Вирок № 100409361, 19.10.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/791/18

Провадження № 1-кп/935/37/21

ВИРОК

Іменем України

19 жовтня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

при секретарі Бондаренко Н.С.

за участю прокурора Закірова Р.К.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Рибакова О.В., Лук`янчука Ю.М.

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12017060190000655 від 12.09.2017 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростишева, громадянина України, українця, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, депутатом та інвалідом не являється, раніше не судимого,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Житомира, українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_3 , освіта середня, одруженого, депутатом та інвалідом не являється, раніше не судимого, відповідно до ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.343 КК України,

встановив:

12.09.2017 близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, поєднаний з метою перешкодити виконанню працівнику правоохоронного органу своїх службових обов`язків, тобто проведення слідчої дії, достовірно знаючи, що слідчий СВ Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області лейтенант поліції ОСОБА_3 прибув до вищевказаного домоволодіння для проведення слідчої дії (обшуку) по кримінальному провадженню за фактом замаху на умисне вбивство, почали брутальною лайкою ображати учасників слідчої дії, а саме: понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та із застосуванням сили щодо останніх витіснили їх з приміщення будинку цим самим перешкодили проведенню слідчої дії - обшук. Слідчий ОСОБА_3 , виконуючи свої службові обов`язки , з метою припинення перешкоджання проведення слідчої дії неодноразово вимагав від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заспокоїтись та не перешкоджати проведенню слідчої дії , однак останні на зауваження не реагували, погрожували насильством учасникам слідчої дії, внаслідок чого запланована слідча дія була перервана.

Такі дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_1 органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч.1 ст.343 КК України, як умисні дії, що виразились у втручанні в діяльність працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, показав, що у вересні 2017 року йому зателефонував хтось із знайомих та повідомив, що у ОСОБА_5 проводиться обшук, він відразу приїхав. На вході до будинку ОСОБА_5 між ним та слідчим ОСОБА_3 виник діалог, з приводу порушень, допущених слідчим під час обшуку, адже напередодні слідчий ОСОБА_3 проводив обшук в його домоволодінні, також з порушеннями, оскільки слідча дія була розпочата без захисника. Жодних перешкод слідчому не чинив

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, показав, що у вересні 2017 року проїжджав поблизу будинку ОСОБА_5 , свого знайомого, та побачив скупчення людей. Зайшов на подвір`я, де були присутні працівники поліції. Коли він зайшов до приміщення, жодних зауважень йому не було. Побачив, як захисник вимагав від понятих паспорт, що робив у той час ОСОБА_4 не бачив. Проведенню обшуку не перешкоджав, понятих на вулицю не виштовхував і не бачив чи останні покидали будинок під час обшуку. Слідчий запропонував йому та ще двом людям бути присутніми під час проведення обшуку.

Ст.8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ст.22 КПК України зазначає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторона обвинувачення, на підтвердження вини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.343 КК України, посилається на досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази, зокрема:

-показання потерпілого ОСОБА_3 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що 12.09.2017 працівниками Коростишівського ВП проводився обшук в будинку ОСОБА_5 за участю понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_5 заперечував проти проведення обшуку в його домоволодінні, наполягав на присутності адвоката. В ході розвитку вказаних подій на подвір`ї домоволодіння почалась штовханина між працівниками поліції та обвинуваченими. Останній зайшли до будинку та виштовхували працівників поліції. Коли приїхав адвокат, проведення слідчих продовжилось. Після проведення обшуку у веранді, перейшли до наступного приміщення - коридору. ОСОБА_1 виштовхав одного з понятих, тому слідчі дії було призупинено. Проведення обшуку проводилось з відео фіксацією, слідча дія супроводжувалась працівниками карного розшуку. В ході проведеного обшуку, вже після прибуття адвоката, було вилучено карабін і патрони. Перед початком проведення обшуку ОСОБА_5 було роз`яснено його права. За результатами проведеного обшуку було складено відповідний протокол. Зазначив, що обвинувачені висловлювались в його бік некоректно та чинили психологічний тиск. Надалі понятими будь-яких претензій висловлено не було;

- показання свідка ОСОБА_9 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що являється ст.інспектором-криміналістом Коростишівського ВП, 12.09.2017 був залучений слідчим до проведення обшуку за місцем проживання гр. ОСОБА_5 , зокрема, забезпечував відео фіксацію. Слідчим ОСОБА_3 було оголошено ухвалу суду про дозвіл на проведення обшуку власнику домоволодіння , заперечень з боку останнього не пам`ятає. Обшук зробили у коридорі, а коли перейшли в будинок, він почув на вулиці крики, у вікно побачив штовханину, зокрема, обвинувачені штовхали і кричали на понятих, а отже, проведення обшуку було призупинено. Події, які відбувались на вулиці, знімав через вікно на відеокамеру. Понятих було виштовхано за межі будинку. Обвинувачені виражались нецензурною лайкою в бік працівників поліції та понятих, вимагали, щоб їм назвали прізвища останніх;

- показання свідка ОСОБА_10 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що його було залучено разом із працівниками карного розшуку і спецпідрозділу особливого призначення до проведення слідчих дій, зокрема обшуку. Всього було семеро осіб: вони розташувались на подвір`ї та перед входом у будинок. Через деякий час обвинувачені із своїми знайомими, а всього близько десяти осіб, намагались зайти у будинок. Спочатку прийшли двоє-троє знайомих власника будинку, намагались зайти до будинку, проте вони їх не пустили. Коли слідчий сказав пропустити адвоката, з останнім зайшло ще двоє осіб. Старшого групи під час проведення обшуку не пам`ятає;

- показання свідка ОСОБА_11 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що являється поліцейським спецпідрозділу особливого призначення. 12.09.2017 за наказом прибули до Коростишівського ВП. Звідти поїхали за відповідною адресою для забезпечення охорони порядку під час проведення слідчих дій - обшуку. Його колеги зайшли до подвір`я домоволодіння, де планувалось проводити обшук, а він, як водій, залишився в автомобілі. Бачив, як до даного подвір`я під`їжджали автомобілі, з яких виходили чоловіки спортивної статури. Що конкретно відбувалось на подвір`ї йому не відомо;

- показання свідка ОСОБА_12 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що являється працівником поліції, був задіяний у проведенні обшуку у домоволодінні гр. ОСОБА_5 . Власнику будинку було оголошено ухвалу слідчого судді про проведення обшуку, останній не заперечував проти проведення обшуку, спочатку не наполягав на присутності адвоката, а отже у будинок зайшли поняті та слідчі. Він залишався на подвір`ї. Через деякий час до вказаного домоволодіння прибула група невідомих осіб, близько 10 чоловік, в складі якої були обвинувачені. Останні розштовхали працівників поліції та зупинили проведення слідчих дій. У проведенні обшуку приймало участь близько 10 працівників поліції. Групі невідомих осіб, в складі якої були обвинувачені, було роз`яснено, що сторонні особи не можуть перешкоджати слідчим діям, проте, вони зайшли до будинку, з якого почали виштовхувати понятих. Особисто бачив, як з будинку випав понятий, біля якого стояв обвинувачений ОСОБА_1 . Чому не було застосовано спецзасоби не може пояснити. Він не чув, щоб обвинувачені були залучені до проведення обшуку. Про будь-які порушення під час обшуку у відповідному протоколі не зазначав;

- показання свідка ОСОБА_13 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що у 2017 році проводився обшук житла, під час якого з боку обвинувачених мало місце перешкоджання проведення даної слідчої дії. Під час проведення обшуку у домоволодінні гр. ОСОБА_5 було присутні три працівники поліції та вісім працівників спецпідрозділу. На початку слідчим було оголошено ухвалу слідчого судді про проведення обшуку. ОСОБА_5 заперечив проти проведення обшуку, наполягав на присутності адвоката, який приїхав через 15 хвилин. Обшук почався у приміщенні коридору. Невідомі особи намагались потрапити до вхідних дверей, а працівники спецпідрозділу перешкоджали їм у цьому. Обвинувачені погрожували працівникам поліції, висловлювались в їх бік нецензурною лайкою, заважали проведенню слідчої дії, штовхали понятих, погрожували їм, використовували фізичну силу. Все це відбувалось у присутності адвоката. Обвинувачені перебували у приміщенні без дозволу слідчого. Слідчий вимагав не заважати проведенню слідчих дій, проте, до нього не дослухались. До приїзду адвоката обшук не проводився. Особисто чув, як обвинувачені погрожували слідчому;

- показання свідка ОСОБА_14 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що вранці 12.09.2017 приїхав для забезпечення порядку при проведенні обшуку. Як слідчий оголошував ухвалу суду про проведення обшуку не чув. Під час проведення даної слідчої дії перебував на території домоволодіння разом з іншими працівниками поліції та намагався перешкодити обвинуваченим та іншим невідомим особам проникнути у будинок, безпосередньо у будинок не заходив;

