Рішення № 100404269, 18.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6344/21

18 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - позивач, Головне управління ДСНС у Тернопільській області) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузіва Н.О. про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 18.09.2021 вих. №18929 щодо примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року по справі №500/170/20, яким задоволено адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області до Спільного Українсько-Іспанського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП" про застосування заходу реагування;

- зобов`язати Бережанський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа у справі 500/170/20, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 12 липня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач подав до відповідача заяву про примусове виконання виконавчого листа в справі №500/170/20 від 12.07.2021. За результатами розгляду даної заяви, головний державний виконавець Бережанського РВ ДВС Кузів Н.О. виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 03.09.2021 керуючись п. 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: у виконавчому листі №500/170/20 від 12.07.2021, що видав Окружний адміністративний суд міста Києва відсутні примусові заходи примусового виконання судового рішення".

Позивач вважає дії відповідача щодо винесення повідомлення протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом, оскільки виконавчий лист відповідає всім вимогам виконавчого документа.

Ухвалою суду від 05.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС та призначено у справі судове засідання на 18.10.2021.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначено, що виконавчий лист №500/170/20 від 12.07.2021, виданий Окружним адміністративним судом м. Києва, щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Спільного Українсько-Іспанського підприємства-товариства з обмеженою відповідальність «Санза ТОП», яким передбачено застосування саме заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які потрібно здійснювати органами, уповноважені здійснювані державний нагляд (контроль) у сфері і господарської діяльності, а тому оскаржуване повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є правомірним.

Представники сторін в судове засідання 18.10.2021 не прибули, подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються та матеріали виконавчого провадження, суд встановив таке.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 у справі №500/170/20 за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області до Спільного Українсько-Іспанського підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП" вирішено застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Спільного Українсько-Іспанського підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП” за адресою: 47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Січових Стрільців, 69.

Окружним адміністративним судом міста Києва видано позивачу виконавчий лист з виконання такого рішення від 12.07.2021.

Позивач, 26.08.2021 звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання виконавчого листа в справі №500/170/20 від 12.07.2021.

За результатами розгляду даної заяви, головний державний виконавець Бережанського РВ ДВС Кузів Н.О. виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 03.09.2021.

У повідомленні від 03.09.2021 головний державний виконавець вказала, що керуючись п. 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", повертається виконавчий документ без прийняття до виконання.

Позивач не погодився із вказаним повідомленням, відтак звернувся до суду із цим позовом про його скасування.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом N 1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону N 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону N 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень (пункт 5 частини першої статті 4 Закону N 1404-VIII).

Згідно зі статтею 10 Закону N 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста статті 26 Закону N 1404-VIII).

Згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 4 Закону N 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Відносини пов`язані із захистом населення, державним наглядом у сфері техногенної та пожежної безпеки врегульовано Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), яким також визначено повноваження органів державної влади у цих відносинах.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України)

Відповідно до частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частинами першою, другою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 КЦЗ України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на ГУ ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону N 1404-VIII.

Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом N1404-VIII), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Як видно з матеріалів справи підставою для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.09.2021 слугував висновок державного виконавця про те, що пред`явлений виконавчий документ не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Так, у виконавчому листі №500/170/20, виданому 12.07.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання рішення суду від 30.04.2021, вказано: "застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Спільного Українсько-Іспанського підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП” за адресою: 47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Січових Стрільців, 69".

Статтею 63 Закону N 1404-VIII передбачено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Отже, як видно з даного виконавчого листа, то такий не містить дій зобов`язального характеру, а відтак не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

На думку суду, право посадових осіб позивача відповідно до частини другої статті 68, частини другої статті 70 КЦЗ України звертатись до адміністративного суду з позовами про повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг за отриманням рішення суду на такі дії, є превентивним судовим контролем, але не звільняє останніх від виконання своїх посадових обов`язків.

Таким чином, оскільки відсутні будь-які примусові дії, які повинен здійснити державний виконавець, контроль за виконанням заходів реагування покладено на контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі N 809/421/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області до Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Л.Українки, 6,м. Тернопіль,46011, код ЄДРПОУ/РНОКПП 38535547);

відповідач:

- Бережанський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Івано-Франківськ) (місцезнаходження/місце проживання: вул. Банкова, 6,м. Бережани,Бережанський район, Тернопільська область,47501, код ЄДРПОУ/РНОКПП 40349272);

Головуючий суддя Осташ А.В.