Рішення № 100411141, 12.10.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17077/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді -Кучиної Н.Г.

при секретарі судового засідання - Добровчан К.Ю.,

з участю:

представника позивачів - адвоката Тищук К.С.

представника відповідача Рівненської міської ради - Мозоль Н.,

представника виконавчого комітету Рівненської міської ради - Корнійчук С.П.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвокат Власик В.Я.,

представника управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради Борисової І.В.,

третя особа на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" - Свирид М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ОСББ "Соборна 57", третя особа на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання незаконним та скасування рішення,скасування державної реєстрації права власності, про визнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Рівненського міського суду з позовом до Рівненської міської ради виконавчого комітету, управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ОСББ "Соборна 57" про визнання незаконним та скасування рішення,скасування державної реєстрації права власності, про визнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним, в якому просять:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 року № 179 «Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного приміщення загальною площею 30,80 кв.м. (пункт 632 Додатку до рішення), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та рішення від 08.09.2015 року № 131 «Про внесення змін та доповнень у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» в частині внесення змін до пункту 632 Додатку до рішення від 09.12.2014 року № 179 в частині викладення його в новій редакції, а саме: «п.632. АДРЕСА_1 , площа 26,80 кв.м».

- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення підвалу загальною площею 26.80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 10.11.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 17473221, внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32400706 від 17.11.2016) на підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 від 08.09.2015 року.

- визнати недійсним Договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 08.08.2012 року № 67-б (з додатковим договором від 31.08.2015 року).

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 07.06.2016 року в їхньому будинку було зареєстроване ОСББ «Соборна 57». Після передачі будинку на баланс ОСББ «Соборна 57» Управління комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради листом від 19.08.2016 року № 01-1049 повідомило, що у вказаному будинку до власності територіальної громади належить, зокрема, приміщення:

- № ХХII-ХХІV згідно з технічним паспортом загальною площею 26.8 кв.м., яке перебуває в оренді у ФОП ОСОБА_1 .

В подальшому в листопаді місяці 2016 року мешканцям будинку стало відомо, що до комунальної власності віднесено приміщення площею 30,80 кв.м., що знаходиться у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 632 Додатку до рішення).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.09.2015 року № 131 внесення змін та доповнень у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» у рішення від 09.12.2014 року № 179 були внесені зміни та доповнення та п. 632 Додатку до рішення в новій редакції, а саме: «п.632. АДРЕСА_1 , площа 26,80 кв.м. утримувач - ЖКП «Західне». Тобто, приміщення площею 26,80 кв.м. віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Рівного.

Вказують на те, що прохід до технічного приміщення № XXIII можливий лише через приміщення№ XXII і XXIV (загальною площею 26.80 кв.м) і які перебувають в оренді ОСОБА_1 . Наявність комунікацій у вказаному приміщенні потребують слідкування та своєчасного обслуговування. Проте у зв`язку з тим, що вказане приміщення використовується під склад магазину, ОСОБА_1 фактично перекрила прохід до важливих комунікацій будинку, серед яких, зокрема, лічильник, регуляції подачі до будинку, контроль якого має проводитись двічі на день. Така ситуація може призвести до вкрай негативних наслідків. Крім того, вказують, що у даному приміщенні були їх підвали, якими вони користувалися до 2009 року.

Отже, зважаючи на вищевикладене, приміщення № XXII і XXIV є спільною власністю мешканців будинку АДРЕСА_1 , є допоміжними приміщеннями і не можуть належати до комунальної власності територіальної громади м. Рівне.

Вони не погоджуються з такими рішеннями, вважають їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 23 грудня 2016 року позовну заяву залишено без руху (т. 1 а.с. 33).

17 січня 2017 року представник позивачів адвокат Тищук К. на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2016 року про залишення позову без руху подала заяву.

Ухвалою суду від 18 січня 2017 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на приміщення площею 26,80 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Рівненській міській раді (т. 1 а.с. 40).

Ухвалою суду від 18 січня 2017 року відкрито провадження у справі (т. 1 а.с. 41).

Ухвалою суду від 07 лютого 2017 року залучено Рівненську міську раду, державного реєстратора Управління по забезпеченню надання адміністративних послуг Рівненської міської ради - Данилевич І.Є в якості співвідповідачів до участі у справі (т. 1 а.с. 99,100).

Ухвалою суду від 07 лютого 2017 року залучено до участі у справі ОСОБА_4 , як спеціаліста з технічного обстеження будівель і споруд (т. 1 а.с. 101).

Ухвалою суду від 27 березня 2017 року забезпечено докази шляхом витребування реєстраційної справи на нежитлове приміщення, підвал ХХІІ та ХХІV, загальною площею 26,8 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 134).

Ухвалою суду від 26 травня 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Рівненської міської ради виконавчого комітету, управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , державного реєстратора Данилевич Ірини Євгенівни, третя особа на стороні позивача ОСББ "Соборна 57", третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ «Рівнетеплоенерго», в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 року № 179 «Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунального власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради», скасування державної реєстрації права власності на приміщення підвалу загальною площею 26,80 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , проведену 10.11.2016 року - закрито.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди нерухомого майна ( нежитлового приміщення) від 08.08.2012 року № 67-6 (з додатковим договором від 31.08.2015 року) - продовжено судовий розгляд по суті (т. 1 а.с. 202-205).

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2017 року ухвалу Рівненського міського суду від 26 травня 2017 року в частині закриття провадження позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 року № 179 «Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунального власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради», скасування державної реєстрації права власності на приміщення підвалу загальною площею 26,80 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , проведену 10.11.2016 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 248, 249).

Ухвалою суду від 23 жовтня 2017 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено ( т. 2 а.с. 51-52).

Ухвалою суду від 05 вересня 2018 року відновлено провадження у справі 569/17077/16-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Рівненської міської ради виконавчого комітету, управління комунальною власністю виконавчогокомітету Рівненської міської ради, фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ОСББ "Соборна 57", третя особа на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності, про визнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним ( т. 2 а.с. 78 а).

Ухвалою суду від 25 березня 2019 року проведено судове засідання по справі в режимі відеоконференції з Львівським окружним адміністративним судом за участі судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Хміля В.Р. (т. 2 а.с. 157,158).

Ухвалою суду від 06 травня 2019 року проведено судове засідання по справі в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом м. Львова за участі судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Хміля В.Р.

Ухвалою суду від 13 червня 2019 року проведено судове засідання по справі в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом м. Львова за участі судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Хміля В.Р.

Ухвалою суду від 19 липня 2019 року проведено судове засідання по справі в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом м. Львова за участі судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Хміля В.Р.

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року відмовлено у задоволені клопотання управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради про призначення повторної комплексної експертизи по справі (т. 3 а.с. 31-33).

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково вказала, що виконавчий комітет Рівненської міської ради всупереч нормам чинного законодавства прийняв завідомо незаконні рішення в частині внесення до переліку нежитлових приміщень, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівне Рівненської міської ради приміщення загальною площею 26.80 кв.м., яке розташоване в підвалі будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на момент укладення Договору оренди, Управлінням комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради право комунальної власності на спірні приміщення загальною площею 26.80 кв.м. в державному реєстрі речових прав зареєстровано не було, а отже права розпоряджатись зазначеним приміщенням в Управління комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради не виникло.

Позивачі в судовому засіданні підтримали свого представника та додатково вказали, що вони були позбавлені своїх підвалів, все майно було знищено. Спочатку підвали були закриті, а потім з"явилася ФОП ОСОБА_1 . Фактично про порушення свого права вони дізналися в 2016 році, коли було створено ОСББ. Вказані підвальні приміщення використовувалися власниками будинку від вселення до десь 2009-2011 р.р. для обслуговування будинку і потреб мешканців будинку.

Представник відповідача Рівненської міської ради - Мозоль Н. в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог позивачів та вказала, що спірне приміщення не є допоміжним стосовно житлового будинку, а тому вони набули у комунальну власність територіальної громади м. Рівного спірне нежитлове приміщення відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Власик В.Я. заперечила проти задоволення позову, посилаючись на те, що наявність в технічному приміщенні № ХХ11 вузлу облікової теплової енергії з лічильником регуляції подачі тепла до будинку не є підставою визнавати незаконними та скасовувати рішення, так і визнавати договір оренди нежитлового приміщення недійсним, оскільки вузол обліку теплової енергії з лічильником регуляції подачі тепла до будинку можливо перенести в інше приміщення.

В судовому засіданні представник виконавчого комітету Рівненської міської ради - Корнійчук С.П. заперечила проти задоволення позову. Додатково вказала, що вважає, що дані рішення є прийняті у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, а відтак права позивачів не порушені. Зауважила, що об"єкт комунальної власності набутий територіальною громадою на підставі закону, починаючи з 1991 року, підтверджується ЗУ «Про місцеве самоврядування» з 1997 року, де чітко зазначено, що майно набуте територіальною громадою на підставі Закону є комунальною власністю територіальної громади. Набуте комунальне майно є законним, а також законно передане в оренду. Права позивачів даними розпорядчими документами не порушуються.

Представник управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради Борисова І.В. заперечила проти задоволення позову.

Представник третьої особи на стороні позивача ОСББ "Соборна 57" - Оскан О.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивачів та вказав на те, що прийняття рішення щодо передачі допоміжних приміщень будинку, що є спільною власністю осіб, які є власниками квартир багатоквартирного житлового будинку, у будь-яку іншу власність, у тому числі у комунальну власність, потребує 100% згоду усіх співвласників цього майна.

Згода мешканців будинку по АДРЕСА_1 на передачу в комунальну власність допоміжних приміщень цього будинку площею 26.80 кв.м не надавалась.

Представник третьої особи на стороні відповідачів ТзОВ "Рівнетеплоенерго" - Свирид М.В. в судовому засіданні вказала, що вузол обліку теплової енергії, який був змонтований в житловому будинку на АДРЕСА_1 відповідає погодженому проекту з теплопостачальною організацією 09.03.2016 року, щодо перенесення вузла обліку теплової енергії в інше технічне приміщення житлового будинку на АДРЕСА_1 вказала, що будь які роботи з реконструкції, модернізації чи переміщення вузла обліку теплової енергії можливо виконати лише при згоді балансоутримувача будинку, тобто ОСББ "Соборна, 57" та внесення відповідних змін до проектної документації.

Представник Управління по забезпеченню надання адміністративних послуг РМР Данилевич І.Є. в судовому засіданні вказала на те, що підставою для проведення державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення з реєстраційним номером 1086698756101 за адресою: АДРЕСА_1 був технічний паспорт серія та номер ПС - 25/1, виданий 09.06.2015 року. Рішення Рівненської міської ради «Про внесення змін та доповнень у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» № 131 від 08.09.2015 року. Таким чином, державна реєстрація права власності на спірне нежитлове приміщення була вчинена правомірно з дотриманням вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127.

Допитана в судовому засіданні представник БТІ ОСОБА_5 вказала, що була проведена інвентаризація лише квартир, а підвальні приміщення вони не обстежували. ОСББ «Соборна 57» надавало їм технічний паспорт виготовлений станом на 25.12.1990 року, в який було включено підвальні приміщення на предмет інвентаризації за 1958 р. Вказала, що станом на 2016 рік проводилась лише інвентаризація 2 підїзду даного будинку.

Допитана в судовому засіданні на правах свідка та попереджена про кримінальну відповідальність за надання неправдивої інформації ОСОБА_6 суду показала, що користувалася підвальним приміщенням в 3 під"їзді і їй відомо про підвал 3 під"їзду.

Допитана в судовому засіданні на правах свідка та попереджена про кримінальну відповідальність за надання неправдивої інформації ОСОБА_7 суду показала, що в будинку по АДРЕСА_1 проживає постійно з 2009 року і мала підвальне приміщення у другому під"їзді. Пригадує, що ще батьки користувались цим підвалом з моменту поселення в дану квартиру. Вказала, що з 2009 року підвальним приміщенням не користується. Зі слів мами їй відомо, що їм сказали, що все знаходиться в занедбаному стані, аби зробити ремонт та все облаштувати, треба все винести зі своїх комірчин. В подальшому нічого не було зроблено, хоча ЖЕК обіцяв, що будуть переобладнювати підвальні приміщення.

Заслухавши думку сторін та їх представників, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи і наявні у них докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що 07 червня 2016 року в будинку АДРЕСА_1 було зареєстроване ОСББ «Соборна 57» (код ЄДРПОУ 40547195).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 року №179 «Про перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» віднесено до комунальної власності, приміщення площею 30,80 кв.м., що знаходиться у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 632 Додатку до рішення.) (а.с. 8).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.09.2015 року № 131 внесення змін та доповнень у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» у рішення від 09.12.2014 року № 179 були внесені зміни та доповнення та п. 632 Додатку до рішення в новій редакції, а саме: «п.632. АДРЕСА_1 , площа 26,80 кв.м. утримувач - ЖКП «Західне» (т. 1 а.с. 10).

Підставою позову позивачі зазначили порушення оскаржуваними рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради їх прав як співвласників багатоквартирного будинку на володіння, користування і розпорядження спільною сумісною власністю, а саме допоміжним підвальним приміщенням.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.".

