Рішення № 100412091, 12.07.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/63/21

Справа №754/128/21

РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2021 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Клочко І.В., за участю секретаря судового засідання Оверченко Д.О., представника позивача Нефьодова С.М., представника відповідача Мельника М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої посадової особи Державної міграційної служби України, Заступника начальника Управління - начальника відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області Лемеша Дмитра Леонідовича, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до уповноваженою посадової особи Державної міграційної служби України, заступника начальника управління - начальника відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Лемеша Д.Л., Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МКМ №004490 від 09.09.2020р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, винесену Уповноваженою посадовою особо Державної міграційної служби України, заступником начальника Управління - начальником відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Лемеш Д.Л. та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 206 КУпАП.

19.01.2021 року Деснянським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження справі та розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2021р. визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

03.06.2021р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, за викладеними в ньому обставинами та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що 09.09.2020р. головним спеціалістом Пясковською О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 206 КУпАП відносно громадянина України ОСОБА_1 .

Того ж дня, уповноваженою особою Державної міграційної служби України, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, заступником начальника Управління-начальник відділу Лемеш Д.Л. винесено постанову ПН МКМ № 004490 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 206 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 09 вересня 2020 року о об 11-00год. за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 11, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який порушив порядок надання житла громадянці Вірменії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала з порушенням правил перебування.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та ін.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст. 206 КУпАП, надання громадянами іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів, сприяння їх незаконній реєстрації, оформленню документів на проживання чи навчання, прийняттю на роботу, а також надання інших послуг на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов`язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Позивач стверджує, що 09.09.2020р. прибув до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області за адресою - м. Київ, вул Петропавлівська, 11 з метою отримання інформації щодо порядку надання житла та реєстрації місця проживання громадянці Вірменії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.2013 №825, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1654/24186, а саме п. 1.3. передбачає, що особами, до яких застосовуються адміністративні стягнення за статями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, яким виповнилося 16 років, посадові особи установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності, до компетенції яких належить прийняття громадян, іноземців та осіб без громадянства на роботу та навчання, а також особи, які запросили в Україну іноземців або осіб без громадянства в приватних справах і надали їм житлову площу та порушили при цьому порядок їх перебування.

Згідно п. 2.1. вищевказаної Інструкції, уповноваженими посадовими особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про затримання є працівники апарату ДМС України, головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які є державними службовцями (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважені посадові особи складають протокол при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, згідно з формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

Отже, з огляду на вищевказане, вбачається, що протокол та оскаржувана постанова були складені уповноваженими на те особами.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Кодексом України про адміністративні правопорушення закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. У сукупності ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За вимогами ст. ст. 245, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, з урахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Представником відповідача, окрім відзиву на позовну заяву, не додано жодних доказів, які підтверджують, наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 206 КУпАП та порушення останнім порядку надання житла іноземцю.

Таким чином, при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, винесена відповідачем постанова розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, протоколом про адміністративне правопорушення т. і.), тому не може виступати єдиним доказом, на основі якого встановлюється наявність адміністративного правопорушення.

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 року по справі № 337/3389/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29775/18), встановлено наступне, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

При складені протоколу про адміністративне правопорушення головним спеціалістом ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області Пясковською О.В., зазначено, що позивач порушив порядок надання житла громадянці Вірменії ОСОБА_2 . При цьому, в протоколі не зазначено яке саме житло було надано позивачем, адреса та якими доказами підтверджується факт надання такого житла. А

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , не містяться ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 206 КУпАП.

Згідно із положеннями ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийнятої ним постанови, а також вчинення позивачем зазначених в оскаржуваній постанові дій, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення Серії НП МКМ №004490 від 09.09.2020 року про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 206 КУпАП, підлягає скасуванню та закриттю.

При цьому, суд звертає увагу, що враховуючи правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року №724/716/16-а, суд вважає за необхідне відмовити в частині позовних вимог ОСОБА_1 до уповноваженої особи Державної міграційної служби України, заступника начальника управління - начальника відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Лемеша Д.Л., оскільки такий відповідач є неналежним .

Відповідно до ст. 139 КАС України, з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Враховуючи наведене та керуючись Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення Державною міграційною службою України, ст. ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 241-246, 268-271, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до уповноваженої посадової особи Державної міграційної служби України, Заступника начальника Управління - начальника відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області Лемеша Дмитра Леонідовича - відмовити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МКМ №004490 від 09 вересня 2020р. відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 206 КУпАП., провадження по справі закрити.

Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя