Ухвала суду № 100412253, 12.10.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:2-879/2011

Провадження №: 6/755/916/21

У Х В А Л А

"12" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Лупко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для його пред`явлення, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ТОВ «Брайт Інвестмент», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі №2-879/2011 за рішенням, що видав Дніпровський районний суд м. Києва від 17.03.2011; поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі №2-879/32011 від 17.03.2011.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що рішенням, що видав Дніпровський районний суд м. Києва від 17.03.2011 у цивільній справі №2-879/2011 було задоволено позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра»№ до Боржника ОСОБА_1 . Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 право вимоги за кредитним договором №75/П/43/2008-980 від 21.03.2008, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». 30.09.2020 за договором № GL48N718070_blank_01 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступив право вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент». В матеріалах кредитної справи завником було виявлено оригінал виконавчого листа по справі №2-879/2011. Попередній кредитор не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строків з об`єктивних причин, що не залежали від нього, з огляду на припинення його діяльності рішенням державних органів. Вказане у сукупності, на думку заявника, свідчить про поважність причин пропуску строку та є підставою для поновлення такого строку.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

У своїй заяві представник заявника просить суд розглядати справу без його участі, за наявними у справі матеріалами заяви, яку підтримує у повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 2-879/2011 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17.03.2011 позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за Кредитним договором № 75/П/43/2008-980 від 21 березня 2008 року у розмірі 49 604 грн. 20 коп., судові витрати: судовий збір в розмірі 496,04 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Судом було видано виконавчі листи по справі на примусове виконання рішення суду.

05.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, з урахуванням Додатку №1 до договорув, право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 75/П/43/2008-980 від 21.03.2008, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

30.09.2020 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, з урахуванням Додатку №1 до договору, право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 75/П/43/2008-980 від 21.03.2008,, перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

У відповідності до положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 21.03.2018 у справі № 6-1355/10, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування в цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення вимог заяви в частині заміни первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «Брайт Інвестмент».

У відповідності до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на день ухвалення рішення суду та видачі оригіналу виконавчого документа) визначений строк, протягом якого інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання, і який складає один рік з наступного дня після набрання рішення законної сили.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII, що набрав чинності 05.10.2016), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом. Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа (правова позиція Верховного Суду України від 20.01.2016 у Справі № 6-711цс15).

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що оригінал виконавчого листа з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17.03.2011 було видано первісному стягувача у період дії Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, тому строк його пред`явлення до виконання становить один рік.

Враховуючи, що заявником було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з незалежних від нього причин, суд вважає за необхідне поновити заявнику однорічний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №2-879/2011.

Вказане у сукупності є підставою для задоволення заяви ТОВ «Брайт Інвестмент».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. ст. 260, 353, 354, 433, 442, ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для його пред`явлення - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження у справі № 2-879/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме: первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» замінити на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ: 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро вул. Ак.Белелюбського, 54 оф.402).

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» однорічний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-879/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: