Рішення № 100414218, 10.09.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2586/21

Провадження № 2/314/1012/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2021 року м.Вільнянськ

Справа № 314/2586/21;

провадження № 2/314/1012/2021;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ;

- відповідач ОСОБА_2 ;

- третя особа виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Зіменко О.В.,

стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області про визнання особи такою, що втратили право користування жилим приміщенням. Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого 05 лютого 1996 року Вільнянською міською радою, вона є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Згідно з договором дарування від 26.11.2014 року, відповідач ОСОБА_2 подарувала належну їй Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 . Договір зареєстровано у реєстрі за № 804. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 за номером запису про право власності 7835469, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 511484123215, зареєстровано право приватної власності на Ѕ частки спірної квартири. Таким чином позивач є власником вищевказаної квартири. В даній квартирі, у тому числі, з 05.11.1975 року зареєстрована відповідач ОСОБА_3 , але з 2006 року не проживає. Наявність зазначеної реєстрації ОСОБА_2 в квартирі створює позивачу проблеми з нарахуванням субсидії, оскільки враховуються доходи всіх зареєстрованих членів сім`ї. У зв`язку з чим, позивач змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Заперечень на позов від відповідача ОСОБА_2 до суду не надійшло.

Позивач та її представник у судовому засіданні на позовних вимогах наполягали, позов просили задовольнити в повному обсязі на тих підставах, що в ньому зазначені. Проти заочного розгляду не заперечували.

Відповідач про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позивач та її представник надали свою згоду на заочний розгляд справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.07.2021 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, роз`яснено права сторін, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.08.2021 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив

відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого 05 лютого 1996 року Вільнянською міською радою, вона є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Згідно з договором дарування від 26.11.2014 року, відповідач ОСОБА_2 подарувала належну їй Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 . Договір зареєстровано у реєстрі за № 804. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 за номером запису про право власності 7835469, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 511484123215, зареєстровано право приватної власності на Ѕ частки спірної квартири. Таким чином позивач є власником вищевказаної квартири. В даній квартирі, у тому числі, з 05.11.1975 року зареєстрована відповідач ОСОБА_3 , але з 2006 року не проживає. Наявність зазначеної реєстрації ОСОБА_2 в квартирі створює позивачу проблеми з нарахуванням субсидії, оскільки враховуються доходи всіх зареєстрованих членів сім`ї.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Обраним позивачем предметом спору у даній справі і способом захисту права, передбаченим ст. 16 ЦК України, є визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Встановлюючи фактичні обставини та визначаючи зміст спірних правовідносин, суд виходив з того, що можливість пред`явлення до суду позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщеннямвипливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ст.ст. 386, ст. 391 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом припинення дії, яка порушує право. У зв`язку з чим позивач, який має намір визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням вважає, що в неї є всі законні на це підстави, має право звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратили право користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 30, ст. 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319, ст. 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 383 ЦК України власник має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і має право розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усік суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Крім того, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстраційного обліку міста проживання здійснюється протягом семи діб на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується до свідоцтва про право власності на житло виданого 05 лютого 1996 року Вільнянською міською радою. Крім того, відповідно до договору дарування від 26.11.2014 року, відповідач ОСОБА_2 подарувала належну їй Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 . Договір зареєстровано у реєстрі за № 804. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 за номером запису про право власності 7835469, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 511484123215, зареєстровано право приватної власності на Ѕ частки спірної квартири. Тобто позивач є власником спірної квартири.

В даній квартирі АДРЕСА_1 , у тому числі, зареєстрована відповідач ОСОБА_3

ОСОБА_2 за вищевказаною адресою зареєстрована з 05.11.1975 року, але з 2006 року не проживає, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї виконавчого комітету Вільнянської міської ради за №133 від 18.06.2021 року.

Наявність зазначеної реєстрації ОСОБА_2 в квартирі створює позивачу перешкоди у вільному користуванні та розпоряджанні своїм житлом на власний розсуд, а також проблеми з нарахуванням субсидії, оскільки враховуються доходи всіх зареєстрованих членів сім`ї.

В матеріалах цивільної справи достатньо доказів, які підтверджують те, що ОСОБА_2 не є власником спірної ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною їй квартирою та порушує її права як власника, що має істотне значення.

Враховуючи фактичні обставини справи, іншого способу захисту прав позивача ОСОБА_1 , окрім судового, немає.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Конституцією України (ст. 41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» роз`яснив, що розглядаючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю, а саме житловим приміщенням, слід звертати увагу, що реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, питання про зняття з реєстрації колишніх членів сім`ї власника будинку залежить від вирішення питання про їх право проживання в цьому будинку (відсутність такого права, втрата права користування), яке регулюється нормами ЖК УРСР та ЦК (статтями 71, 72, 156 ЖК УРСР та статтею 405 ЦК).

Враховуючи викладене вище, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , визнавши ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Підстав для відмови у задоволенні таких вимог суд не вбачає.

Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 908,00 грн., вони понесені та сплачені позивачем і в силуст. 141 ЦПК України підлягають зарахуванню на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 16, ст. 319, ст. 321, ст. 383, ст. 386, ст. 391, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, ст. 156 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10.09.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ: 25486771, адреса: Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Бочарова, будинок 4.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

10.09.2021