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічні приписи містить частина 2 статті 382 ЦК України, згідно з якою власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Отже, нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №552/7636/14-ц).

При вирішенні даного спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, а саме встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_3 кожен окремо ствердили, що є співвласниками квартир будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також підтвердили, що спірні приміщення були побудовані та використовувались мешканцями будинку як підвали.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів повідомлених свідками. Їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно даних копій документів з інвентаризаційних справ на об"єкти нерухомого майна, що знаходяться в АДРЕСА_1 станом на 1958 р., на місці досліджуваних приміщень (а.с. 18-20 т. 1):

ХХІІ - підвал площею 11,3 кв. м.;

ХХІV - коридор площею 12.3 кв. м. (частково);

ХХV - сарай площею 3,2 кв. м.;

ХХVІ - сарай площею 3,7 кв. м.

Відповідно до даних технічного паспорту, виданого комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації Рівненської обласної ради", станом на 25.10.1990 р., на місці досліджуваних приміщень , знаходились наступні приміщення (а.с. 21-23 т.1):

ХХІІ - підвал площею 11,3 кв. м.;

ХХІV - коридор площею 12.3 кв. м. (частково);

ХХV - сарай площею 3,2 кв. м.;

ХХVІ - сарай площею 3,7 кв. м.

Згідно вищенаведеного встановлено, що досліджувані приміщення, станом на 1958 та 1990 роки використовувались як підвальні, коридори до сараїв (комірчин) та сараї (комірчини). Відповідно Наказу «Про затвердження Правил утримання житлових будинків та (прибудинкових територій» від 17.05.2005 року №76 та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», підвальні приміщення, комори належать до допоміжних приміщень, так як призначені для побутового обслуговування його мешканців. Відповідно функціональне призначення приміщень № XXII площею 11.6 кв. м. та № XXIV площею 15.2 кв.м (нумерація згідно технічного паспорта КП «Рівненське МБТІ від 09.06.2015 року), на момент прийняття будинку до експлуатації згідно техпаспорту РОБТІ станом на 1958 та 1990 роки - допоміжні приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 17.11.2016 року, комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро тех інвентаризації» Рівненської обласної ради, на замовлення ОСББ «Соборна 57», видано поповерховий план на частину підвалу (приміщення XIX, XX, XXI, XXII, XXIII, XXIV) будинку АДРЕСА_1 , відповідно якого експлікація приміщень наступна (а.с. 45-48, том II):

XIX - коридор площею 8,2 кв.м;

XIX1 - підвал площею 6,6 кв.м;

XX - підвал площею 5,7 кв.м;

XXI - підвал площею 8.1 кв.м;

XXII - підвал площею 11,7 кв.м;

XXIII - технічне приміщення площею 17,7 кв.м;

XXIV - підвал площею 14,8 кв.м;

Всього по частині підвалу 72,8 кв.м.

Згідно експлікації наданого поповерхового плану, від 17.11.2016р., досліджувані приміщення № XXII та № XXIV використовувались як підвальні. Відповідно Наказу «Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» від 17.05.2005 року №76 та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», підвальні приміщення належать до допоміжних приміщень так як призначені для побутового обслуговування його мешканців.

Отже, згідно з проєктом в багатоквартирному житловому будинку передбачений технічний підвал, призначений для розміщення і обслуговування інженерних мереж будинку, що підтверджує, що зміни цільового призначення підвальних приміщень замовник не передбачав і не вносив.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що спірне приміщення не функціонує окремо, воно не є ізольованим від вказаних мереж багатоквартирного будинку, а є з ним одним цілим, а тому слід вважати його обслуговуючим, технологічним, допоміжним стосовно житлового будинку, в якому знаходиться технічний підвал, призначений для розміщення і обслуговування інженерних мереж будинку, а також призначене для побутового обслуговування його мешканців, а тому воно на момент створення ОСББ в 2016 року - є допоміжним.

Отже, допоміжне приміщення має слугувати для: 1) забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку; 2) забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Таким чином, для з"ясування питання законності оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування насамперед необхідно визначити правовий статус спірного приміщення, а саме, чи являється воно допоміжним приміщенням, та чи було дотримано встановленого чинним законодавством порядку надання його у комунальну власність громади м. Рівного.

Суд критично оцінює заперечення відповідачів про те, що спірне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є окремим нежилим приміщенням підвального типу, яке не є допоміжним приміщенням. Оскільки відповідно до вищенаведених норм законів та досліджених у судовому засіданні доказів дані твердження і заперечення спростовуються. Так, судом встановлено, що у вказаному підвальному приміщенні, яке є допоміжним приміщенням, розміщені комунікації, які забезпечують експлуатацію та обслуговування будинку, а також соціально-побутове обслуговування, потреби власників квартир, членів їх сімей. Дані обставини зокрема стверджуються оглянутими у судовому засіданні інвентарними справами, поповерховим планом та технічним паспортом на будинок АДРЕСА_2 , показами допитаних в судовому засіданні свідків, висновком експерта № 630 від 27.08.2018 року.

Також висновком експерта № 6360 від 27 серпня 2018 року встановлено функціональне призначення приміщень XXII площею 11.6 кв. м та № XXIV площею 15.2 кв. м - допоміжні приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с. 72-75).

Адвокат Власик В., заперечуючи проти висновку експерта, посилалася на те, що висновок проведено експертами у відповідності до документів, які є застарілими на час проведення експертизи, однак суд відхиляє такі посилання адвоката Власик В.Я., з огляду на таке.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції був допитаний судовий експерт, який проводив експертизу на підставі ухвали Рівненського міського суду від 23 жовтня 2017 року та складав висновок за результатами її проведення. Даний судовий експерт попереджався про кримінальну відповідальністьза завідомо неправдивий висновок. З наданих в судовому засіданні пояснень вбачається, що доручена судом судова будівельно-технічна експертиза була проведена з дотриманням вимог законодавства та на підставі наданих судом документів.

Суд також звертає увагу на те, що у відповідності до положень, викладених ч.1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, який судом буде оцінений у сукупності із іншими доказами у даній справі.

Враховуючи вищевикладене та те, що висновок експерта ніким неспростований, підстави для визнання висновку експерта необґрунтованим відсутні, а відтак суд вважає даний висновок таким, що є достатньо обґрунтованим, чітким та таким, що має визначений, конкретний характер, узгоджуються з іншими доказами та не викликає сумнівів у його правильності.

Таким чином, суд критично оцінює мотивування відповідачів про належність спірних приміщень до нежитлових з посиланням лише на порядок та умови фактичної експлуатації цих приміщень на момент розгляду справи. З огляду на те, що з наявних у справі первинних документів вбачається приналежність спірних приміщень до допоміжних багатоквартирного будинку їх фактичне самовільне переобладнання іншими особами з метою використання за іншим функціональним призначенням не змінює правового статусу цих приміщень.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачі надали належних та допустимих доказів про те, що спірне приміщення є допоміжними приміщеннями цього будинку.

Натомість у даній справі відсутні докази того, що спірні приміщення будувалися не як допоміжні приміщення, а як інші приміщення в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що спірне допоміжне приміщення перебувало у спільній власності власників як приватизованих квартир, тому питання щодо розпорядження зазначеним приміщенням повинно вирішуватися за їхньою спільною згодою, чого в даному випадку дотримано не було.

Крім цього, допущене відповідачем втручання в право власності, зокрема позивачів не відповідає умовам, за дотримання яких таке втручання вважається правомірним, що визначені Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач Рівненська міська рада набула у комунальну власність територіальної громади м. Рівного спірне приміщення, всупереч вимог законодавства та порушення законних прав позивачів як співвласників допоміжних приміщень будинку, а тому права позивачів є порушеними, відтак позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 року № 179 «Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного приміщення загальною площею 30,80 кв.м. (пункт 632 Додатку до рішення), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та рішення від 08.09.2015 року № 131 «Про внесення змін та доповнень у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» в частині внесення змін до пункту 632 Додатку до рішення від 09.12.2014 року № 179 в частині викладення його в новій редакції, а саме: «п.632. вул. Соборна, 57, площа 26,80 кв.м» підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині скасування реєстрації права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення підвалу, проведену 10.11.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то суд виходив з такого.

Судом встановлено, що державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення підвалу загальною площею 26.80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведено 10.11.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 17473221, внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32400706 від17.11.2016) на підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 від 08.09.2015 року.

Щодо безпосередньо реєстрації за відповідачем права комунальної власності на спірні приміщення, то така реєстрація посвідчує наявність відповідного права, не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, а видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

У той же час у справі не встановлено наявності будь-яких первинних правовстановлюючих документів (актів введення спірних приміщень в експлуатацію як новозбудоване майно або ж за наслідками реконструкції житлових чи допоміжних приміщень), які б підтверджували набуття відповідачем речових прав на спірні приміщення, як окремий об`єкт цивільних прав. Рішення Рівненської міської ради № 179 від 09.12.2014 та рішення№ 131 від 08.09.2015 року, які стали підставою для реєстрації за відповідачем права власності на спірні приміщення, як окремі нежитлові, такими правовстановлюючими документами не є. Реєстрація права власності на спірні приміщення за відповідачем, самі по собі не змінюють їх правового статусу за умови встановлення у справі належності цих приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку. Отже, позивачам не потрібно доводити право власності на ці приміщення, оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Згідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинної на момент реєстрації) державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно до ч. 3, 7 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинної на момент реєстрації) разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до ч. 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесенні до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор чи посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року N 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Враховуючи те, що Рівненська міська рада 10 листопада 2016 року зареєструвала за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради право комунальної власності на приміщення площею 26, 8 кв. м. за відсутності підстав для набуття права власності на спірне майно, та враховуючи те, що суд прийшов до висновку про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 року № 179 «Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного приміщення загальною площею 30,80 кв.м. (пункт 632 Додатку до рішення), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та рішення від 08.09.2015 року № 131 «Про внесення змін та доповнень у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» в частині внесення змін до пункту 632 Додатку до рішення від 09.12.2014 року № 179 в частині викладення його в новій редакції, а саме: «п.632. вул. Соборна, 57, площа 26,80 кв.м», відтак позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення підвалу загальною площею 26.80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 10.11.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 17473221, внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32400706 від 17.11.2016) на підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 від 08.09.2015 року підлягають до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, суд виходив з такого.

З дослідженому в судовому засіданні Договору оренди нежитлового приміщення № 67-б від 08.08.2012 №67-6 (зі змінами внесеними відповідно до Додаткового договору від 31.08.2015 року), укладеного між управлінням комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради та ФОП ОСОБА_1 приміщення № XXII, XXIV було передано в оренду ФОП ОСОБА_1 .

Статтею 316 ЦК України визначено поняття права власності - право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід, припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України право на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Також згідно ст. 716 ЦК України, право передання майна у найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Судом раніше встановлено, що державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення підвалу загальною площею 26.80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведено 10.11.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 17473221, внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32400706 від17.11.2016) на підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 від 08.09.2015 року, а договір оренди нежитлового приміщення № 67-б від 08.08.2012 №67-6 (зі змінами внесеними відповідно до Додаткового договору від 31.08.2015 року), тобто на момент укладення Договору оренди, Управлінням комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради право комунальної власності на спірні приміщення загальною площею 26.80 кв.м. в державному реєстрі речових прав зареєстровано не було.

З огляду на викладене, суд вважає, що права розпоряджатись зазначеним приміщенням в управління комунальною власністю виконкому Рівненської міськради не виникло, а відтак приходить до висновку про визнання недійсним Договору оренди № 67-6 нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 08.08.2012 року ( з додатковим договором від 31.08.2015 ) укладений між Управлінням комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради та ФОП ОСОБА_1 .

Керуючисьст.ст. 4, 11, 13, 79, 81, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ОСББ "Соборна 57", третя особа на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання незаконним та скасування рішення,скасування державної реєстрації права власності, про визнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним- задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 року № 179 «Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного приміщення загальною площею 30,80 кв.м. (пункт 632 Додатку до рішення), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та рішення від 08.09.2015 року № 131 «Про внесення змін та доповнень у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради» в частині внесення змін до пункту 632 Додатку до рішення від 09.12.2014 року № 179 в частині викладення його в новій редакції, а саме: «п.632. АДРЕСА_1 , площа 26,80 кв.м».

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення підвалу загальною площею 26.80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 10.11.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 17473221, внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32400706 від17.11.2016) на підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 від 08.09.2015 року.

Визнати недійсним Договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 08.08.2012 року № 67-б (з додатковим договором від 31.08.2015 року).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Позивач - ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Рівненська міська рада виконавчого комітету, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 12 а.

Відповідач - управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 12а.

Відповідач - фізична особа підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач - Рівненська міська рада, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 12а.

Відповідач - державний реєстратор Данилевич Ірина Євгенівна, місцезнаходження: м. Рівне, м-н Просвіти, 2.

Третя особа на стороні позивача ОСББ "Соборна 57", код ЄДРПОУ 40547195, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 57.

Третя особа на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", місцезнаходження: м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27.

Повний текст рішення суду виготовлено 19 жовтня 2021 року.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина