Ухвала суду № 100404121, 19.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 жовтня 2021 року Справа № 480/9477/21

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 10.12.2020 ЗВП № 57084810 про арешт майна боржника, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 09.09.2021 ВП 63613016 (яка виконується в зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 57084810 об`єднаному 27.08.2018) про зняття арешту з майна, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П.

Ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву було залишено без руху, оскільки підстави заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду визнані судом неповажними.

Також підставою залишення позовної заяви без руху стала несплата судового збору. Позивачу запропоновано усунути вказані недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 29.09.2021, що підтверджується поштовим повідомленням.

На виконання вимог вказаної ухвали, представником позивача надано докази сплати судового збору у загальному розмірі 4540,00 грн. та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши підставами для поновлення строку наступне.

Так, представник позивача зазначив, що відповідач, у порушення вимог ч. 5 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», постанову про накладення арешту від 10.12.2020 ЗВП №57084810 АТ «Сумське НВО» не направляв.

Листами від 29.04.2020 № б/н та від 08.07.2020 позивач звертався з вимогою надати матеріали виконавчого провадження щодо оцінки корпоративних прав для ознайомлення, які відповідачем були проігноровані. Таким чином, відповідач не виконав свого обов`язку по направленню постанови про арешт на адресу боржника, в той же час протиправно перешкоджаючи останньому ознайомлюватись с матеріалами ЗВП, начебто, у зв`язку з дією обмежень, спричинених короновірусом SARS-Cov-19, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19», що підтверджується копіями листів відповідача від 21.01.2021 №02.1-13/57084810/817 та від 16.04.2021 №02.1-13/057084810/5705.

Також представник вказує на те, що про обставини ненадання відповідачем своїх рішень боржнику, свідчить ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 480/9378/20, якою було встановлено факт невручення позивачу постанови про арешт частки боржника юридичної особи від 10.09.2021 та акта державного виконавця від 26.10.2021.

Таким чином, вказує, що відповідач діяв свавільно, накладав арешти, приховував від позивача свої рішення та дії, всіляко перешкоджав ознайомленню позивача з матеріалами зведеного виконавчого провадження, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості своєчасно і в установлений строк звернутися до суду.

Також зазначає, що АТ «Сумське НВО» ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 було залучене до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача у справі №480/587/21 за позовом ТОВ «Сумиспортінвест» до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 10.12.2020 ЗВП №57084810, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми). Звернення АТ «Сумське НВО» як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у справі №480/587/21 було неможливим, оскільки відповідно до вимог статті 49 КАС, задоволення такого позову АТ «Сумське НВО» до відповідача має повністю або частково виключати задоволення вимог ТОВ «Сумиспортівест» до відповідача.

Зазначає, що одночасне ж звернення АТ «Сумське НВО» до Сумського окружного адміністративного суду після 21.01.2021 з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 10.12.2020 ЗВП №57084810, виходячи з принципу правової визначеності, не було б направлено на ефективний захист права, та не сприяло б вирішенню завдань адміністративного судочинства. Так, звернення АТ «Сумське НВО» з аналогічним позовом (з тих самих підстав та з таким же предметом) до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 10.12.2020 ЗВП №57084810, відповідно до статті 236 КАС України було б обов`язковою підставою для зупинення розгляду справи такої справи до набрання законної сили рішенням у справі №480/587/21.

Таким чином, вказує на те, що подача позивачем позову до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 10.12.2020 ЗВП №57084810, без мети його розгляду по суті, а лише з метою унеможливити/нівелювати настання негативних наслідків для позивача, пов`язаних з ризиком вчинення ТОВ «Сумиспортівест» дій, спрямованих на заподіяння шкоди своїм правам та інтересам, а саме відмови від позову в справі №480/857/21, є нелогічним і не відповідає принципу правової визначеності та завданням адміністративного судочинства.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та доводи, викладені у заяві, вважає, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця унормовано ст. 287 КАС України.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (частина 2 ст. 287 КАС України).

Як вбачається з позовної заяви, спірні правовідносини виникли у зв`язку з винесенням постанови від 10.12.2020 ЗВП № 57084810 про арешт майна боржника.

Як зазначає сам позивач, про наявність вказаної постанови він дізнався після залучення його Сумським окружним адміністративним судом до участі в розгляді судової справи №480/587/21.

Відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №480/587/21, саме вказаною ухвалою позивач був залучений до участі у розгляді справи у якості третьої особи (без зазначення на стороні кого він залучається).

Також згідно даних програмного забезпечення Сумського окружного адміністративного суду "Діловодство спеціалізованого суду", вказана ухвала була доведена до представника АТ «Сумське НВО», та вже 25.01.2021 АТ «Сумське НВО» надало суду пояснення по вказаній справі.

Окрім того, відповідно до даних програмного забезпечення Сумського окружного адміністративного суду "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що відповідно до супровідного листа суду від 21.01.2021 на електронну адресу АТ «Сумське НВО» була надіслана ухвала суду від 21.01.2021 у справі №480/587/21, до якої було додано копію позовної заяви АТ «Сумське НВО», додатком до якої була оскаржувана постанова від 10.12.2020 ЗВП № 57084810.

З викладеного, судом встановлено, що АТ «Сумське НВО» з січня 2021 року було обізнане про існування постанови відповідача від 10.12.2020 ЗВП № 57084810 про арешт майна боржника, однак до суду з даним позовом звернулося тільки 20.09.2021 (дата поштового відправлення).

Посилання позивача на те, що закриття провадження в адміністративній справі №480/587/21 Сумським окружним адміністративним судом не відновлює порушені права та інтереси АТ «Сумське НВО», і це є підставою для поновлення строку звернення до суду, є безпідставними, оскільки відповідно до резолютивної частини ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №480/587/21, вказана ухвала підлягає оскарженню, а тому АТ «Сумське НВО», як третя особа у вказаній справі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням мало можливість оскаржити її в апеляційному порядку.

Також суд зазначає, що посилання АТ «Сумське НВО» на те, що воно не могло вчасно подати позов у зв`язку з тим, що було третьою особою у справі № 480/587/21, є безпідставними, оскільки вимоги КАС України не містять вказаних обмежень.

Будь-яких інших поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не надано.

Байдужість до своїх прав (права на судовий захист) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відтак, беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено суду обґрунтованих доводів в підтвердження поважності пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Вищезазначені висновки суду жодним чином не є передчасними, оскільки вказані висновки суду підтверджуються матеріалами позовної заяви та змістом судових рішень у справі №480/587/21.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому суд зазначає, що зміст процесуальних норм КАС України чітко визначає, що поверненню підлягає позовна заява, що не дає суду процесуальної можливості виокремити частину позовних вимог, частину з яких повернути позивачеві, а частину розглядати по суті.

Про вказані наслідки позивача було повідомлено судом в ухвалі суду від 27.09.2021 про залишення без руху позовної заяви.

Разом з тим, позивач не скористався своїм правом на уточнення (зменшення) позовних вимог, а подав до суду клопотання про роз`єднання позовних вимог, в якому представник позивача просить у випадку відмови поновити судом строк на звернення до суду за однією з позовних вимог, з метою забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, винести ухвалу якою роз`єднати позовні вимоги АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання», викладені в пунктах 2 та 3 позовної заяви від 20.09.2021 № 18-7/746, виділивши кожну з вимог в самостійне провадження.

Відповідно до змісту ст.172 КАС України, процесуальна дія (прийняття ухвали) роз`єднання позовних вимог можлива виключно після відкриття судом провадження у справі, тобто прийняття ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що оскільки провадження за позовною заявою позивача не відкрито, тому вказане клопотання не може бути розглянуто судом.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позивач звернувся до суду із порушенням встановленого законом строку звернення до суду, підстави, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнаються судом неповажними, а тому позовна заява відповідно до ст. 169 КАС України, підлягає поверненню позивачу.

Разом з тим суд вважає за потрібне роз`яснити позивачу, що відповідно до ст.ст. 122, 160, 287 він не позбавлений права повторно звернутися до суду з вказаними позовними вимогами, врахувавши вищевикладені висновки суду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256, 287, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про поновлення строків звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов і додані до неї документи - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя С.М. Глазько