Рішення № 100414924, 13.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 Справа №607/11277/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Гулевського Олександра Григоровича про скасування постанови серії ЕАН № 4370620 від 19 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області ДПП), інспектора роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Гулевського О. Г. про скасування постанови серії ЕАН № 4370620 від 19 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 червня 2021 року інспектор роти 2 батальйону УШІ в Тернопільській області ст. лейтенант поліції Гулевський О. Г. стосовно нього виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення ЕАН № 4370620, якою його визнано винним за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп. У постанові зазначено, що «19 червня 2021 року о 02 год. 10 хв. в м. Тернополі, на перехресті вулиць Чехова-Котляревського, водій керуючи ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив вимоги 11.9.2 (б) ПДР України» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач зазначив, що при керуванні належним йому транспортним засобом марки ХОНДА, модель АКОРД , номерний знак НОМЕР_1 , він жодних правил дорожнього руху не порушував, розгляд справи відбувався без пред`явлення будь-яких доказових матеріалів і його доводи щодо цього працівником поліції до уваги не брались. В ході розгляду адміністративної справи поліцейський допустив прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по факту, який нічим не підтверджений, без наявності належних та допустимих доказів. Про здійснення фіксування правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, будь-якими технічними засобами поліцейський у постанові не зазначив, протокол про адміністративне правопорушення ним не складався.

З підстав вищенаведених, ОСОБА_1 просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серія ЕАН №4370620 від 19 червня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень 00 копійок, провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 29 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП, інспектора роти 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Гулевського О. Г. про скасування постанови серії ЕАН № 4370620 від 19 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

04 липня 2021 року судом зареєстровано додаткові пояснення позивача, у яких він покликається на те, що із відеозапису, доданого до постанови з н/к НОМЕР_2 зі службового відео реєстратора, наданого працівниками поліції в якості доказу вбачається, що позивачем не порушено вимоги п.9.2 ПДР України, при здійсненні маневру праворуч поданий сигнал світлового покажчика повороту. Також дата та час початку відеозапису 01/01/2018 р. 18 год. 36 хв., однак згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в не автоматичному режимі серії ЕАН №4370620, час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення зазначено дату та час - 19 червня 2021 року о 02 год. Також відсутні будь-які інші докази, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, що свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

04 серпня 2021 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву від УПП в Тернопільській області ДПП, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на те, що факт вчинення адміністративного правопорушення зафіксований матеріалами відеофіксації. Оскаржувана постанова містить відомості про технічний пристрій, яким велася відеофіксація, відтак за змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Твердження ОСОБА_1 стосовно непред`явлення йому доказів факту вчинення адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами відеофіксації, з яких вбачається, що працівниками поліції позивачу як особі, що притягається до адміністративної відповідальності як мінімум двічі роз`яснювалися його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі і знайомитися з матеріалами справи та подавати клопотання, однак скористатися жодним з них позивач наміру не виявив. Твердження позивача про те, що перед винесенням спірної постанови не був складений протокол про адміністративне правопорушення є недоцільним, з огляду на ст. 258 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Сампара Н. М. в судовому засіданні підтримали заявлений позов та додаткові пояснення, подані в його обґрунтування. Просили скасувати постанову серії ЕАН № 4370620 від 19 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити.

Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП у судове засідання не з`явилася, просила відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням у відрядженні. Окрім цього, 13 вересня 2021 року вона просила відкласти слухання справи через перебування у відпустці.

Згідно пункту 2 частини 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду показав, що в кінці червня 2021 року перебував в автомобілі Хонда сірого кольору. Кому належить вказаний автомобіль свідку невідомо. На місці водія був його товариш - ОСОБА_1 , свідок сидів на пасажирському сидінні. Рухались із вул. Крушельницької чи вул. За Рудкою в напрямку вул. Чехова. Працівники поліції зупинили автомобіль, повідомили, що водій не включив покажчик повороту при здійснення маневру, хоча насправді водій його включав. Коли працівники поліції почали виносити постанову, ОСОБА_1 просив надати докази, але вони сказали, що нададуть пізніше. Свідок точно бачив, що водій вмикав покажчик повороту.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4370620 від 19 червня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він 19 червня 2021 року о 02 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом Honda Accord, НОМЕР_1 , на вул. Чехова-Котляревського, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив п. 9.2.6. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження у справі - закрити.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення) передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди .

Згідно п. 9.2б) Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

За змістом ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право зупинити транспортний засіб якщо водій порушив ПДР.

Для попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні (п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію»).

Порядок використання спеціальних засобів фіксації регульовано Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18 грудня 2018 року № 1026, пунктом 4, 5 якої передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

За правилами ст. 255 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Інформація про відео з нагрудної камери во 00044 та з реєстратора службового транспортного засобу відображена в оскаржуваній постанові.

Водночас, оглядом відео з реєстратора, наданих суду представником відповідача та наявних на оптичному диску у папці РЕЄСТАТОР на відеозаписі № 1fa2221a-8630-446d-9f0a-4d28b3d0fc04 неможливо ідентифікувати модель, марку та номерний знак автомобіля, який рухається по вул. Чехова-Котляревського через значну відстань між цим транспортним засобом та службовим автомобілем поліцейських. Окрім цього, на вказаному відео наявні два записи із датою 2018/01/01 та часом 18:31:49 (початок запису) і 18:36:49 (початок запису), тоді як спірна постанова винесена 19 червня 2021 року о 02:52:38.

Інші матеріали, наявні на оптичному диску, наданому представником відповідача, містять відеозапис спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції та процедуру складення оскаржуваної постанови.

Відтак, у суду відсутня можливість оцінити запис відео із реєстратора поліцейського автомобіля, як належний та допустимий доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Отож, у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушення, не надав.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Оскільки представником УПП в Тернопільській області ДПП не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, достатніх для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури, суд дійшов висновку, що відповідачем вказаний обов`язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП, про скасування постанови серії ЕАН № 4370620 від 19 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення є підставним та підлягає до задоволення частково, шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Гулевського О. Г. суд відхиляє з огляду на те, що вони заявлені до неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а.

На підставі ст.ст. 9, 122, 247, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правил дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Постанову в справі по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4370620 від 19 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 (п`ятсот десять) грн - скасувати, а провадження по справі закрити.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003;

Відповідач 2: інспектор роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Гулевський Олександр Григорович, адреса місця роботи: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська