Рішення № 10040967, 26.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р. Справа № 4/42/10

Позивач          Товариство з обмеженою відповідальністю “УАРДА”,

вул. Декабристів, 13, кв. 1, м. Миколаїв, 54001

Відповідач           Селянське (фермерське) господарство “Сила”,           

юридична адреса: вул. Гагаріна, 46, с. Чапаївка, Миколаївська обл., 57441

вул. Гагаріна, 58, с. Чапаївка, Березанський район,

Миколаївська область, 57441

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача           – Лебедєва Г.О. керівник

Від відповідача           –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення основного боргу в сумі 8166,95 грн., інфляції в сумі 4320,32 грн. за період з 10.10.07р. по 28.02.10р., 3% річних в сумі 586,66 грн. за період з 10.10.07р. по 28.02.10р.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України, про що свідчать поштові повідомлення (арк.спр. 19, 24-25), але вимог ухвал суду від 01.04.10р., 27.04.10р. не виконав, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, за наявними документами згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просить стягнути з відповідача борг в сумі 8166,95 грн. за поставлене дизельне топливо, інфляції в сумі 4320,32 грн. та 3% річних в сумі 586,66 грн. за період з 10.10.07р. по 28.02.10р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 526, 530, 625, 692 ЦК України та ст.ст. 181, 193, 230 ГК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

09.07.2007 року позивач на підставі накладної № 56/340 поставив відповідачу дизельне паливо в кількості 2434л на загальну суму 8689,38 грн., згідно якої відповідач прийняв дизельне паливо, про що свідчить підпис та печатка відповідача на визначеній накладній.

На оплату поставленого дизельного палива відповідачу було виставлено рахунок № 58/340 від 09.07.07р. на суму 8689,38 грн., в якому сторони визначили, що відповідач був зобов’язаний сплатити позивачу вартість поставленого товару до 20.07.2007р. (арк.спр. 11).

Відповідач оплатив поставлене дизельне топливо частково в сумі 3000,00 грн., про що свідчить виписка банку від 10.10.2007 року (арк.спр. 13).

У зв'язку із несплатою відповідачем поставленого товару та різким подорожчанням дизельного палива сторонами було досягнуто згоди щодо коригування вартості дизельного палива, про що визначено у розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 00089, який 09.10.07р., підписаному представниками та скріпленому печатками обох сторін, згідно якого сума заборгованості відповідача збільшилася на 2477,57 грн. (арк.спр. 12).

Відповідно до ст. 181 ГК України, укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, а всі істотні умови договору було узгоджено у накладній № 56/340, рахунку № 58/340 та розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 00089.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

26.12.07р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити борг в сумі 8166,95 грн. протягом семи днів банківських днів, але відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача склала 8166,95 грн., про що також свідчить акт взаємних розрахунків станом на 09.07.08р. (арк.спр. 15).

Відповідно до ст. 526 та ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань позивач нарахував за період з 10.10.07р. по 28.02.10р. інфляцію в сумі 4320,32 грн. та 3% річних в сумі 586,66 грн., що підтверджуються розрахунком позивача (арк.спр. 16), відповідачем не заперечені, тому підлягають задоволенню повністю на підставі ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення боргу не надав.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача.

Враховуючи, що послуги адвоката відносяться до судових витрат і підтверджені актом наданих послуг від 02.03.10р., платіжним дорученням від 26.03.10р., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, суд вважає, що послуги адвоката, понесені позивачем слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства “Сила” (вул. Гагаріна, 46, с. Чапаївка, Миколаївська обл., код 20887471) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “УАРДА” (вул. Декабристів, 13, кв. 1, м. Миколаїв, код 23408880) суму 8166,95 грн. боргу, 4320,32 грн. інфляції, 586,66 грн. 3% річних, 500,00 грн. послуг адвоката, 130,74 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя