Ухвала суду № 100412922, 13.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/9299/21

Справа № 760/27552/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого - слідчого судді Застрожнікової К.С.,

за участю секретаря судового засідання Каліщук М.В.,

прокурора - Лиси І.Ю.,

захисника - Олійник Є.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бородича М.А., погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Лисою І.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105090003255 від 11.10.2021 р., -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві Бородича М.А., погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Лисою І.Ю., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , якому 12.10.2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , відносно якого 08.04.2020 року до Херсонського районного суду м. Херсона направлено обвинувальний акт за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, з метою вчинення нового корисливого злочину, маючи злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, увійшов у злочинну змову із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою розробили і узгодили план злочинних дій, згідно якого невстановлена особа повинна була здійснити телефонний дзвінок потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видаючи себе за близького родича, повідомити потерпілі й неправдиву інформацію стосовно дорожньо-транспортної пригоди та спонукати до передачі грошових коштів з метою оплати лікування, після цього ОСОБА_1 повинен був прибути до місця проживання потерпілої, де імітуючи добросовісність намірів, видаючи себе за знайомого близького родича, забрати грошові кошти. Так, як зазначає слідчий у поданому клопотанні, в подальшому 10.10.2021 року близько 16 год. 50 хв. невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснила дзвінок на стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 потерпілій ОСОБА_2 , яка в цей час перебувала за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , та, видавши себе за дочку потерпілої, повідомила, що вона потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої їй необхідні кошти на лікування, які попросила передати чоловікові на ім`я ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_1 прибув за місцем проживання потерпілої, з метою заволодіння грошовими коштами останньої шахрайським шляхом. При цьому, ОСОБА_1 повідомив потерпілій завідомо неправдиву інформацію, що він являється другом її доньки, яка потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, та попросила його забрати грошові кошти у потерпілої з метою оплати лікування. ОСОБА_2 нічого не запідозривши, передала ОСОБА_1 банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», належну їй, та повідомила пароль до неї. Надалі, ОСОБА_1 , 10.10.2021 року о 17 год. 37 хв., зняв з банкоматів на території міста Києва з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», належній потерпілій, грошові кошти у сумі 15 000 грн., розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_2 була заподіяна матеріальна шкода на суму 15 000 грн. Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджується протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 , показаннями потерпілої ОСОБА_2 , протоколом впізнання особи за фотознімками від 11.10.2021 року, протоколом впізнання особи за фотознімками від 11.10.2021 року, показаннями свідка ОСОБА_4 , протоколом огляду від 11.10.2021 року, протоколом огляду місця події від 11.10.2021 року, протоколом огляду від 11.10.2021 року, рапортом, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 11.10.2021 року. Зазначається, що 12.10.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. У клопотанні слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, а тому знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, з метою уникнення від відповідальності, він може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12020105090001396, однак у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 переховувався від органу досудового розслідування, з 08.12.2020 року по 11.10.2021 року перебував у розшуку відповідно до постанови слідчого Солом`янського УП. Зазначається про наявність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, зокрема, вказано, що враховуючи, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має постійного доходу, а тому з метою наживи, може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення. Слідчий зазначає, що на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов`язків не покидати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_3 строком до 23.11.2021 року, однак, ОСОБА_1 , умисно не виконав покладені на нього обов`язки, та вчинив новий корисливий злочин 10.10.2021 року на території міста Києва. Тому, із врахуванням вищевикладеного слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів із визначеним розміром застави 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні прокурор Лиса І.Ю. підтримала подане клопотання з підстав та за обставин, зазначених у клопотанні слідчого, наполягала на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив слідчого суддю не обирати відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що має постійне місце проживання у АДРЕСА_3 , де проживає разом з дружиною ОСОБА_5 , з якою виховують двох дітей дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наміру переховуватись від суду та слідчого він не має, умови домашнього арешту порушив у зв`язку із необхідністю прибути до м. Києва, аби довідатись про хід іншого кримінального провадження, про те, що він перебуває у розшуку, не знав. Пояснив, що дійсно 10.10.2021 року на прохання свого знайомого приїхав за місцем проживання ОСОБА_2 , яка передала йому свою банківську картку, з якої він зняв готівку, жодних шахрайських намірів він не мав.

Захисник підозрюваного адвокат Олійник Є.В. заперечував проти задоволенні клопотання слідчого, просив не обирати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, родину та не має наміру переховуватись від слідства чи суду.

Дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього документи, вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, в судовому засіданні встановлено, що Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесене 11.10.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105090003255, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

11.10.2021 року о 15 год. 02 хв. в рамках зазначеного кримінального провадження було затримано ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

12.10.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілої ОСОБА_2 від 10.10.2021 року, протокол огляду місця події від 10.11.2021 року, протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 11.10.2021 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2021 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2021 року, протокол огляду від 11.10.2021 року, постанова про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 11.10.2021 р., протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.10.2020 р., протокол огляду від 11.10.2021 р., постанова про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 11.10.2021 р., протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 11.10.2021 р., роздруківка з банківської картки потерпілої ОСОБА_2 , постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 13.10.2021 р., повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12020105090001396 від 17.10.2020 р., які досліджені у судовому засіданні.

Також, слідчим суддею були досліджені ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2021 р. про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком до 24.11.2021 р. із забороною залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_3 , постановлена у кримінальному провадженні № 12021170420000996 від 23.09.2021 р., в якому ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України; постанова слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 08.12.2020 року про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020105090001396 від 17.10.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.

Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, які могли б об`єктивно зв`язувати ОСОБА_1 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як :

до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , належить до нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Як вбачається зі змісту постанови слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві Бородича М.А. від 08.12.2020 року, винесеної у кримінальному провадженні № 12020105090001396 від 17.10.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, підозрюваного ОСОБА_1 було оголошено у розшук, кримінальне провадження поновлено 11.10.2021 року у зв`язку із встановленням місця перебування підозрюваного, якого було затримано 11.10.2020 року за підозрою у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12021105090003255 від 11.10.2021 р.

Відповідно до постанови прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Лиси І.Ю. від 13.10.2021 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12020105090001396 від 17.10.2020 та № 12021105090003255 від 11.10.2021 були об`єднані в одне провадження, якому присвоєно єдиний номер 12020105090001396.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що раніше відносно підозрюваного ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2021 р. було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною підозрюваному ОСОБА_1 залишати місце своєї реєстрації за адресою АДРЕСА_3 , цілодобово. Однак, підозрюваний ОСОБА_1 порушив умови раніше застосованого до нього запобіжного заходу у виді цілодобового арешту, оскільки без дозволу слідчого поїхав до м. Києва, де його було затримано 11.10.2021 р. при обставинах, викладених вище.

Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, визначених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та, перебуваючи на свободі, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інший із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, на переконання слідчого судді, не може забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

Таким чином, із врахуванням особи підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не має постійного місця проживання у м. Києві, одружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , не судимий в силу ст. 89 КК України, порушив обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2021 р. про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а також тієї обставини, що ОСОБА_1 раніше перебував у розшуку, наразі підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, у випадку ухвалення судом відповідного вироку та доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, обґрунтованість пред`явленої підозрюваному підозри, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, розмір застави визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначає розмір застави - двадцять розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян, що становить 45 400 грн.

Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, слідчий суддя вважає необхідним обмежитися складанням і оголошенням вступної і резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бородича М.А., погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Лисою І.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 09 грудня 2021 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його затримання, тобто з 11.10.2021 року з 15 год. 02 хв.

Ухвала діє до 09 грудня 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити суму застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи до суду за кожним їхнім викликом,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- здати на зберігання до Солом`янської окружної прокуратури міста Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 09 грудня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Солом`янський районний суд м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру міста Києва.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя К.С. Застрожнікова