавлений можливості набути право власності на майно, яке відповідає його майновому паю.

Оцінюючи доводи клопотання про обмеження відповідачів щодо вільного здійснення господарської діяльності, намір здійснення реконструкції будівель і подальше внесення змін про технічні характеристики об`єкта реконструкції до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також неможливість використовувати об`єкти нерухомого майна за цільовим призначенням, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 58 розділу «Державна реєстрація прав та документи, необхідні для такої реєстрації» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об`єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна відбулися у зв`язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Отже, реєстрація змін технічних характеристик відбувається за бажанням заявника і не є обов`язковою, а тому доводи клопотання в цій частині є безпідставними.

Суд враховує, що майно знаходиться в користуванні та володінні відповідачів, а отже вони не позбавлені можливості використовувати його в своїй господарській діяльності, оскільки тимчасово обмежено лише право розпорядження шляхом заборони вчинення реєстраційних дій. Разом із тим, доводи щодо об`єктивного наміру проведення реконструкції спірного майна є нічим не підтвердженими.

Враховуючи вищенаведене, оскільки станом на 18.10.2021 року по даній справі відсутнє рішення яке набрало законної сили, представником відповідача не доведено відсутності існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а суд не має права висловлювати позицію щодо обґрунтованості позову до вирішення справи по суті, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи клопотання представник позивача про надання терміну для укладення мирової угоди, суд дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні можливе якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.149, 150, 158, 240, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачів адвоката Невідомського О.Ю про скасування заходів забезпечення позову – відмовити.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про надання терміну для укладення мирової угоди – задовольнити.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 09:00 години 01.12.2021 року для укладення мирової угоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий:В. І. Зінкін