Рішення № 100414461, 12.10.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/990/21

Провадження № 2/324/520/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Пологівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Пологівська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Опікун ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, яку на виконання ухвал судді Пологівського районного суду Запорізької області від 08 червня 2021 року і 29 червня 2021 року про залишення позовної заяви без руху привела у відповідність до вимог ЦПК України.

В уточненій позовній заяві опікун просить суд: 1) зняти арешт з нерухомого майна, а саме 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належало на праві власності її сестрі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого оформлення спадщини неповнолітньою донькою померлої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) визнати за неповнолітньою ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_3 .

Уточнені позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої під опікою ОСОБА_2 перебуває неповнолітня дочка померлої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме: 1/2частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно архівних даних КП «Імпульс» Пологівської районної ради право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 - 1/2 частина, ОСОБА_4 - 1/2 частина. ОСОБА_2 як опікун та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Під час оформлення спадкових документів виявилося, що на майно спадкодавця накладено арешт. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 24 липня 2019 року за №32547202 реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради на підставі акту опису майна було внесено відомості про накладення арешту на майно, а саме будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 131,4 кв.м. Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії з зазначених підстав їй не видавалася. Оскільки накладений арешт на майно, що належало її померлій сестрі, є перешкодою для оформлення спадщини її донькою ОСОБА_1 , то вони змушені звернутися до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності на майно за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом. Також нею до відділу ЦНАП Пологівської міської ради 01 березня 2021 року подавалася заява про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку зі смертю. За результатами розгляду заяви було внесено запис від 01 березня 2021 року №2000920070002003191 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та видано Виписку.

30 вересня 2021 року на адресу суду від начальника відділу ДВС Малачинської С. надійшло заперечення по справі за позовною заявою про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом, в якому начальник відділу просила суд: 1) виключити з кола відповідачів у даній справі Пологівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро); 2) залучити до участі у даній справі Пологівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору; 3) дану цивільні справу розглянути без участі представника відділу ДВС.

13 вересня 2021 року на підставі клопотання ОСОБА_2 , поданого в інтересах позивачки ОСОБА_1 , ухвалою судді Пологівського районного суду Запорізької області призначено справу до судового розгляду та виключено з кола відповідачів неналежного відповідача - Пологівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), зазначений відділ ДВС залучений був третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про явку в судове засідання.

Опікун ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 у судове засідання надала письмову заяву, в якій просить судове засідання провести за її відсутності без застосування засобів технічної фіксації. Позов підтримала у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області О.М.Таран своєю заявою до суду повідомив, що Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом.

Державний нотаріус Дмитрієва Н.П. в судове засідання надала письмову заяву, в якій просить справу розглянути без її участі.

Начальник Пологівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) як керівник третьої особи у справі на адресу суду надала відгук на повістку, в якому просить розглянути справу без участі представника відділу та винести рішення на розсуду суду.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України справа розглядається за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проаналізував доводи позову, приймаючи до уваги підтримання позову законним представником позивачки, беручи до уваги думки представника відповідача і третіх осіб у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.76,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 20 червня 2018 року №274 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » призначено опікуном малолітньої ОСОБА_1 громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно рішення виконавчого комітету Пологівської міської ради Запорізької області від 11 липня 2018 року №181 «Про закріплення житлового приміщення за дитиною-сиротою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » встановлено, що за дитиною-сиротою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 збережено право постійного користування жилим прімещенням за адресою: АДРЕСА_1 протягом усього часу її перебування під опікою; відповідальною за збереження даного приміщення вважати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11 квітня 2018 року, виданого Пологівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №124.

З копії свідоцтва про право на спадщину, посвідченого державним нотаріусом Єрмоленко Л.М. 17 серпня 1995 року, встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 спадкоємцями майна в рівних частках по 1/3 частині є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про право на спадщину, посвідченого державним нотаріусом Тоцькою В.П. 13 березня 1985 року, встановлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 спадкоємцями майна в рівних частках є ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

З копії реєстраційного посвідчення встановлено, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 березня 1985 року, виданого Пологівською держнотконторою Р.№482, реєстр.№4846 кн.21.

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №205338361 від 25 березня 2020 року, право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відомості відсутні.

З копії довідки, виданої КП «Імпульс» Пологівської районної ради 18 жовтня 2018 року, встановлено, що згідно архівних даних право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 1/2 частина, ОСОБА_4 1/2частина на підставі правовстановлюючих документів - Свідоцтва про право на спадщину від 13 березня 1985 року по 1/3 частині, зареєстровано (на паперових носіях) 19 березня 1985 року в Реєстровій книзі №21 за реєстровим номером №4846. Свідоцтво про право на спадщину від 17 серпня 1995 року по 1/6 частині, зареєстровано (на паперових носіях) 07 вересня 1995 року в Реєстровій книзі №21 за реєстровим номером №4846. В єдиному реєстрі право власності на нерухоме майно не зареєстровано.

З копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого станом на 11 жовтня 2018 року за підписом директора КП «Імпульс» Пологівської районної ради Задорожнього М.І., судом встановлено, що власниками жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , 1/2 частини, ОСОБА_2 , 1/2 частини.

Як вбачається зі спадкової справи №114/2018, заведеної Пологівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою №409 від 31 серпня 2018 року про прийняття спадщини до державного нотаріуса Шостої запорізької державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Пологівської державної нотаріальної контори Дмитрієвої Н.П. звернулася ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_1 .

Згідно заяви №409 про прийняття спадщини від 31 серпня 2018 року ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Шостої запорізької державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Пологівської державної нотаріальної контори Дмитрієвої Н.П., з приводу прийняття спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії з зазначених підстав не видавалася.

У відповідності з ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

За змістом ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно зі ст.370 ЦК України у випадку виділення частки в праві спільної сумісної власності вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст.1268 ч.5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину за законом, до складу якої входить нерухоме майно у вигляді 1/2 частки житлового будинку, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, що належала спадкодавцеві ОСОБА_8 , в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню в порядку ст.1216, ст.1217, п.1 ч 2, абз.2 ст.16 ЦК України, так як способами захисту цивільних прав та інтересів може бути шляхом визнання права.

Суд, вирішуючи позовні вимоги в частині зняття арешту з нерухомого майна, встановив наступне.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

За частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для реєстрації обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

Статтею 41 Конституції України передбачено непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканості, а в водночас і в недоторканості самого майна власності. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Відповідно до положень вказаної статті, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд, право власності є непорушним. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає підстави та випадки для зняття арешту з майна, а саме: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно із ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» оскільки згідно зі статтею 126 ЦПК України позивач вправі об`єднати в одній позовній заяві кілька однорідних позовних вимог, пов`язаних між собою, в одному провадженні можуть розглядатись вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна. При цьому якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №266944043, сформованого 27 липня 2021 року: на 1/2 частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 був накладений арешт (Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н, виданий 22 січня 2013 року, видавник: державний виконавець Тарасенко А.В.) .

Згідно листа №6263 від 11 березня 2021 року, Пологівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Днпро), повідомлено ОСОБА_2 , що відділ ДВС повідомляє про відсутність підстав для надання інформації стосовно накладеного арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 не виступає стороною за виконавчими провадженнями, по яких накладено арешти на нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З письмових заперечень відділу ДВС від 27 липня 2021 року судом встановлено, що сім виконавчих проваджень, по яких стягувачами виступали УПФУ в Пологівському районі, Пологівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, держава Україна, а боржником виступала ФОП ОСОБА_3 , були закінчені у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_3 .

Як встановлено судом з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадськх формувань від 31 серпня 2021 року, державна реєстрація підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 припинена 01 березня 2021 року у зв`язку з її смертю.

Враховуючи, що виконавчі провадження, по яких боржником вситупала ФОП ОСОБА_3 , на день розгляду судом цивільної справи, закриті у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_3 , підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_3 припинена у зв`язку з її смертію, наявність арешту перешкоджає неповнолітній спадкоємиці ОСОБА_1 в реалізації її спадкових прав на 1/2 частину нерухомого майна після смерті її матері ОСОБА_3 , суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.316, 317, 321, 328, 391, 392, 1216-1217, 1268, 1296 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.4, 76, 81, 247 ч.2, 353 ЦПК Укрїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Пологівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Пологівська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме з 1/2 (однієї другої) частини житлового будинку АДРЕСА_1 , накладений державним реєстратором Пологівського районного управління юстиції Запорізької області Целуйко А.В. 28 березня 2013 року, номер запису обтяження 473764.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кацаренко І. О.