
Справа № 276/1639/21
Провадження по справі №2-а/276/25/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Бобра Д.О.,
за участю секретаря судового засідання: Свиридок А.В.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомлення (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 16.09.2021 відповідачем була складена постанова серії БАА №912574, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 3400 грн. У постанові відповідач вказав, що позивач керував мопедом не маючи шолома, чим порушив пп.«г» п.2.3 ПДР України, також даний транспортний засіб був незареєстрований протягом 10 діб з моменту його придбання, при перевірці документів виявилося, що водій не мав права керування транспортним засобом, чим порушив пп. «а» п. 2.1 ПДР України. На думку позивача відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому вважає, що винесена постанова є необгрунтованою, незаконною, а тому підлягає скасуванню з таких підстав. Зазначає, що він рухався на електроскутері потужністю менше, ніж 3 кВт, який не належить до категорії «механічний» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія та реєстраційного документу. Також інспектор не надав жодних доказів керування ним електроскутером без мотошолому. Відповідач під час складання постанови не вніс як додатки будь-які докази до постанови, не зазначив жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а тому переконаний, що він не має права посилатися у майбутньому на будь-які докази, зафіксовані таким засобом. Вважає, що сам факт вчинення правопорушення не доведений, як і не доведена його вина у інкримінованому правопорушенні, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Також, ним були заявлені клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення та про необхідність залучення захисника, які поліцейський залишив взагалі без розгляду і знехтував його правами. Вважає, що поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи, встановлений КУпАП, оскільки він обмежився лише формальнимскладаннямпостанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст. 276, 277, 277-2, 278, 279, 280, 281 КУпАП.
Позивач просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАА №912574 від 16.09.2021 року.
Ухвалою Володарсько - Волинського районного суду Житомирської області від 24.09.2021 року відкрито провадження у даній справі.
Позивач в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач відповідно до ч.2 ст. 269 КАС України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи на електронну адресу, однак, в судове засідання свого представника не направив, у встановлений законодавством строк, після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, відзиву на позовну заяву не направив.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №912574 від 16.09.2021 року, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень.
Як вбачається із зазначеної постанови, ОСОБА_1 керував мопедом не маючи шолома, чим порушив пп.«г» п.2.3 ПДР України, також даний транспортний засіб був незареєстрований протягом 10 діб з моменту його придбання, при перевірці документів виявилося, що водій не мав права керування транспортним засобом, чим порушив пп. «а» п. 2.1 ПДР України.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.
У відповідності до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Законодавством розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.
Відповідно до п.1.10 ПДР механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється, зокрема, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Водночас пункт 1.10 ПДР визначає, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється зокрема на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Таким чином, враховуючи вищевикладене наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачена виключно для «механічних» транспортних засобів, якими є електроскутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 к Вт, а також всі ТЗ з двигуном внутрішнього згорання, а оскільки ОСОБА_1 рухався на електроскутері потужністю менше, ніж 3 кВт, що підтверджується листом ПП «Будпостач» від 29.05.2020 року, згідно якого електроскутер YADEA моделі S-EAGLE, оснащений електродвигуном потужністю 2000 ВТ, а тому він не належить до категорії «механічний» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія та реєстраційного документу. Також відповідачем не надано жодних доказів суду, що ОСОБА_1 рухався без мотошолому.
Крім того, у постанові серії БАА №912574 у графі 7 «До постанови додаються» зазначено, що додатки не додаються.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повинна містити інформацію про будь-яку фіксацію правопорушення.
Приписами ч.3 ст.283 КпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що складання Постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним та незаконним, що підтверджується Постановою Верховного Суду у справі №357/10134/17 від 23.10.2019, а тому подібні постанови підлягають скасуванню.
Презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Суб`єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови суду не надано.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху України.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачем, всупереч приписам КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутності доказів, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано, що свідчить про відсутність заперечень щодо заявленого позову, у зв`язку з чим оскаржувана постанова серії БАА від 16 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
За змістом статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;
Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами поза розумним сумнівом факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та наявність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП, підстави, за яких постановлено оскаржуване рішення, не ґрунтуються на всебічному, повному та обґрунтованому дослідженні матеріалів адміністративної справи, тому рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст.ст.19, 55, 62 Конституції України, ст.ст. 9, 23, 213, 251, 280 КУпАП, ст.90, 241-246, 250-251, 286 КАС України,суд,
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №912574 від 16.09.2021 року, якою на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн., за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду за наслідками розгляду судом першої інстанції справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Коростенське районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, місце знаходження: м.Коростень, вул.Грушевського 5, Житомирської області, код ЄДРПОУ:40108625.
Суддя Д.О. Бобер
Судове рішення № 100409250, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області) було прийнято 19.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 276/1639/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: