Ухвала суду № 100416271, 24.09.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/4845/17

провадження № 8-а/361/2/21

24.09.2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

суддів Петришин Н.М.

Сердинського В.С.

за участю секретаря Бас Я.В., Хмельницька Ю.А., Латчук Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року за виключними обставинами у адміністративній справі № 361/4845/17 за позовом ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій та бездіяльної протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року за виключними обставинами у адміністративній справі № 361/4845/17 за позовом ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій та бездіяльної протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Позивач просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за зміну пенсійних виплат позивачу з 01.11.2011 року, всупереч ст.ст. 22, 57, 58 Конституції України, через невідому ”надбавку”, всупереч рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 р. у справі № 2-а-1322/10, яке до цього часу не виконано та є чинним, всупереч статті 22 Закону №2262-ХІІ, та ст.51 Закону № 796-ХІІ без жодних змін в законодавстві; зобов`язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області у м. Бровари перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно статті 22 Закону № 2262-ХІІ, та ст.51 Закону № 796-ХІІ, поновити порушені права позивача відповідно ст.22, 57, 58 Конституції України, з урахуванням рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 року, справа № 2-а-1322/10; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за узурпацію прав позивача, при одноособовому переведенні обрахування пенсійних виплат зі 22 Закону № 2262-ХІІ на статтю 21 Закону № 2262-ХІІ через невідому ”надбаку”; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно статті 22 Закону № 2262-ХІІ, з часу набуття такого права, та порушені права позивача та поновити обрахування пенсійних виплат відповідно статті 22 Закону №2262-ХІІ; визнати дискримінаційними дії відповідача, який змінив обрахування пенсійних виплат позивачу з 01.11.2011 року, всупереч ст.ст.22, 57, 58 Конституції України, як соціально незахищеної особи, в той час як державним службовцям, працівникам правоохоронних органів та суддям не змінював, та без жодних змін в законодавстві; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київської області компенсувати завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі 100 000 гривен та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100 000 гривен (сто тисяч гривен); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київської області у компенсувати позивачу моральні збитки в розмірі 100 000 гривен та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100000 грн.; зобов`язати відповідача надати для суду та позивачу, звіт про виконання судового рішення та встановити термін п”ятнадцять днів на надання звіту з часу отримання рішення суду.

В заяві ОСОБА_1 зазначив, що встановлені обставини у справі № 361/4845/17, у зв`язку із рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року справа № 1-247/2018(3393/18) якими визнано неконституційними дії щодо обмеження прав та пільг, позивач не погоджується з обставинами встановленими рішенням Броварського міськрайонного суду від 03.03.2018 року в справі № 361/4845/17, які привели до істотного порушення норм процесуального права підлягають перегляду за виключними обставинами.

Заявник також посилався на рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа №1-11/2018 (3830/15) та зазначив, що фактично, рішеннями Конституційного Суду України визнано неконституційними зміни, щодо порядку нарахування позивачу пенсійних виплат, а також послався на рішення судів різних інстанцій у справах за його позовами: справа № 2-а-1322/10, справа № 810/1109/18 року, справа № 1007/3814/12, справа № 810/5763/15, справа № 361/7517/17, справа 331/336/15-а.

13 квітня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М. заява ОСОБА_1 залишена без руху.

18 травня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М. відкрито провадження у справі за виключними обставинами. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Призначено заяву до розгляду на 16 червня 2020 року.

19 червня 2020 року до суду надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 у якій представник відповідача зазначила, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2018 року без змін.

Підставою для подання позивачем заяви про розгляд справи № 361/4845/17 за виключними обставинами є рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, справа №1-247/2018(3393/18) про визнання окремого положення п.26 розділу VI ”Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині таким, що не відповідає Конституції України.

Так, рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, справа №1-247/2018(3393/18) визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), окреме положення п.26 розділу VI ”Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13,14, 15 та 16 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Дане положення втрачає чинність з дня ухвалення Конституційном судом України цього Рішення.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.361 КАС України підставою перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами можливий якщо рішення суду ще не виконане.

В контексті приписів п.1 ч. 5 ст.361 КАС, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання тобто рішення не може вважатися не виконаним.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України зазначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Тобто рішення КСУ не дає зворотної сили нормативному акту чи його частині, який визнаний неконституційним.

До того ж ч.6 ст.361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Посилання позивача перегляд справи за виключними обставинами у зв`язку з визнанням неконституційним окремого положення п.26 розділу VI ”Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13,14, 15 та 16 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” виходять за межі розгляду позовних вимог справи № 361/4845/17.

Вище зазначене рішення Конституційного суду України стосується норм Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Позивач оскаржує дії відповідача про порядок обрахування пенсійних виплат відповідно до Закону України ”Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб” та Закону України ”Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином на підставі викладеного представник відповідача просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, залишити постанову Броварського міськрайонного суду Київської області суду у справі № 361/4845/17 від 03 березня 2018 року в силі.

17 листопада 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючого судді Дутчака Ігоря Михайловича від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року, ухваленого в адміністративній справі № 361/4845/17, за виключними обставинами. Задоволено самовідвід головуючого у справі - судді Дутчака Ігоря Михайловича від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного Київської області від 03 березня 2018 року, ухваленого в адміністративній справі № 361/4845/17, за виключними обставинами. Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року, ухваленого в адміністративній справі № 361/4845/17, за виключними обставинами (провадження № 8-а/361/3/20) передати до канцелярії суду для визначення члена колегії суддів у порядку, встановленому ч. 1 ст. ст. 31 КАС України.

18 листопада 2020 року розпорядженням керівника апарату суду за № 961 ”Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи” призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2020 року призначення не відбулося.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 року визначено головуючого суддю Радзівіл А.Г.

30 листопада 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі № 361/4845/17 – прийнято до свого провадження. Призначено заяву до розгляду на 08 лютого 2021 року.

08 лютого 2021 року на електронну адресу суду надійшли від ОСОБА_1 письмові пояснення щодо обґрунтування розміру матеріальної та моральної шкоди.

08 лютого 2021 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Радзівіл Аліні Григорівні та судді Петришин Наталії Миколаївні у провадженні за заявою ОСОБА_1 про перегляд справи за виключними обставинами судового рішення в адміністративній справі № 361/4845/17 – відмовлено.

08 лютого 2021 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі № 361/4845/17 (провадження № 8 –а/361/2/21) відмовлено.

05 квітня 2021 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області заявлений ОСОБА_1 відвід головуючої у справі судді Радзівіл Аліни Григорівни та судді Петришин Наталії Миколаївни визнати необґрунтованим. Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Радзівіл Аліни Григорівни та судді Петришин Наталії Миколаївни подану 18 березня 2021 року передано на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

06 квітня 2021 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області у задоволенні заяви про відвід головуючій судді Радзівіл Аліні Григорівні та судді Петришин Наталії Миколаївні у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами – відмовлено.

В судове засідання позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, до суду через електронну пошту надіслала клопотання у якому просила розгляд заяви проводити за відсутності представника відповідача.

Відповідно ч. 2 ст. 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року відмовлено у задоволенні частини вимог, а саме: про зобов'язання поновити його порушені права відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України з урахуванням рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011р. у справі № 2-а-1322/10; про визнання дискримінаційними дії Броварського ОУПФУ Київської області, який змінив обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України як соціально незахищеній особі; про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, судових витрат; про зобов`язання подати звіт про виконання рішення.

Закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об`єдного управління Пенсійного фонду України Київської області в частині вимог: про визнання протиправними дії / бездіяльності Броварського ОУПФУ Київської області, які полягають у зміні обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України, та застосування до нього Законів, яких не було на час дії, та які мають меншу силу за статтю 22 Закону № 2262-ХІІ, та ст.51 Закону № 796 - ХІІ; про визнання протиправними дії / бездіяльності Броварського ОУПФУ Київської області, що полягають в узурпації його прав та одноособовому переведенні обрахування його пенсійних виплат за ст. 21 Закону № 2262-ХІІ замість ст. 22 Закону № 2262-ХІІ; про зобов`язання Броварського ОУПФУ Київської області поновити його порушені права та поновити обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ за період з 01.11.2011р. по 31.12.2016р.

Залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов`язання Броварського ОУПФУ Київської області поновити його порушені права та поновити обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ за період з 01.01.2017 р.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.

05 липня 2018 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року - без змін.

21 серпня 2018 року ухвалою Верховного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Рішенням Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018 (3830/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):

- підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;

- частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами;

- статтю 53 (крім її назви), статтю 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII; частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами; стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року, справа № 1-247/2018(3393/18), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною п`ятою статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;

3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Із тексту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2021 року (справа № 808/1628/18, розглянута у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду) сформував правовий висновок щодо практичного застосування положень зазначеної норми КАС України.

Так, Верховний Суд зазначив:

”…положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Слід звернути увагу, що словосполучення ”ще не виконане”, яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення" про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу №808/1628/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством”.

Окремо Верховний Суд зазначив: ”…не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання”.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач у цій справі просив переглянути за виключними обставинами в порядку статті 361 КАС України судове рішення, яким йому у частині позовних вимог закрито провадження, в частині позовних вимог відмовлено у задоволенні та частина позовних вимог залишено без розгляду. З огляду на вищенаведений правовий висновок підстави для задоволення заяви позивача у цьому випадку відсутні.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 415/6060/17.

Також, згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Наявність рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа №1-11/2018 (3830/15), рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року, справа № 1-247/2018(3393/18), не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також те, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року відмовлено у задоволенні частини вимог, а саме: про зобов`язання поновити його порушені права відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України з урахуванням рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011р. у справі № 2-а-1322/10; про визнання дискримінаційними дії Броварського ОУПФУ Київської області, який змінив обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України як соціально незахищеній особі; про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, судових витрат; про зобов`язання подати звіт про виконання рішення; закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в частині вимог: про визнання протиправними дії / бездіяльності Броварського ОУПФУ Київської області, які полягають у зміні обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011 р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України, та застосування до нього Законів, яких не було на час дії, та які мають меншу силу за статтю 22 Закону № 2262-ХІІ, та ст.51 Закону № 796 - ХІІ; про визнання протиправними дії / бездіяльності Броварського ОУПФУ Київської області, що полягають в узурпації його прав та одноособовому переведенні обрахування його пенсійних виплат за ст. 21 Закону № 2262-ХІІ замість ст. 22 Закону № 2262-ХІІ; про зобов`язання Броварського ОУПФУ Київської області поновити його порушені права та поновити обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ за період з 01.11.2011р. по 31.12.2016 р; а також залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов`язання Броварського ОУПФУ Київської області поновити його порушені права та поновити обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ за період з 01.01.2017 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року - без змін, колегія суддів зазначає, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, в тому числі в частині вимог закрито провадження та в частині позовні вимоги залишені без розгляду, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.

Таким чином суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року.

Керуючись ст.243, ст. 248, ч. 5, 6 ст. 361, ст. 362, ст. 368 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року за виключними обставинами у адміністративній справі № 361/4845/17 за позовом ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій та бездіяльної протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди та залишити рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2018 року у адміністративній справі № 361/4845/17 в силі.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя Радзівіл А.Г.

Судді Петришин Н.М.

Сердинський В.С.