Рішення № 100404387, 18.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 р. № 520/12610/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Борисенко Катерини Вячеславівни Золочівської державної нотаріальної контори Золочівського районного нотаріального округу Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відновлення державної реєстрації прав на підставі поданої позивачем заяви №45723119 від 20.05.21;

- зобов`язати відповідача зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0225 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №45723119 від 20.05.21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку, однак 20.05.2021 реєстратором було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав на підставі заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстровану приватним нотаріусом згідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва. Однак, з огляду на те, що вказана заява була самостійно відкликана нотаріусом, на думку позивача, відпали обставини, які слугували підставою для зупинення реєстраційних дій, а відтак відповідач повинна була вчинити певні дії щодо відновлення вказаних реєстраційних дій. Вважаючи, що відповідачем протиправно не вчиняються дії щодо відновлення реєстрації права власності на земельну ділянку, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому реєстратор зазначила, що вона правомірно не вчиняє дій щодо відновлення державної реєстрації земельної ділянки, з огляду на те, що ухвала Печерського районного суду міста Києва, яка слугувала підставою для зупинення реєстраційних дій не є скасованою, а відтак не скасована і заборона на вчинення реєстраційних дій на земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0225.

Позивач скористався своїм процесуальним правом та надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві. Крім того, посилаючись на лист Печерського районного суду міста Києва, зазначив, що вищевказана ухвала має ознаки підроблення, а відтак наразі відсутні підстави, які обмежують державного реєстратора відновити реєстраційні дії.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , 20.05.2021 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Борисенко Катерини Вячеславівни Золочівської державної нотаріальної контори Золочівського районного нотаріального округу Харківської області із заявою про державну реєстрацію права на земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0225, внаслідок отримання спадщини.

Судом встановлено, що відповідачем в ході розгляду заяви отримано відомості з Державного реєстру речових на нерухоме майно, відповідно до яких приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондарем М.О. 20.02.2020 було подано заяву №38564398 про заборону вчинення реєстраційних дій на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 по справі №757/31242/19-ц.

20.05.2021 відповідачем прийнято рішення №58253793 про зупинення державної реєстрації прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322686000:02:002:0225.

Відповідно до даних Державного реєстру речових на нерухоме майно, 08.06.2021 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондарем М.О. було подано заяву про залишення заяви від 20.02.2020 без розгляду у зв`язку із її відкликанням.

Позивач, вважаючи, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо невідновлення державної реєстрації прав ОСОБА_1 на земельну діялнку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0225 після усунення обставин, які були підставою для зупинення державної реєстрації прав, звернувся з цим позовом до суду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV).

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №1952-IV передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягає право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 вказаного Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Частиною 1 статті 5 Закону №1952-IV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Повноваження державного реєстратора визначені частиною 3 статті 10 Закону №1952-IV, до яких, зокрема, відносяться встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, виходячи з положень статей 10 та 18 вказаного Закону, державний реєстратор під час процедури розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, а також відмови у проведенні державної реєстрації прав.

При цьому статтею 19 Закону № 1952-IV передбачено строк для вчинення реєстраційних дій, відповідно до якої реєстраційні дії здійснюються в день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених цією статтею.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону.

Строк, зазначений у частині другій цієї статті, обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Таким чином, аналізуючи вказані законодавчі приписи, прийняття реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав здійснюється у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127).

Пунктом 66 вказаного Порядку №1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6322686000:02:002:0225, внаслідок смерті спадкодавця.

Відповідачем на виконання ч. 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", 20.05.2021 було здійснено пошук у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, під час якого встановлено наявність зареєстрованої заяви приватного нотаріуса Бондара Максима Олексійовича №38564398 від 20.02.2020 про заборону вчинення реєстраційних дій на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 по справі №757/31242/19-ц.

Крім того, судом встановлено, що 08.06.2021 приватним нотаріусом було відкликано заяву №38564398 від 20.02.2020 про заборону вчинення реєстраційних дій.

Однак, суд зазначає, що вдповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Станом на час розгляду справи, рішення про зупинення державної реєстрації прав є чинним та в судовому порядку не скасовано.

Як вбачається з вказаного рішення №58253793 від 20.05.2021 підставою для зупинення державної реєстрації була заява №38564398 від 20.02.2020 зареєстрована приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар М.О. про заборону вчинення реєстраційних дій згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 по справі №757/31242/19-ц.

Відповідач, обґрунтовуючи свою правову позицію, зверув увагу суду на те, що вона не вчиняла дій щодо відновлення державної реєстрації прав, оскільки вважала, що не відпали обставини, які слугували зупиненню такої реєстрації відповідно до статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", так як відомості про скасування вищевказаної ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 по справі №757/31242/19-ц, якою, зокрема, заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6322686000:02:002:0225, не відображені в Державному реєстрі речових прав.

Щодо посилання позивача на той факт, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 по справі №757/31242/19-ц є підробленою, який на його думку підтверджується листом Печерського районного суду м. Києва від 06.04.2020 вих.№1174/20, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу позивача, що з вказаного листа, на який він посилається, вбачається, що світлокопія ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 по справі №757/31242/19-ц має ознаки підроблення.

Разом з тим, вказаний лист не доводить факту підроблення судового рішення: чи то внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення злочину за фактом підродбення офіційного документа, чи то здійснення досудового провадження.

Окрім того, судом встановлено, що зазначений лист датовано 06.04.2020, що передувало моменту настання обставин виникнення у позивача права на спадщину на земельну ділянку.

Враховуючи вищезазначені обставини, твердження позивача про підроблення судового рішення не підтверджено жодними належними та допустимими доказами в силу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки з настанням події, з якою позивач пов`язує обов`язок відповідача щодо відновлення державної реєстрації, не спростовує як самого факту наявності судового рішення Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 по справі №757/31242/19-ц, так і наявності такого запису в Державному реєстрі речових прав, що відповідно до статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обмежувало відповідача у відновленні державної реєстрації, суд вважає, що державний реєстратор цілком правомірно не вчиняв дії щодо відновлення такої реєстрації.

Суд зазначає, що в рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм, в той час, коли бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України.

При цьому, суд зважає, що вчинення дій суб`єкта владних повноважень як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію.

Отже, відповідач, в межах своєї компетенції, фактично прийняв рішення щодо відсутності підстав для вчинення дій щодо відновлення державної реєстрації, внаслідок певних обмежень, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що виключає допущення протиправної бездіяльності з боку державного реєстратора.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача щодо відновлення державної реєстрації прав на підставі поданої позивачем заяви №45723119 від 20.05.21 протиправною, задоволенню не підлягають, як і похідна вимога про зобов`язання відповідача зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:02:002:0225 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №45723119 від 20.05.21.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв відповідно до ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Борисенко Катерини Вячеславівни Золочівської державної нотаріальної контори Золочівського районного нотаріального округу Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова