Рішення № 100409367, 19.10.2021, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1015/21

Провадження № 2/282/225/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Носача В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Поварчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любарської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з наведеним позовом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Коваленки Любарського району Житомирської області у віці 56 років померла ОСОБА_2 .

На території Панасівської сільської ради (реформоване КСП «Нове життя» с.Панасівка) Любарського району знаходиться земельна ділянка (пай) загальним розміром 4,44 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 згідно Сертифікату серії ЖТ №0076189 на право на земельну частку (пай) зареєстрованого за №185 від 17.01.1997 виданого Любарською районною державною адміністрацією.

В подальшому після її смерті право на вищезгадану ділянку в порядку спадкування перейшло до батька позивача, ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Стаханів Луганської області у віці 38 років помер ОСОБА_3 , батько позивача. Спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 являється позивач ОСОБА_1 .

Оформити право на земельну частку (пай) розміром 4,44 умовних кадастрових гектари в межах реформованого КСП «Нове життя» с.Панасівка позивач не може через втрату оригіналу вказаного сертифікату, про що розміщено оголошення в газеті «Новий день» від 19 березня 2021 року.

Враховуючи викладене, позивач змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування за законом по смерті батька ОСОБА_3 права на отримання земельної частки (паю) розміром 4.44 умовних кадастрових гектари в межах реформованого КСП «Нове Життя» с.Панасівка, Панасівської сільської ради Любарського району Житомирської області, що належало померлому на підставі Сертифікату серії ЖТ №0076189 на право на земельну частку (пай) зареєстрованого за №185 від 10.01.1997 виданого Любарською районною державною адміністрацією.

Ухвалою Любарського районного суду від 19.08.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 20.09.2021 об 11 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року витребувано від Другої Лисичанської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Стаханів, Луганської області, справу призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Від представника позивача адвоката Кіндрася С.В. надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник Любарської селищної ради у судове засідання на розгляд справи не з`явився, згідно наданого відзиву справу просить розглядати за відсутності представника Любарської селищної ради, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Коваленки Любарського району Житомирської області у віці 56 років померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , актовий запис №15, якій належала земельна ділянка (пай) загальним розміром 4,44 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Сертифікату серії ЖТ №0076189 на право на земельну частку (пай) зареєстрованого за №185 виданого Любарською районною державною адміністрацією 17.01.1997.

Право на вищевказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_3 , про що внесено зміни до Сертифікату, у зв`язку з передачею права права на земельну частку (пай), що і окремо підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 листопада 2001 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Стаханів Луганської області у віці 38 років помер ОСОБА_3 , який являється батьком ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження, виданого виконкомом Панасівської сільської ради повторно від 07 лютого 2003 року.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину від 25 червня 2009 року №2-1437 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про інших спадкоємців ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні та судом не встановлено.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №66619933 від 28.09.2021 наданої Другою Лисичанською державною нотаріальною конторою вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена спадкова справа у Кадіївській державній нотаріальній конторі за номером 294/2009 від 23.04.2009 та 25.06.2009 видане свідоцтво про право на спадщину за реєстраційним номером 2-1437. Також листом від 28.09.2021 №148/01-16 Другою Лисичанською державною нотаріальною конторою повідомлено суд про неможливість надання копію спадкової справи, так як станом на 29.09.2021 місто Кадіївка знаходиться на тимчасово окупованій території України, де і залишились документи Кадіївської державної нотаріальної контори.

Відповідно до Указу президента України № 32/2019 від 07.02.2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» місто Кадіївка Луганської області є тимчасово окупованою територією.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Постановою державного нотаріуса Другої Лисичанської державної нотаріальної контори В.В.Шенцева від 11.12.2019 №389/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай), у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на вищезазначену земельну частку (пай) спадкодавця.

На звернення позивача до відділу у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області для отримання дублікату Сертифіката на право на земельну частку (пай) взамін втраченого на ім`я ОСОБА_2 з внесеними змінами позивачу відмовлено, оскільки бланки Сертифікатів на земельну частку (пай) у відділі у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відсутні, що унеможливлює видати дублікат даного документу, а примірник вищезазначеного Сертифікату в архіві відділу відсутній.

Судом також встановлено, що у газеті «Новий день» за 19 березня 2021 року розміщено оголошення, згідно якого вбачається, що загублений сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП «Нове життя» ЖТ №0076189, виданий 10.01.1997 на ім`я ОСОБА_3 , слід вважати недійсним.

Згідно із ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а ст. 1218 ЦК України вказує на те, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В пунктах 23 та 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що судам потрібно мати на увазі, що згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК (2768-14).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗК України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них частки (паю).

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) на підставі сертифікату серії ЖТ №0076189, зареєстрованого за №185 від 17.01.1997, та на який в подальшому після її смерті право на вищезгадану ділянку в порядку спадкування перейшло до батька позивача, ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14 листопада 2001 року, і право на спадкування якої на даний час набув ОСОБА_1 , але не може скористатись своїм спадковим правом через те, що даний сертифікат втрачений, що стверджується оголошенням у газеті «Новий день», і виготовлення його дублікату неможливо, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. 25 ЗК України, ст. 270, 1216, 1218, 1219, 1268, 1296 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Стахановським МВ УДМС України в Луганській області 13.06.2014, РНОКПП: НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на отримання земельної частки (пай) розміром 4,44 умовних кадастрових гектарів в межах реформованого КСП «Нове життя», с.Панасівка Панасівської сільської ради, Любарського району, Житомирської області, що належало померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0076189, виданого Любарською районною державною адміністрацією 10 січня 1997 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя В.М. Носач