Рішення № 10040491, 17.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.10                                                                                           Справа№ 10/245

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМЕН» м. Київ

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЕКСПОРТ», м. Миколаїв, Львівської області

Про стягнення 92984,00 грн.                     

           Суддя Довга О.І.

           Секретар Яремчук С.М.

Представники :

від позивача : Комінарець О.О. - довіреність № 1 від 22.09.09 року

від відповідача : не з‘явився

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

          Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору :

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ «ДОМЕН» м. Київ до ТзОВ «АГРОЕКСПОРТ»м. Миколаїв, Львівської області про стягнення 114737,32 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.02.2010 року провадження у справі № 10/245 було зупинено у зв‘язку з поданням ТзОВ «АГРОЕКСПОРТ» м. Миколаїв касаційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.10.2009 року, та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2010 року.

24.03.2010 року Вищий господарський суд України постановив ухвалу про повернення касаційної скарги ТзОВ «АГРОЕКСПОРТ»м. Миколаїв без розгляду. Матеріали справи повернуто місцевому господарському суду.

Відповідно до ч. 3 ст.79 ГПК України, господарський суд поновив провадження у справі, та призначив справу до розгляду на 17.06.2010 року.

Представник Позивача в судовому засіданні 17.06.2010 року підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити згідно уточнень до поданої заяви про стягнення заборгованості, відповідно до яких просить: стягнути на користь ТзОВ «ДОМЕН» з ТзОВ «АГРОЕКСПОРТ» суму основного боргу в розмірі 70560,00 грн. , інфляційних у розмірі 11370,16 грн., 3% річних у розмірі 2671,96 грн., пені у розмірі 8382,10 грн., що складає загальну заборгованість у розмірі 92984,22 грн.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов‘язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

12 грудня 2007 року між ТзОВ «ДОМЄН»та ТзОВ «АГРОЕКСПОРТ» було укладено Договір купівлі-продажу № 02/1207.

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець (Позивач) зобов‘язується передати товар у власність Покупцеві (Відповідач), а Покупець зобов‘язується прийняти та оплатити товар. Згідно із п.п. 1.2 та 1.3 Договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару узгоджується Сторонами і вказується в Додатках на кожну окрему поставку, що є невід‘ємною частиною Договору. Загальна вартість Договору дорівнює сумі всіх Додатків до нього. Відповідно до р. 2 Договору товар супроводжується документами, в тому числі накладною.

Відповідно до Специфікації № 3 від 23.06.2008 року та Специфікації № 4 від 16.07.2008 року п. 3 визначається порядок розрахунків між Сторонами, а саме: Покупець зобов‘язаний оплатити вартість замовленої партії Товару по факту поставки протягом 5 календарних днів на розрахунковий рахунок Продавця.

За цивільним правом України договір купівлі –продажу є відплатним, двостороннім і консенсуальним.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

20 серпня 2008 року та 27 серпня 2008 року Позивач виконав свої зобов‘язання за Договором, а саме - здійснив поставку Відповідачу товару ( модифікаторів КМ-1 та FM-22).

Факт поставки Позивачем товару та отримання його Відповідачем підтверджується : видатковою накладною № РН-0000208 від 20 серпня 2008 року та довіреність НБІ № 231474 від 19 серпня 2008 року на отримання товару, виданою представнику Відповідача Волянській О.Б.; видатковою накладною № РН-0000218 від 27 серпня 2008 року та довіреністю НБІ № 231475 від 27 серпня 2008 року на отримання товару, виданою представнику Відповідача Волянській О.Б.

У вказаних накладних вказано перелік, асортимент та кількість товару, ціна за одиницю, загальна ціна, відтак є всі істотні умови, по яких досягнуто сторонами письмової згоди.

Відповідач своїх зобов‘язань щодо оплати за отриманий товар не виконав.

Сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на день розгляду спору становить 70560,00 грн.:

-          за видатковою накладною № РН-0000218 від 27 серпня 2008 року –41760,00 грн.;

-          за видатковою накладною № РН-0000208 від 20 серпня 2008 року - 28800,00 грн.,

та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем станом на 10.10.2008 року ( копія в матеріалах справи ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов’язань перед Позивачем.

Відповідно до п. п. 5.1. та 5.2. Договору та ст. 549 ЦК України боржник зобов‘язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості поставленого товару.

Згідно поданого Позивачем розрахунку пені (з урахуванням ставки пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України) розмір пені за прострочку виконання взятих на себе Відповідачем зобов’язань становить 8382,10 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати. Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 2671,96 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11370,16 грн.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 614, 617, 625, 655 ЦК України, ст. 218 ГК України, ст. ст. 4, 3,34,35,44,49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЕКСПОРТ»( 81600, Львівська обл. Миколаївський район, м. Миколаїв, пл.. Ринок буд.2 код ЄДРПОУ 31487548, МФОЛ 385468 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМЄН»( 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд.8 кв.37 код ЄДРПОУ 23739044, МФО 322904) 70560,00 грн. основного боргу, 11370,16 грн. інфляційних втрат, 2671,96 грн. 3% річних, 8382,10 грн. пені, 929,84 грн. державного мита та 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОМЄН»( 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд.8 кв.37 код ЄДРПОУ 23739044, МФО 322904) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита на суму 217,54 грн.

4.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя