Постанова № 100414796, 13.10.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4013/21

Провадження № 3/456/1971/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює головним бухгалтером ПЖКГ Моршинської міської ради, проживає АДРЕСА_1

за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПЖКГ Моршинської міської ради, порушив порядок ведення податкового обліку, а саме не подав аудиторський висновок за 2020 рік, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, зокрема рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду 06.10.2021 з відміткою «вручено».

Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративного матеріалу, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, полягає у відсутності податкового обліку, порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПЖКГ Моршинської міської ради, порушив порядок ведення податкового обліку, а саме не подав аудиторський висновок за 2020 рік, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Дане правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 593/Ж12/13-01-18-13, серії ГУ ЛВ № 005172 від 06.08.2021, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПЖКГ Моршинської міської ради, порушив порядок ведення податкового обліку, а саме не подав аудиторський висновок за 2020 рік, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП /а.с.2/;

- актом №15639/13-01-18-13/31475513 від 03.08.2021, відповідно до якого проведеною перевіркою встановлено порушення вимог абзацу 4 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, неподання аудиторського висновку по терміну 10 червня 2021 року /а.с.3/.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суд бере до уваги вказані вище докази та звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості з`явитися в судове засідання та надати пояснення особисто або написати такі власноручно та надіслати на адресу суду та зазначити, чи визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення та не навів докази, які б слугували підставою вважати його невинуватим у вчиненні правопорушення та які слід витребувати суду.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011, розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 454,00 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 /вісімдесят п`ять/ 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Л. Бучківська