Рішення № 100404420, 04.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 жовтня 2021 року № 520/13472/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М., Смоляр ЄА.,

представників позивача Черкасова С.А., Косолапова О.А.

представників відповідача Зекової С.П., Потапенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Компакт" (с. Квітневе, Близнюківського району, ЄДРПОУ 30829128) до Головного управління ДПС у Харківській області (м.Харків, вул. Пушкінська, 46, ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

установив

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.03.2021 №0029150723, №0029170723, №0029180723 від 10.03.2021 (форми "Р", "В4", "Н"); судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 27.07.2021 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 01.09.2021 замінено відповідача по справі на Головне управління ДПС у Харківській області , утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Протокольною ухвалою від 22.09.2021 закрито підготовче судове засідання та з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу, підприємство веде бухгалтерських облік у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив позов залишити без задоволення, зазначивши що під час проведення перевірки встановлено, що списання ТМЦ відбувається без належного документального підтвердження, що стало підставою для донарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість, коригування показників від`ємного значення та винесення податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання- юридичної особи, основним видом діяльності якої згідно КВЕД є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11 основний); перебуває на податковому обліку у відповідача є платником єдиного податку 4 групи.

ГУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку даних ПСП «Компакт» з метою контролю за правомірністю визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року (від 14.12.2020 №9331920834).

За результатами перевірки складено акт від 05.02.2021 № 1706/20-40-07-23-06/30829128, яким встановлено порушення вимог п. 44.2. ст. 44, п. 184.7. ст. 184, п. 189.1. ст. 189, абз. «г» п. 198.5. ст.198 ПК України; п.201.10 ст.201 та п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, п.1201.2 ст. 1201, п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 ПК України.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 10.03.2021 № 0029150723, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 1171927.50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 937542.00 грн. та за штрафними санкціями 234385.50 грн; № 0029170723, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 854471.00 грн; № 0029180123, яким застосовано штраф у розмірі 3400.00 грн.

На означені рішення позивачем в порядку ст.56 ПКУ країни подано скаргу, за результатами розгляду якої податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 10.03.2021 № 0029150723, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 1171927.50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 937542.00 грн. та за штрафними санкціями 234385.50 грн; № 0029170723, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 854471.00 грн.

Судовим розглядом встановлено, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації

Згідно п.184.7 ст.184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст.189 ПК України).

Згідно положень п.198.5. ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.192.1. ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 44.2 ст.44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Приписами пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Положеннями Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30 листопада 1999 р. № 291 визначено, що на рахунку 20 "Виробничі запаси" узагальнюється інформація про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 20 має субрахунки, в т.ч. 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення", на якому обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

Судовим розглядом встановлено, що факт придбання добрив, хімічних препаратів, їх зберігання на складах підприємства податковим органом не заперечується, як не заперечується тієї обставини, що придбане насіння обліковано на рахунку 28 «Товар» (товарно-матеріальні цінності, що надійшли на підприємство з метою продажу), тоді як придбання та списання добрив та засобів захисту рослин ведеться по рахунку 209 «Інші матеріали»

В акті перевірки зазначено, що при аналізі рахунку « 209» - «Інші матеріали» встановлено, що ПСП «Компакт» списувало з балансу зазначеного рахунку товаро-матеріальні цінності (добриво, гербіциди та засоби захисту рослин, які придбані та суми податку, які були включені до складу податкового кредиту платника податку за відповідними періодами) в обсязі на суму 6015578,63 гривень.

Перевіркою встановлено, що ПСП «Компакт» згідно з головною книгою облік гербіцидів, добрив та ЗЗРП веде на рахунку « 209» - «Інші матеріали», станом на 30.11.2020 по рахунку 209 обліковуються залишки на суму 488 333,72 гривень (КАС-32 117,2 тон).

Списання добрив, гербіцидів та засобів захисту рослин здійснюється без документального підтвердження, а саме ПСП «Компакт» не надано до перевірки накази про встановлені на підприємстві норми використання добрив та засобів захисту рослин, наказ про матеріально-відповідальних осіб на підприємстві, лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей, накладні, за якими отримано добрива та засоби хімічного засобу рослин, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за Формою № ВЗСГ-З, які складаються для відображення фактичного витраченого (використаного) у кількісному та вартісному виразі матеріальних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин з кожного поля щодо певних культур.

Крім того, згідно з наданими до перевірки подорожніх листів, не можливо встановити на які поля були внесені мінеральні добрива та засоби хімічного захисту рослин.

Під час проведення перевірки проведено аналіз рахунку « 28» - «Товари» та встановлено, що підприємство списує з балансу з рахунку « 28» товаро-матеріальні цінності (насіннєвий матеріал, який придбано та суми податку включені до складу податкового кредиту платника податку) сума обсягу складає 2 944 484,61 гривень.

Перевіркою виявлено, що ПСП «Компакт» згідно з головною книгою обліку насіннєвий матеріал ведеться на рахунку « 28» - «Товар», станом на 30.11.2020 обліковуються залишки на суму 173 769,67 гривень (гібрид кукурудзи 62 мішка, насіння соняшника 7 мішків).

Списання «Насіннєвого матеріалу» здійснюється без документального підтвердження, а саме платником податку ПСП «Компакт» не надано до перевірки накази про встановлені на підприємстві норми використання насіння, наказ про матеріально- відповідальних осіб на підприємстві, лімітно-забірні картки на отримання ТМП, накладні, за якими отримано насіннєвий матеріал та акти витрат насіння і садового матеріалу за формою №ВЗСГ-4 складається для списання насіння і садового матеріалу до витрат на вирощування відповідних сільськогосподарських культур.

Акти складаються після завершення сівби (посадки) по окремих ділянках та полями сівозміни у двох примірниках, записи здійснюються за назвами насіння в розрізі культур за окремими ділянками (номер поля), зазначаються площа та витрачене насіння за нормою і фактичні витрати на 1 га та на всю площу; до акта додаються документи, на підставі яких проводиться видача насіння зі складу, «лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей» (форма №ВЗСГ-1), «накладна (внутрігосподарського призначення)» (форма № ВЗСГ-8) та інші документи, які підтверджують сортову якість насіння.

Підприємством не ведуться книги складського обліку матеріалів, добрива та пестициди, які заповнюються помісячно у розрізі видів матеріалів в одиницях виміру «тн», «л». «кг», де «Прибуток» (від кого надійшло) заповнюється у розрізі «Постачальник», а «Видаток» (кому видано) заповнюється у розрізі - «На посів», та інші види робіт. Згідно наданих до перевірки подорожних листів трактористів не можливо встановити, на які поля внесені мінеральні добрива та засоби хімічного захисту рослин.

Перевіркою виявлено, що платником списані товарно-матеріальні цінності без належного оформлення первинними документами, а саме: лімітно-забірних карток на видачу насіння, добрив зі складу (внутрігосподарського призначення) (сільськогосподарського обліку форма №ВЗСГ-1), списання використаних на посівну добрив на підставі актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних засобів хімічного захисту рослин (сільськогосподарського обліку форма №ВЗСГ 3).

Отже, фактично висновки податкового органу про необґрунтоване списання ТМЦ гуртуються на відсутності на підприємстві спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, передбачених Методичними рекомендаціями про застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №929 від 21.12.2007р.

З цього приводу суд зазначає, що згідно зі ст.1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992р. №493/92 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснюється Міністерством юстиції України.

Проте наказ Міністерства аграрної політики України №929 від 21.12.2007 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що свідчить про те, що даний документ має рекомендаційний характер і не є обов`язковим для використання підприємствами. За такого підприємства можуть проводити списання матеріальних цінностей використаних в господарській діяльності на підставі первинних документів не дотримуючись вимог вищезазначених методичних рекомендацій.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Згідно зі змінами до пункту 292-1.2 статті 2921 ПК України базою оподаткування податком для платників єдиного податку IV групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.

З огляду на зазначені норми, суд приходить до висновку, що позивач, як платник єдиного податку четвертої групи, не зобов`язаний вести облік і складати звітність за типовими формами, на які посилається відповідач.

Долученими до матеріалів справи документами встановлено, що облік та списання ТМЦ проведено підприємством по рахункам 28 та 209 на підставі матеріальних звітів за поточний місяць із зазначенням залишків ТМЦ на початок та кінець звітного місяця за видами виробничих запасів у кількісному та вартісному виразі; рух запасів на підставі накладних, що підтверджують їх отримання та вибуття (списання) згідно видаткових накладних, проте під час проведення перевірки контролюючим органом не надано оцінки вказаним документом, з виключним посиланням на відсутність у підприємства спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, передбачених Методичними рекомендаціями про застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №929 від 21.12.2007р.

В адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача (частина 2 статті 71 КАС України).

У даній справі відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів які підтверджують правомірність спірних рішень, отже суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Щодо податкового повідомлення рішення від 10.03.2021 № 0029180123, яким застосовано штраф у розмірі 3400.00 грн.

Судовим розглядом встановлено, що акт перевірки позивача (а.с.61, т.1) містить посилання на те, що при проведенні перевірки податкових накладних, які включено до податкового кредиту та виданих податкових накладних (які включено до складу податкового зобов`язання з ПДВ та підлягають внесенню до Єдиного реєстру податкових накладних відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, було встановлено ПСП «Компакт» дотримується вимог пункту 201.10 ст.201 та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині внесення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних та порушень перевіркою встановлено, що за результатами перевірки було встановлено заниження податкових зобов`язань які були; нараховані згідно абз. «г» п.198.5 ст.198 ПК України податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, порушення викладено в п.3.1 акту перевірки.

Виходячи з вищенаведеного були порушені вимоги пункту 201.10 ст.201 та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, п.1201.2 ст. 1201, п. 192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 ПК України зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних по встановленим заниженням податкових зобов`язань які були І нараховані на суму 1792013 грн. у травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, грудні 2019 року та у березні-листопаді 2020 року, порушення викладені у п. 3.1 акту перевірки.

Отже, оскільки податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 № 0029180123 є похідним від встановлених порушень в п.3.1 акту перевірки, воно також підлягає скасуванню.

Вирішуючи означений спір суд також зважає на те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст. 72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування та беручи до уваги обсяг доказів, наявних у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскаржених рішень, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.03.2021 №0029150723, №0029170723, №0029180723 (форми "Р", "В4", "Н")

Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Компакт" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати у розмірі 17629 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн 91 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 18.10.2021

Суддя Зоркіна Ю.В.