Рішення № 100404155, 18.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5204/21

18 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС України у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 5467,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм Податкового кодексу України несвоєчасно та не в повному об`ємі сплачував узгоджені суми податкових зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб.

Ухвалою судді від 26.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалами суду від 22.09.2021 та 05.10.2021 розгляд справи було відкладено у зв`язку із неприбуттям відповідача.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання також не прибув, причин неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області як платник податків.

Відповідно до ст.298 ПК України ФОП ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності подавши до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, зазначивши відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України 2 групу платника єдиного податку та обравши 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно ст.293 ПК України.

ФОП ОСОБА_1 згідно ст.295 ПК України, поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та встановлених ставок єдиного податку, щомісячно зобов`язаний сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Судом встановлено, що станом на 10.08.2021 у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, що підтверджується довідкою про наявність боргу, а саме: з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 5467,52 грн (штрафні санкції).

Заборгованість по платежу єдиний податок з фізичних осіб виникла в результаті несплати грошового зобов`язання нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 року №0037955206 на загальну суму 5493,60 грн (з урахуванням сплачених (погашених) сум) винесеного на підставі акта перевірки від 21.11.2018 року №6488/19-00-52-06/ НОМЕР_1 , яким встановлено факт несвоєчасного перерахування до бюджету сум узгодженого податкового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 15.1. ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до п.15.2. ПК України, кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Виконанням податкового обов`язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації подаються на базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно із п.295.1 ст.295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку, щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 ст.295 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з виникненням податкового боргу у відповідача, податковим органом у відповідності до ст. 59 ПК України надсилалась податкова вимога №1864-52 від 12.02.2019, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Згідно п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пп. 95.1-95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідач не надав суду доказів погашення вказаної вище суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 5467,52 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 5467 (п`ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн 52 коп. по платежу єдиний податок з фізичних осіб на р/р НОМЕР_2 , код одержувача 37977599, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18050400.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 44143637);

відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Головуючий суддя Баранюк А.З.