Ухвала суду № 100411805, 19.10.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3109/15-ц

Провадження 4-с/711/71/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Демчика РВ.

при секретарі Кофановій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач: комунальне підприємство «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради, -

в с т а н о в и в :

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії. Зазначено, що через реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, він дізнався, що постановою 01.09.2016 Придніпровським відділом ДВС накладено арешт на нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (номер обтяження 16172189).

17.05.2021 року він отримав лист з органів ДВС в якому повідомлено, що 17.05.2016 року виконавче провадження АСВП №51096506 з примусового виконання виконавчого листа №711/3109/15-ц від 10.05.2016 що виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Придніпровська СУБ» ЧМР боргу в розмірі 3468.25грн., завершене на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження знищене у зв`язку з закінченням терміну зберігання в архіві відділу. Фактична відсутність ВП унеможливлює відновленню виконавчого провадження та проведенню по ньому будь-яких виконавчих дій, у зв`язку з чим, рекомендовано звернутися до суду.

Вказує, що постанов про відкриття виконавчих проваджень, про арешт майна, він не отримував.

Отже, на даний час виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 немає, а тому арешт майна підлягає до скасування.

Таким чином, просить суд, - визнати незаконною відмову Придніпровського ВДВС про зняття обтяження, зареєстрованого за №16172189; зобов`язати Придніпровський відділ ДВС зняти арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , на підставі постанови №51096506 від 17.05.2016 року.

Ухвалою суду від 26 травня 2021 року прийнято до провадження скаргу та призначено її до розгляду.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився.

В судове засідання представник скаржника – адвокат Постригань Т.Л. не з`явився. До початку розгляду справи подав заяву про розгляд справи без його участі. На вимогах наполягав, просив задоволити в повному обсязі..

В судове засідання стягувач КП «Придніпровська СУБ» не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено. Відзив на скаргу не подано.

В судове засідання Придніпровський відділ ДВС не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення за таких підстав:

як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи обов?язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов?язаний дотримуватись Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.

Наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в МЮУ 02.04.2012 р. за №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка діє із змінами та доповненнями, в т.ч. відповідно до наказу МЮУ № 2522/5 від 02.08.2018.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 452 ЦПК України).

Під час розгляду скарги судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26.04.2021 року, що постановою №51096506 від 17.05.2016 Придніпровським відділом ДВС накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження (номер обтяження 16172189).

ОСОБА_1 звернувся до органів ДВС із заявою про зняття арешту з майна, але листом від 17.05.2021 №25083 йому повідомлено, що 17.05.2016 виконавче провадження АСВП №51096506 з примусового виконання виконавчого листа №711/3109/15-ц від 10.05.2016 року, що виданий Придніпровським районним судом КП «Придніпровська СУБ» ЧМР боргу в розмірі 3468.25 грн., завершене на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження знищене у зв`язку з закінченням терміну зберігання в архіві відділу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 17.05.2016., тобто на час виниклих правовідносин) виконавчий документ, на підставі виконавчого провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто

стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як передбачено ст. 50 згаданого Закону (в редакції, чинній на час виниклих правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав,

державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч.2 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження»)

Таким чином, судом встановлено, що при поверненні виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю у боржника майна, державним виконавцем не було прийнято рішення про зняття арешту з майна, що не відповідає вимогам чинного на той час законодавства.

Судом з`ясовано, що не знятий державним виконавцем арешт з нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , створює для нього негативні наслідки, оскільки він не може розпорядитися своїм нерухомим майном на власний розсуд.

На думку суду, підстав визнавати дії відділу ДВС неправомірними немає, оскільки на даний час виконавче провадження знищене і державний виконавець позбавлений можливості проводити будь-які виконавчі дії за відсутнім виконавчим провадженням. Крім того, і відсутня можливість для поновлення вже знищеного виконавчого провадження.

Отже, встановлені обставини та норми чинного законодавства дають підстави для задоволення скарги і слід зобов`язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 17.05.2016 за №51096506. При цьому, слід звернути увагу, що виконання судового рішення, відповідно до ст. 18 ЦПК України є обов`язковим.

Крім того, необхідно на виконання вимог ч.2 ст. 453 ЦПК України, про виконання даної ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, Придніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) повідомити суду і ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 447, 448, 449, 453 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 17.05.2016. за №51096506.

На виконання вимог ч.2 ст. 453 ЦПК України, про виконання даної ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, Придніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) необхідно повідомити суду і ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий: Р. В. Демчик