Рішення № 100415249, 18.10.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8616/20

Провадження № 2-др/274/22/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"18" жовтня 2021 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Поступайло Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

02.08.2021 у справі № 274/8616/20 за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

06.08.2021 на адресу суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Служавого В.В. про прийняття додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат, а саме: витрат за надану правову допомогу у розмірі 10 875 грн з тих підстав, що до представником відповідачки до закінчення судових дебатів у справі було зроблено усну заяву про надання доказів на підтвердження судових витрат протягом п`яти днів після оголошення рішення.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заступник керівника Бердичівської окружної прокуратури О. Висоцька проти задоволення заяви представника відповідачки заперечила, обгрунтовуючи тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем коштів, зокрема, відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

Відповідачі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2021 у справі у справі № 274/8616/20 за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки у задоволенні позову відмовлено. Питання розподілу судових витрат ОСОБА_1 судом не було вирішено, оскільки представником ОСОБА_1 повідомлено про надання доказів понесення таких витрат у п`ятиденний строк із дня ухвалення судом рішення (а.с.178, 181).

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частин 1 - 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5, 8 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 6, п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.ст. 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 № 904/4507/18 (12-171гс19)).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

З урахуванням положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги те, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17, додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року, справа № 922/1163/18).

При цьому, як зазначив Верховний Суд, у своїй правовій позиції, викладеній в постанові від 16.04.2020 по справі № 727/4597/19 та яка також враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність, тому до них не можуть бути застосовані положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148. Останні не визначають порядку здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. При цьому, відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, тому адвокат може видавати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку тощо), який і буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

З наданих представником відповідача письмових доказів на підтвердження понесених відповідачкою ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, вбачається, що відповідачці були надані адвокатські послуги адвокатом Служавим В.В. за договором про надання правової допомоги № 21/2 від 12.03.2021 та додатковою угодою від 12.03.2021 до вказаного договору. На підтвердження заявленої до відшкодування суми понесених відповдачкою витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10875,00 грн представник відповідачки надав суду: детальний опис робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги станом на 03.08.2021; копію акта виконаних робіт від 03.08.2021; копію довідки про оплату правової (правничої) допомоги адвоката від 03.08.2021, з якої вбачається, що в рахунок оплати адвокатського гонорару (винагороди) адвокат отримав 03.08.2021 від ОСОБА_1 готівкою грошові кошти на загальну суму 10 875 грн.

З акту виконаних робіт № 1 від 03.08.2021 до договору про надання правової допомоги № 21/2 від 12.03.2021 перелічені надані адвокатом відповідачці послуги за вказаним договором про надання правової допомоги на загальну вартість - 10 875 грн, з яких: 2250 грн за 1,5 год. - ознайомлення з позовом і доказами, їх оцінка та формування правової позиції, її узгодження з клієнтом; 3000 грн за складання та відправка відзиву протягом 2 год.; 750 грн - ознайомлення з відповідями на відзив, їх оцінка протягом 0,5 год.; 1425 грн - участь в засіданні в режимі відеоконференції; 2700 грн - участь в засіданні в приміщенні суду.

З огляду на встановлені судом обставини справи, докази, надані представником відповідачки на підтвердження понесених відповідачкою судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником Бердичівської окружної прокуратури не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а зазначено лише посилання на норми ЦПК України щодо спірного питання, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника відповідачки про ухвалення додаткового рішення та відшкодування відповідачці витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 875 грн, з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності.

Оскільки Бердичівська окружна прокуратура є структурним підрозділом Житомирської обласної прокуратури, яка є юридичною особою, сплачені відповідачкою судові витрати підлягають стягненню на її користь із Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст.137, 141, 270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Ухвалити у справі № 274/8616/20 за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки додаткове рішення про розподіл судових витрат.

Стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 10 875 гривень судових витрат за надану правову допомогу.

Додаткове рішення набирає чинності після завершення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів, з дня вручення йому рішення суду.

Суддя І.Ю. Хуторна