Рішення № 100404385, 19.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 жовтня 2021 р. справа № 520/16605/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Східного територіального управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 25575782, вул. Академіка Проскури 1, м. Харків, 61070) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного територіального управління Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Східного територіального управління Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу військової служби у пільговому обчисленні;

- зобов`язати Східне територіальне управління Національної гвардії України внести зміни до наказу начальника Східного територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 02.08.2021 №167 в частині зазначення розрахунку вислуги років для нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу служби у пільговому обчисленні;

- зобов`язати Східне територіальне управління Національної гвардії України провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу служби у пільговому обчисленні, виходячи з зазначеної вислуги років.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.1 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 22.07.1996 по 02.08.2021 позивач проходив військову службу у Внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України. Згідно до наказу командувача Національної гвардії України від 09.07.2021 №128 о/с позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я. Наказом начальника Східного територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 02.08.2021 №167 позивача було виключено зі списків особового складу і фінансового забезпечення Східного територіального управління та інших видів забезпечення. Так, відповідно до вищевказаного наказу начальника Східного територіального управління, при звільненні з військової служби вислуга років позивача складала: у календарному обчисленні - 25 років 00 місяців 10 днів; у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 07 років 07 місяців 03 дні; вислуга років для призначення пенсії (у пільговому обчисленні) - 32 роки 07 місяців 13 днів. При звільненні позивача з військової служби Східним територіальним управлінням було здійснено відповідні розрахунки, у тому числі грошового забезпечення, при цьому одноразова грошова допомога при звільненні була нарахована позивачу виходячи з вислуги років лише у календарному обчисленні, тобто без урахування пільгової вислуги років. Позивач зазначив, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби», при цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є звільнення військовослужбовців зі служби за станом здоров`я. Зважаючи на наведене, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву вказав, що саме календарна вислуга років, застосовується при обчислюванні виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Представник відповідача вказав, що позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні 50% за 25 років військової служби, що не оскаржується. З огляду на викладене, вимоги позивача щодо невиплати одноразової грошової допомоги 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням часу військової служби у пільговому обчисленні є безпідставними. З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що в період з 22.07.1996 по 02.08.2021 позивач проходив військову службу у Внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України.

Згідно з наказом командувача Національної гвардії України від 09.07.2021 №128 о/с позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я.

Наказом начальника Східного територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 02.08.2021 №167 позивача було виключено зі списків особового складу і фінансового забезпечення Східного територіального управління та інших видів забезпечення.

Відповідно до вищевказаного наказу начальника Східного територіального управління, при звільненні з військової служби вислуга років позивача складала: у календарному обчисленні - 25 років 00 місяців 10 днів; у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 07 років 07 місяців 03 дні; вислуга років для призначення пенсії (у пільговому обчисленні) - 32 роки 07 місяців 13 днів.

При звільненні позивача з військової служби Східним територіальним управлінням було здійснено відповідні розрахунки, у тому числі грошового забезпечення, при цьому одноразова грошова допомога при звільненні була нарахована позивачу виходячи з вислуги років у календарному обчисленні (25 років), тобто без урахування пільгової вислуги років, що не заперечувалось сторонами.

Позивач вважає, що загальна вислуга років становить 32 роки 07 місяців 13 днів, відповідно позивач на момент звільнення 02.08.2021 року набув право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» саме за 32 роки, однак відповідачем при виключенні позивача зі списків особового складу частини, протиправно не було проведено усіх необхідних розрахунків щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення станом на день звільнення за пільгову вислугу років, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративний позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 15 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктами 1, 2, розділу XXXII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 № 200, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 р. за № 405/31857 визначено, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

Згідно з приписами п.10 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Із системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність такої підстави, як звільнення зі служби за станом здоров`я.

Наведена правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постановах від 11.04.2018 у справі №806/2104/17, від 24.11.2020 року у справі №822/3008/17.

Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час судового розгляду справи судом встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги відповідачем не заперечувалось та відповідно до приписів законодавства виплачено на користь позивача одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тобто повних 25 років.

Суд зауважує, що позивач помилково ототожнює врахування пільгової вислуги, як підстави для отримання одноразової грошової допомоги та її застосування для визначення розміру грошової допомоги.

Таким чином, підстави для визнання протиправними дій Східного територіального управління Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу військової служби у пільговому обчисленні - відсутні, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.

При цьому, позовні вимоги зобов`язати Східне територіальне управління Національної гвардії України внести зміни до наказу начальника Східного територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 02.08.2021 №167 в частині зазначення розрахунку вислуги років для нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу служби у пільговому обчисленні та зобов`язати Східне територіальне управління Національної гвардії України провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу служби у пільговому обчисленні, виходячи з зазначеної вислуги років, є похідними та також не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Східного територіального управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 25575782, вул. Академіка Проскури 1, м. Харків, 61070) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.10.2021 року.

Суддя Біленський О.О.