- показання свідка ОСОБА_15 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що у вересні 2017 року за дорученням слідчого приймав участь у проведенні обшуку. Слідчим було оголошено ухвалу суду про проведення обшуку особі у будинку якої передбачалось провести дану слідчу дію. Останній заявив про необхідність присутності адвоката. У середину будинку зайшли слідчий та три оперативні працівники, серед яких був і він. Чув, як невідомі намагались зайти у середину будинку, в решті таки зайшли. Обвинувачені намагались виштовхати з будинку понятих, висловлювали погрози на адресу слідчого. Обвинувачений ОСОБА_1 ударами ніг виганяв понятих з будинку, ОСОБА_4 висловлював погрози на адресу останніх. Обвинувачені зайшли у середину будинку, коли він знаходився у коридорі, їх було попереджено про проведення слідчої дії, чи були вони присутні у будинку до кінця проведення обшуку не пам`ятає. Будь-які зауваження у протоколі обшуку ним не вносились;

- показання свідка ОСОБА_18 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що у вересні 2017 його було залучено до проведення обшуку разом із працівниками підрозділу особливого призначення, останні були одягнені у формений одяг. Він знаходився на подвір`ї, охороняли громадський порядок. Ні обвинувачених, ні подій не пам`ятає. Спецзасоби не застосовувались, порушень громадського порядку під час проведення обшуку не було;

- показання свідка ОСОБА_19 , який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що у вересні 2017 до нього на подвір`я зайшли невідомі особи без форменого одягу, представились працівниками поліції, показали відповідні посвідчення, з ними були дві особи з ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки відчувався запах алкоголю, однин з них не розумів української мови. Слідчий оголосив ухвалу суду про проведення обшуку, він вимагав присутності адвоката та особисто телефонував останньому. Обвинуваченим не дзвонив та не бачив, коли вони приїхали. Частина працівників поліції розійшлась по будинку, перебували у різних кімнатах. Штовханина у будинку була, але він не бачив, щоб обвинувачені когось штовхали, чи комусь заважали. Слідчий усім робив зауваження, слідча дія не припинялась. Крім того, працівники спец роти, які перебували на подвір`ї мали змогу припинити будь-які заворушення чи штовханину, оскільки були у форменому одязі та зі зброєю, проте цього не було. В ході обшуку було вилучено зброю на яку він має дозвіл. Один з понятих відмовився від підпису у протоколі обшуку. Погроз з боку обвинувачених у бік працівників поліції чи понятих не було. Обвинувачений ОСОБА_4 , в якого раніше було проведено обшук, вимагав від слідчого дотримання всіх вимог Закону;

- показання свідка ОСОБА_20 , який будучи допитаним у судовому показав, що його було залучено в якості понятого під час проведення слідчих дій, зокрема обшуку. Будь-яких перешкоджань працівникам поліції не було, опір їм не чинився, зауважень з боку слідчого не пам`ятає, особисто до нього силу не застосовували та на вулицю не витягували. Особа, в якої проводився обшук, не заперечувала проти таких слідчих дій, однак вимагала присутності свого адвоката, тому виникла сварка. Вважає, що втручання в діяльність правоохоронних органів не було;

-витяг з ЄРДР , к/п №12017060190000655 від 12.09.2017;

-постанова першого заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури від 13.09.2017 про призначення групи прокурорів;

-рапорт слідчого Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_3 від 12.09.2017, згідно якого під час проведення обшуку 12.09.2017 за місцем проживання ОСОБА_5 у рамках к/п 12017060190000534 за адресою: АДРЕСА_2 , зафіксовано факт перешкоджання проведенню слідчої дії з боку осіб, пов`язаних дружніми відносинами з ОСОБА_5 , що полягало у вчиненні психологічного та фізичного тиску на понятих, невиконання вимог працівника поліції щодо обмеження доступу до території домоволодіння під час проведення обшуку;

-ухвали слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 05.09.2017 про надання дозволу на проведення обшуку з метою вилучення речових доказів за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , слідчими СВ Коростишівського ВП ОСОБА_3, Цюрпітою Л.М., Нестерчуку О.П., Кавецькому О.І.;

-протокол обшуку від 12.09.2017, який було проведено за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ;

-рапорт начальника Коростишівського ВП про виділення наряду поліції спеціального призначення для забезпечення проведення обшуку на підставі ухвал слідчого судді;

-постанова слідчого від 14.09.2017 про визнання 2 DVD-R дисків 120/4,7 гб із відео записом проведення обшуку 12.09.2017 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 речовими доказами;

-протокол огляду відеозапису від 14.09.2017;

-ухвала слідчого судді Коростишівського районного суду від 12.06.2018 про тимчасовий доступ до матеріалів к/п №12017060190000534 з можливістю зняття копій;

-протокол тимчасового доступу від 26.06.2017 з описом вилучених матеріалів;

-витяг з ЄРДР к/п №12017060190000534;

-постанова слідчого від 27.06.2018 про визнання відеозапису проведення обшуку 12.09.2017 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 речовими доказами;

-довідка Коростишівської ЦРЛ №72 від 18.01.2018, згідно з якою ОСОБА_1 на обліку при наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває;

-копія вироку Попільнянського районного суду Житомирської області від 03.11.2014 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України;

-протокол огляду предметів від 01.08.2018, якими є DVD-R диск із відеозаписом проведення обшуку 12.09.2017 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ;

-CD-R диску із відеозаписом проведеного обшуку,

Прокурор вважає, що обставини вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 злочину, викладені в обвинувальному акті, знайшли своє підтвердження під час судового засідання, дії обвинувачених вірно кваліфіковані за ч.1 ст.343 КК України, клопотання захисника щодо визнання протоколу обшуку від 12.09.2017 недопустимим доказом вважає не обґрунтованим, оскільки органом досудового розслідування вимог КПК України порушено не було. До матеріалів судового провадження долучив промову у письмовому вигляді, яка була проголошена у судовому засіданні.

Захисник - адвокат Рибаков О.В. вважає, що стосовно обвинувачених необхідно ухвалити виправдувальний вирок, у зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.343 КК України, недоведеністю їх вини, неповнотою та невірністю висновків досудового слідства, наполягає на визнанні протоколу обшуку від 12.09.2017 недопустимим доказом, оскільки органом досудового розслідування було порушено норми КПК України, а також ст.59 Конституції України, що виразилось у порушенні права на захист свідка ОСОБА_5 .

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , не визнаючи своєї вини за пред`явленим їм обвинуваченням, посилаючись на відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.343 КК України, просять їх виправдати.

Безпосереднім об`єктом злочину, кримінальна відповідальність за який передбачена ч.1 ст.343 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність представників правоохоронних органів та державних діячів.

Об`єктивна сторона знаходить свій прояв у втручанні в діяльність працівника правоохоронного органу, яке може бути у будь-якій формі незаконного впливу на потерпілого, спрямованого на перешкоджання виконанню ним службових обов`язків або на досягнення прийняття ним неправомірного рішення. Вплив може полягати в умовлянні, шантажуванні потерпілого, погрозі відмовити у наданні законних благ, а також у будь-якій іншій формі впливу. Незаконність впливу означає, що такі дії суперечать відповідному законові чи підзаконному актові.

Вплив може здійснюватись усно, письмово (у тому числі й анонімно), за допомогою засобів масової інформації (публікацій у газетах, виступах по радіо, телебаченню тощо), як особисто, так і за допомогою інших осіб.

Засобом впливу на працівника правоохоронного органу може бути вчинення й інших дій, які самі по собі є злочинними.

Суб`єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом. При цьому злочинець ставить перед собою мету - перешкодити виконанню потерпілим своїх службових обов`язків або домогтися від нього прийняття неправомірних рішень.

Сторони кримінального провадження у змагальному процесі реалізовали свої права і мали можливість доведення суду своїх аргументів щодо допустимості, належності, достатньості доказів, зібраних по справі, а також можливості їх використання судом при прийнятті рішення за результатами судового розгляду.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов наступного.

Під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_3 у повній мірі скористались своїми правами, закріпленими у ст.22,26 КПК України, зокрема, щодо обстоювання своїх правових позицій, прав та свобод у спосіб та у межах, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, надавши суду прямо протилежні один одному показання.

Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , а також ОСОБА_9 , які є працівниками поліції, оскільки слідча дія, а саме обшук 12 вересня 2017 року у домоволодінні ОСОБА_5 , проводилась за їх безпосередньою участю, а тому вони є певною мірою заінтересованими особами у результатах даного кримінального провадження.

Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , які також є працівниками поліції, були залучені до проведення обшуку 12.09.2017, спільно з працівниками карного розшуку та спеціального підрозділу особливого призначення, з метою забезпечення порядку, а тому певним чином заінтересовані у даному кримінальному провадженні.

Суд також критично відноситься до показань свідка ОСОБА_5 , який показав про відсутність з боку обвинувачених будь-яких порушень, чинення тиску на учасників слідчої дії, оскільки саме у домоволодінні ОСОБА_5 12.09.2017 було проведено обшук, під час якого стались події, з якими сторона обвинувачення пов`язує вчинення обвинуваченими злочину, що їм інкримінується, а тому він є особою прямо заінтересованою у результатах даного кримінального провадження.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_18 у судовому засіданні дали нейтральні показання, адже один вказав, що знаходився за межами домоволодіння та подвір`я ОСОБА_5 , перебував в автомобілі, а інший - не пам`ятає події та обвинувачених взагалі.

Свідок ОСОБА_20 , чи не єдиний серед усіх свідків обвинувачення, який не заінтересований у даному кримінальному провадженні, який був присутній під час проведення 12.09.2017 обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , як понятий, у судовому засідання показав, що обвинувачені не перешкоджали проведенню обшуку, жодних зауважень з боку слідчого на адресу обвинувачених не було, його ніхто не штовхав, претензій ні до кого не має, втручання у діяльність правоохоронного органу не було, учасник обшуку ( ОСОБА_5 ) вимагав участі захисника, а разом з тим, проти проведення обшуку не заперечував.

Свідок ОСОБА_7 , який також був присутній під час проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 , як понятий, безпосередньо у судовому засіданні допитаний не був, оскільки помер.

Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Згідно з ч.7 ст.223 КПК України, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Згідно з нормами ч.1, 2 ст.104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу.

Як вбачається з протоколу обшуку від 12.09.2017 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , вказана слідча дія проводилась слідчим ОСОБА_3 за участю: ст.о/у ГУНП ОСОБА_13 , ст.о/у ГУНП ОСОБА_15 , ст.о/у ГУНП ОСОБА_12 , адвоката Рибакова О.В., особи, у домоволодінні якого проводився обшук, ОСОБА_5 , у присутності двох понятих: ОСОБА_20 , 1957 р.н., та ОСОБА_7 , 1950 р.н., а також гр. ОСОБА_9 , процесуальний статус якого слідчим не зазначено.

Захисником Рибаковим О.В. безпосередньо у протоколі обшуку зазначалось ряд зауважень, серед яких зокрема, порушення права на захист ОСОБА_5 , не встановлення осіб понятих, не володіння понятим ОСОБА_7 державною мовою, у зв`язку з чим він не зміг прочитати протокол обшуку та відмовився від його підпису. Ці зауваження по суті захисником були озвучені у клопотанні про визнання доказу - протоколу обшуку від 12.09.2017- недопустимим доказом.

Суд не погоджується із захисником у частині ігнорування слідчим вимог ОСОБА_5 щодо допущення захисника до слідчої дії, оскільки ОСОБА_5 була надана можливість запросити захисника, чим він і скористався.

Положення ч. 1 ст. 236 КПК України містять суперечливі формулювання щодо участі захисника чи адвоката під час проведення обшуку. З одного боку, йдеться про те, що для участі в проведенні обшуку може бути запрошений захисник чи представник особи, у якої проводиться обшук. З іншого ж - слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії, слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, з належним чином підтвердженими повноваженнями. Одночасно слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

Відтак загальне правило полягає в тому, що адвокат, який прибув у статусі захисника, представника або особи, що надає правову допомогу, має бути допущений у місце проведення обшуку.

Отже, адвокат Рибаков О.В., який прибув за місцем проведення обшуку 12.09.2017 у якості захисника Ільницького Я.М., був допущений у місце проведення обшуку та приймав участь у даній слідчий дії, що не заперечується учасниками кримінального провадження.

Разом з тим, протокол обшуку від 12.09.2017 містить ряд недоліків, які, на переконання суду, є суттєвими.

Так, у проведенні 12 вересня 2017 слідчої дії - обшуку - приймали участь особи, які не зазначені в ухвалі слідчого судді від 05.09.2017, зокрема ст.о/у ГУНП Ульянов О.В., ст.о/у ГУНП Юрківський А.В., ст.о/у ГУНП Кравчук А.І., а також ОСОБА_9 , процесуальний статус якого слідчим не зазначено, у порушення ч.3 ст.104 КПК України.

Матеріали кримінального провадження містять доручення слідчого, у порядку ст.40 КПК України, про проведення слідчих ( розшукових) дій співробітникам УКР ГУНП у Житомирській області (№897 від 21.08.2017 та №898 від 11.09.2017), але, разом з тим, в останніх відсутня дата та місце проведення таких слідчих дій, а також конкретно особи, яким доручається їх провести.

При цьому, судом враховується, що наказ про створення слідчо - оперативної групи у даному кримінальному провадженні у матеріалах останнього відсутній.

Крім того, протокол обшуку від 12.09.2017, у порушення ч.2 ст.104 КПК України не містить відомостей щодо фіксування слідчої дії за допомогою технічних засобів та їх технічна характеристика, враховуючи, що відеозапис, як невід`ємний додаток до протоколу, долучений до нього.

Крім того згідно ч.3 ст. 104 КПК України описова частина протоколу повинна містити відомості про послідовність дій.

Однак, як вбачається з дослідженого протоколу обшуку, останній містить відомості лише про вилучені предмети та їх упакування, але не містить відомості про послідовність всіх дій під час проведення обшуку.

Крім того, про наявність сумнівів у законності складення протоколу свідчить відсутність у протоколі підпису понятого ОСОБА_7 . Так, із змісту протоколу обшуку вбачається, що останній відмовився його підписувати, із зауважень захисника, зазначених у протоколі, також вбачається, що понятий не володіє українською мовою, заявив, що не може його прочитати та відмовився від підпису.

Суд не мав можливості допитати ОСОБА_7 безпосередньо у судовому засіданні, з метою встановлення обставин справи, з причин його смерті, що підтверджується актовим записом про смерть №332 від 31.08.2018. Безпосередньо у протоколі обшуку від 12.09.2017 причини своєї відмови у підписі останнього понятим ОСОБА_7 не зазначено.

Інший понятий - допитаний свідок ОСОБА_20 - показав про відсутність будь-яких перешкоджань працівнику правоохоронного органу з боку обвинувачених під час проведення обшуку 12.09.2017.

При цьому суд звертає увагу, що доказів вчинення будь-якого тиску на ОСОБА_20 чи ОСОБА_7 стороною обвинувачення надано не було. Відомостями звернення вказаних осіб до правоохоронних органів з приводу чинення на них будь-якого тиску (щодо надання конкретних показань чи інш.) суд не володіє. Як зазначалось вище, причини відмови понятого ОСОБА_7 від підпису у протоколі обшуку від 12.09.2021 не з`ясовані.

Згідно із ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Ч.1 та пунктом 1,3 ч.2 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини та суд зобовязаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, з порушенням його суттєвих умов.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати недопустимими фактичні дані, що містяться у протоколі обшуку від 12.09.2017 та відповідно CD-R диску із відеозаписом проведеного обшуку, як невід`ємною частиною протоколу, із зазначених вище підстав.

З огляду на «доктрину плодів отруйного дерева», викладеній зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини «Гефген проти Німеччини», визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші, враховуючи вимоги ч.5 ст. 101 КПК України, суд вважає необхідним визнати недопустимим доказом також протокол огляду відеозапису від 14.09.2017 з фототаблицею до нього (Т.2 а.с.20-25), протокол огляду предметів від 01.08.2017 (Т.2 а.с. 113-119), оскільки вони грунтуються на доказах, які були визнані судом недопустимими.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено упорядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Крім того, відповідно до ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25). який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к,).

Наведений аналіз наданих під час судового розгляду доказів і їх оцінка судом на належність, допустимість, достовірність, і як наслідок можливість їх використання у кримінальному провадженні дозволяють суду зробити висновки про те, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено «поза розумним сумнівом, що в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_1 наявний склад кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 343 КК України.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку суд приходить до висновку про відсутність достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 343 КК України і вважає за необхідне, з огляду на принцип презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України), виправдати останніх на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України.

Запобіжний захід до обвинувачених не застосовувався.

Цивільний позов не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 368,373,374,376 КПК України суд,-

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні і виправдати в зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.343 КК України.

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні і виправдати в зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.343 КК України.

Речові докази по справі: 2 DVD-R диски 120/4,7 гб із відеозаписом проведення обшуку 12.09.2017 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коростишівський районний суд Житомирської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Рибнікова