Рішення № 100410110, 12.10.2021, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/1043/21

Провадження по справі №2/538/339/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участі секретаря Криворучко В.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача- адвоката Кузьмич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Прості займи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20.06.2018 між ТОВ «Прості Займи» та останнім укладено Договір про надання фінансових послуг № 180620-203414, шляхом заповнення в електронній формі заяви-анкети, відповідно до якого останній отримав кредит на особисті потреби у розмірі 3000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60,00 грн. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.

Товариство виконало свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів: кошти за Кредитним договором перераховані на банківську картку позичальника платіжною системою ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей», яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «Flashpay». Так, відповідно до довідки, наданої ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» на підтвердження виконання переказу 20.06.2018 року о 20:42:41 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 3000,00 грн.

Разом з тим, скориставшись кредитними коштами, відповідач не виконує умови договору, вказані кошти не повертає, у зв`язку з чим, станом на 24.05.2021 року виникла заборгованість в сумі 70328,53 грн., яка складається з 3000,00 грн.- сума кредиту; 63320,00 грн.- проценти за користування кредитом; 1002,82 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення; 3005,71грн. - 3 % річних від простроченої суми.

У зв`язку з вищенаведеним, просять стягнути з відповідача на користь ТОВ «Прості Займи» заборгованість по договору в загальній сумі 70328,53 грн. та судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Ухвалою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 01.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначене судове засідання з викликом сторін.

В судове засідання представник ТОВ «Прості займи» не з`явився, у позові зазначив про розгляд справи у його відсутність за наявними матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника- адвоката Кузьмич Н.О. на адресу суду надіслав відзив на позов, у якому просив задовольнити вимоги ТОВ «Прості займи» частково в сумі 3998,95 грн. (а.с. 101-108).

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник- адвокат Кузьмич Н.О. доводи, викладені у відзиві, підтримали та просили задовольнити позов частково.

Суд, вислухавши доводи сторони відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.

Згідно із п. 7.1.5. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 20.06.2018 року між ТОВ «Прості займи» і ОСОБА_1 було укладено договір № 180620-203414, за яким відповідач отримав грошові кошти в сумі 3000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60,00 грн. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів до 05.07.2018 року в сумі 960,00 грн. (а.с. 11).

Відповідно до повідомлення ТОВ ФК «Вей Фор Пей» за № 393 від 24.05.2021 року, грошові кошти в сумі 3000,00 грн було перераховані на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» 20.06.2021 року о 20:42:29 год. (а.с. 16).

Відповідачем по справі було підписано 20.06.2018 року кредитний договір № 180620-203414, то суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином був ознайомлений із відповідними умовами кредитного договору, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами в межах строку визначеного договором 16 днів, щодо сплати неустойки (пені, штрафів), у відповідних розмірах і порядках нарахування відповідно до змісту довідки, зважаючи на положення ст. 1055 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 24.05.2021 року виникла заборгованість в сумі 70328,53 грн., яка складається з 3000,00 грн.- сума кредиту; 63320,00 грн.- проценти за користування кредитом; 1002,82 грн.- індекс інфляції за весь період прострочення; 3005,71грн. - 3 % річних від простроченої суми (а.с. 53-60).

В той, же час позовна вимога про стягнення з відповідача 63320,00 грн. відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу вищезазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору № 180620-203414 від 20.06.2018 року ТОВ «Прості займи», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі 05.07.2018 року.

Таким чином, позикодавець ТОВ «Прості займи» відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 05.07.2018 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена ТОВ «Прості займи» до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування позикою в сумі 63320,00 грн. включає період з 05.07.2018 до 24.05.2021 року, який виходить за межі строку кредитування.

У змісті кредитного договору № 180620-203414 від 20.06.2018 року, відсутня інформація про його пролонгацію, і відповідачу не було відомо про встановлення та нарахування відсотків за користування кредитом поза межами встановленого строку договору 16 днів з 20.06.2018 року по 05.07.2018 року.

Крім того, 18.07.2018 року ОСОБА_1 була сплачена пеня у розмірі 1500,00грн. за період з 06.07.2018р. по 15.07.2018р. та частково заборгованість по відсоткам в сумі 880,00грн, що також відображено у розрахунку.

Тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом в межах встановленого строку договору 16 днів в сумі 80,00 грн., визначені Кредитним договором № 180620-203414 від 20.06.2018 року, який особисто підписано відповідачем.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, 1002,82 грн. інфляційних втрат та 3005,71 грн. 3% річних від простроченої суми підлягають частковому задоволенню, оскільки в ці суми ТОВ «Прості займи» було неправомірно враховано зростаючу суму відсотків, нарахованих після спливу строку кредитування.

Виходячи із доведеної заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000,00 грн., розрахунок індексу інфляції буде складати- 659,06 грн., та 259,89 грн.- 3% річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови договору та стягненню підлягає заборгованість в сумі 3998,95 грн., яка складається з: 3000,00 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 659,06 грн.- індекс інфляції за весь період прострочки, 259,89 грн. - 3% річних від простроченої суми, 80,00 грн.- відсотки за користування кредитом у межах строку, визначеного договором.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, то з ОСОБА_1 у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати у розмірі 129,07 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи», ЄДРПОУ: 40858239, заборгованість за договором № 180620-203414 від 20.06.2018 року у розмірі 3998 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 95 коп., яка складається з: 3000,00 (три тисячі) грн.- заборгованість по тілу кредиту, 659 (шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 06 коп.- індекс інфляції за весь період прострочки, 259 (двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 89 коп.- 3% річних від простроченої суми, 80,00 (вісімдесят) грн.- відсотки за користування кредитом у межах строку, визначеного договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи», ЄДРПОУ: 40858239 судовий збір у розмірі 129 (сто двадцять дев`ять) грн. 07 коп.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 18.10.2021 року.

Суддя: Т.О. Зуб