Рішення № 100414079, 19.10.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Мукачево Справа № 303/5730/21

2/303/1634/21

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 6327,41 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються поданими суду доказами, що підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості. Також позивач зазначає, що ОСОБА_1 має статус споживача, а здійснення споживання природного газу є свідченням приєднання до умов Договору розподілу природного газу (акцептування договору).

Відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому висловила свою незгоду із заявленим позовом, оскільки такий подано особою, яка не має право його підписувати. Також зазначає, що позивачем проведено нарахування заборгованості на підставі Постанов НКРЕКП, які не вступили в законну силу. Крім того, позивачем не надано жодного доказу щодо підписання нею заяви-приєднання до договору розподілу природного газу.

У поданій уповноваженим представником позивача відповіді на відзив наголошено на тому, що позовна заява подана уповноваженою особою, доводи відповідача щодо використання постанов НКРЕКП, які не набули чинності є необґрунтованими та безпідставними. Також зазначає, що між сторонами наявні договірні відносини, а відповідач має статус споживача послуг.

ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у якій зазначено, що позовна заява та додані до неї документи не містять даних щодо підтвердження повноважень Шатило В.М. на видачу довіреностей. Постанови НКРЕКП суперечать ст. 117 Конституції України, тому не підлягають застосуванню. Також наголошує на відсутності інформації щодо структури тарифу та обґрунтованості його розміру.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

На підставі ухвали суду від 12 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід - залишено без розгляду.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

Не оспорюється учасниками справи той факт, що між сторонами по справі виник спір щодо існування заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.

В контексті вимог позивача за предметом позову, суд при вирішенні позову виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611-612 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов`язковість договору.

В свою чергу, відносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані також Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ); Правилами постачання природного газу (далі - Правила) та іншими нормативно - правовими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

В свою чергу, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; - споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу.

Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

В свою чергу, згідно з п. 7 глави 3 розділу фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь - яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви - приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до розділу ІІІ Правил постачання природного газу (надалі - Правила), постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Типовий договір розподілу природного газу затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498.

За змістом п. 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою відповідачу відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 , з даних фінансового стану якого вбачається споживання ОСОБА_1 природного газу.

З урахуванням вищевикладеного слід констатувати, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» за адресою: м.Мукачево, вул Миру, 83. Отже, споживач приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу, оскільки споживала природний газу та, відповідно, є відповідальною особою за збитки, завдані несплатою за користування наданими послугами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 509/3536/15-ц.

При цьому, ОСОБА_1 не заперечує факту отримання послуг з розподілу природного газу, заперечуючи при цьому лише право позивача на отримання плати за надані послуги та застосування останнім, при проведенні розрахунку заборгованості, Постанови НКРЕКП.

Тобто, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 24 Розділу III Правил закріплено, що розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділу V та VІ цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника.

Відповідно до п. 32 Розділу III Правил побутовий споживач зобов`язаний укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору, - припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.

За змістом п. 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ.

Згідно з п. п. 6.1, 6.2 Типового договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як різниця за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу ГРС. Тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п. 3.1 Типового договору).

Відповідно до глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються рівномірними частками протягом календарного року.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить серед іншого, комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктами 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з чинними тарифами.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 638/11589/15-ц.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості ОСОБА_1 за надані послуги з розподілу природного газу за період з 1 січня 2020 року по 01.07.2021 становить 6327,41 (а.с. 17).

Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ, тарифів встановлених на послуги розподілу природного газу для АТ «ЗАКАРПАТГАЗ», об`ємів споживання відповідачем природного газу.

В свою чергу, тариф на послуги розподілу природного газу для AT «ЗАКАРПАТГАЗ» в межах розрахункового періоду встановлені:

- постановою НКРЕКП від 24 грудня 2019 року №3021 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT «ЗАКАРПАТГАЗ» на період: з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно у розмірі 1.04 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ); з 01 липня 2020 року у розмірі 1.14 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ)

- постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 року №2770 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT «ЗАКАРПАТГАЗ», на період з 1 січня 2021 року у розмірі 1,85 грн за 1 м3 на місяць, з 1 лютого 2021 року - 1,78 грн за 1 м3 на місяць.

Розрахунок вартості розподілу природного газу за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 проведений позивачем у відповідності до положень чинного законодавства та ОСОБА_1 не спростований.

Таким чином, відповідачем не було виконано належним чином зобов`язання перед позивачем по сплаті послуг за розподіл природного газу, чим порушено умови договору та норми чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу, доводи відповідача про порушення процедури прийняття НКРЕКП спірних постанов щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу природного газу, суд до уваги не приймає, оскільки вказані акти не визнанні в судовому порядку нечинними чи недійсними. Також і правова оцінка процедурних моментів їх прийняття не входить у предмет судового дослідження по даній справі.

Так само, не заслуговують на увагу доводи відповідача, що між сторонами не було укладено договору про надання послуг з постачання природного газу, отже у відповідача відсутні зобов`язання перед позивачем, оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати житлово-комунальних послуг в повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеним у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц; від 17 січня 2019 року у справі № 486/156/17.

Крім того, відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України на власника покладається тягар утримання майна.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

ОСОБА_1 не надала суду доказів щодо звернення до позивача із письмовою заявою про припинення постачання природного газу на її об`єкт, чи надіслання повідомлення про зміну власника об`єкту постачання природного газу.

Вищевказані обставини у своїй сукупності та взаємозв`язку, а також положення чинного цивільного законодавства дають суду підстави для висновку про необхідність задоволення позовних вимог за предметом позову.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати по справі у сумі 2270 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129, 1291 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» задоволити повністю.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» суму 6327,41 (шість тисяч триста двадцять сім гривень 41 копійка) гривень заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, а також суму 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

5. Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 05448610).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя В.В. Кость