Рішення № 100403426, 18.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14899/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), Пенсійного фонду України (01601, м.Київ-14, вул. Бастіонна, 9) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №155250009734 від 12.03.2021 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення №155250009734 про призначення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) зарахувати до стажу роботи для призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком періоди роботи в Одеському заводі ПО «РЕОМ» з 06.09.1973 р. по 26.07.1975 р., в ВАТ «РЕОМ» з 03.07.1996 р. по 24.04.1997 р., з 11.06.1998 р. по 25.01.1999 р., з 13.09.1999 р. по 15.09.2003 р. та поновити виплату пенсії, з моменту набуття права, а саме з 16.11.2020 року.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно з рішенням Відповідача №155250009734 від 12.03.2021 р., яке фактично було отримано 10 серпня 2021 року, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає 20 років 3 місяці, з раніше підтвердженого Відповідачу трудового стажу виключено період 6 років 9 місяців, а саме: роботи на посаді комірника на Одеському заводі опорів ПО «РЕОМ» з 06.09.1973 по 26.07.1975 р., комірника, слюсаря-наладчика в ВАТ «РЕОМ» з 03.07.1996 р. по 24.04.1997 р., з 11.06.1998 р. по 25.01.1999 р. та 13.09.1999р. по 16.09.2003 р.

В рішенні також зазначено, що трудовий стаж в ТОВ «Юніта» (Росія) з листопада 2010 р. по грудень 2014 р. не зараховано, оскільки не надана довідка про стаж роботи з підставою видачі, а також довідка про заробітну плату з підписами керівника та головного бухгалтера та із зазначенням про сплату внесків до Пенсійного фонду Росії. Трудовий стаж в ТОВ «Юніта» (Росія) не був врахований Відповідачем під час прийняття рішення № 155250009734 від 21.11.2020 р. про нарахування пенсії ОСОБА_1 за віком та потребує збору відповідних доказів.

Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення виключити з підтвердженого ОСОБА_1 трудового стажу за даними трудової книжки НОМЕР_2 від 06.09.1973 р. трудовий стаж за листами ПАТ «РЕОМ» в Одеському заводі опорів ПО «Реом» та ВАТ «РЕОМ».

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області №155250009734 від 12.03.2021 р. про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення №155250009734 про призначення пенсії ОСОБА_1 незаконним та протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

13.09.2021 року за вх. № 50410/21 від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що за результатами розгляду поданих позивачем документів для призначення пенсії, встановлено що страховий стаж роботи складає 20 років 3 місяці. До страхового стажу не враховано наступні періоди роботи:

- з 06.09.1973р. по 26.07.1975р., з 03.07.1996р. по 24.04.1997р., з 11.06.1998р. по 25.01.1999р. на посаді комірника, слюсаря-наладчика на Одеському заводі опорів "Реом", оскільки факт роботи не підтверджений;

- з 13.09.1999р. По 15.09.2003р. на посаді комірника у ВАТ "Реом", оскільки згідно службової записки Управління контрольно-перевірочної роботи від 04.03.2021 № 1741/09-16 та листа ПАТ "Реом" від 24.02.2021 № 02/02 не підтверджено факт роботи заявника;

- з листопада 2010р. по грудень 2014р. У ТОВ "Юніта" (Росія), оскільки не надана довідка про стаж роботи з підставою видачі, а також довідка про заробітну плату з підписами керівника та головного бухгалтера та із зазначенням про сплату внеску до Пенсійного фонду Росії.

Таким чином, у зв`язку з вищезазначеним, виплату пенсії з 01.03.2021 позивачу припинено, оскільки відсутнє право на призначення пенсії за віком.

Дане право буде наявне у позивача у разі підтвердження 26 років страхового стажу, а за наявним стажем роботи 20 років - після досягнення 63-х років. Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заяви чи клопотання від сторін.

31.08.2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

13.09.2021 року за вх. № 50410/21 від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.

13.09.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.09.2021 року за вх. № 51969/21 від Пенсійного фонду України надійшов відзив, де повідомляє, що не погоджується із заявленими вимогами ОСОБА_1 ..

Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 27.08.2021 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 18.10.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі №420/14899/21.

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду заяви Відповідачем було прийнято рішення № 155250009734 від 21.11.2020 р. про нарахування пенсії ОСОБА_1 за віком з 16.11.2020 р. у розмірі 1712,00 грн, з 01.12.2020 р - 1769,00 грн.

На момент прийняття рішення про призначення пенсії за віком підтверджено Позивачу трудовий стаж - 27 років 2 місяці.

12.02.2021 р. на підставі абз. 3 п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р., прийнято рішення про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 та призначено до сплати - 2884,59 грн. починаючи з місяця звернення та довічно.

Однак, як стало відомо з листа Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - Відповідач або ГУ ПФУ в Одеській області) № 8710-8788/Х-02/8- 1500/21 від 31 травня 2021 р. виплату пенсії Позивачу припинено з 01.03.2021 р. з підстав подання ОСОБА_1 недостовірних відомостей.

В зв`язку з такими підставами Відповідачем прийнято рішення від 25.03.2021р. № 193 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій, яке було направлено Позивачу листом ГУ ПФУ в Одеській області від 30.03.2021 р. № 1500-0404-8/38496.

У листі Відповідача також повідомлялось, що в ПАТ «РЕОМ» відсутні відомості щодо роботи ОСОБА_1 за період з 13.09.1999р. по 15.09.2003 р., в зв`язку з чим дані трудової книжки не співпадають з наявними на підприємстві даними.

Відповідно до листів-відповідей ГУ ПФУ в Одеській області № 9677-9702/Х-02/8- 1500/21 від 15.06.2021 р. та № 12784-13074/Х-02/8-1500/21 від 29.07.2021 р., виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено через недостатність страхового стажу: відомості, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_3 від 06.09.1973 р. за періоди з 06.09.1973 по 26.07.1975 р., з 03.07.1996 р. по 24.04.1997 р., з 11.06.1998 р. по 25.01.1999 р. та 13.09.1999р. по 16.09.2003 р., про роботу не підтверджено згідно листів ПАТ «РЕОМ», оскільки на підприємстві відсутні накази стосовно ОСОБА_1 .

З метою встановлення фактичних обставин прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії та отримання документів пенсійної справи ОСОБА_1 направлено до Відповідача запит про доступ до публічної інформації. Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 10.08.2021 р. № 1500-0404-8/100026 надано Позивачу копію рішення №155250009734 від 12.03.2021 р. про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення №155250009734 про призначення пенсії та документи пенсійної справи.

Згідно з рішенням Відповідача №155250009734 від 12.03.2021 р., яке фактично було отримано 10 серпня 2021 року, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає 20 років 03 місяці, з раніше підтвердженого Відповідачу трудового стажу виключено період 6 років 9 місяців, а саме: роботи на посаді комірника на Одеському заводі опорів ПО «РЕОМ» з 06.09.1973 по 26.07.1975 р., комірника, слюсаря-наладчика в ВАТ «РЕОМ» з 03.07.1996 р. по 24.04.1997 р., з 11.06.1998 р. по 25.01.1999 р. та 13.09.1999р. по 16.09.2003 р.

В рішенні також зазначено, що трудовий стаж в ТОВ «Юніта» (Росія) з листопада 2010 р. по грудень 2014 р. не зараховано, оскільки не надана довідка про стаж роботи з підставою видачі, а також довідка про заробітну плату з підписами керівника та головного бухгалтера та з зазначенням про сплату внесків до Пенсійного фонду Росії.

Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення виключити з підтвердженого ОСОБА_1 трудового стажу за даними трудової книжки НОМЕР_2 від 06.09.1973 р. трудовий стаж за листами ПАТ «РЕОМ» в Одеському заводі опорів ПО «Реом» та ВАТ «РЕОМ».

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (в редакції на час звернення позивача із заявою, тобто від 01.01.2017 року).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІУ визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено ст. 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 56 Закону України №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Також відповідно до пунктів 3,20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Також, за приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року (далі Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» №301 від 27.04.1993 року, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції №58 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.2.6 Інструкції №58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Висновки суду.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Виходячи з аналізу трудових книжок, наданих Позивачем, вбачається наступне:

Трудова книжка НОМЕР_4 ,

1. 11.01.1978 Прийнято слюсарем по р-ту арм 1 розряду в Нік. кол. (На період навчальної практики)

2. 08.02.1978 Присвоєно другий розряд слюсаря по ремонту а / м

3. 08.02.1978 Звільнений у зв`язку із закінченням навчальної практики

4. 03.05.1978 Прийнято на виробничу практику мотопатістом 2 розряду

5. 18.07.1978 Звільнено в святи з закінченням виробничої практики

6. 01.03.1978 Відрахований з Миколаївського будівельного технікуму в зв`язку з закінченням навчання

7. 03.09.1981 Прийнято на посаду слюсаря авто ремонтника 3 розряду Автогосподарства №2

8. 09.03.1982 Звільнений за власним бажанням за ст. 31 КЗпП РРФСР

9. 05.04.1982 Призначено на посаду ливарного страхового агента

10. 02.07.1988 Звільнено з посади ливарного страхового агента

11. 28.07.1982 Прийнято на роботу автомеханіком

12. 01.08.1983 Звільнено з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП УРСР

13. 17.08.1983 Прийнятий у відділ головного механіка слюсарем 3 розряду

14. 26.08.1983 Переведений машиністом насосних установок 3 розряду

15. 12.12.1985 Переведений слюсарем-ремонтником 2 розряду

16. 01.09.1984 Переведений машиністом насосних установок (іригація)

17. 01.02.1985 Слюсар ремонтник ОГМ 3 розряду

18. 11.04.1986 Звільнений за ст.38 КЗпП УРСР (в зв`язку з виїздом)

19. 05.06.1986 Прийнято в ремонтно-будівельний цех ізолювальників 4 розряду

20. 01.12.1988 Призначено бригадиром виробничої бригади в тому ж цеху

21. 01.06.1988 У зв`язку з переходом на нові умови праці і введенням нових ставок і посадових окладів переведений ізолювальників 4 гр 1,2 бл.

22. 17.05.1994 Звільнений за власним бажанням

23. 25.01.1995 Прийнято помічником приватно будівельні підпріемства Місько Монтаж БОТ

24. 01.03.1995 Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

25. 19.02.1996 Прийнято в комбінат культурно спортивних споруд «ОЛІМІ» ремонтним сантехніком 4 розряду

26. 14.06.1996 Звільнений у зв`язку із закінченням строку трудового договору, ст. 36 п.2 КЗпП України

27.запис за номером 26 вважати недійсною

28. 14.06.1996 Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

29. 13.05.1997 АТ «Будівельник» прийнятий на посаду каменяра 4 розряду

30. 13.05.1998 Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

31. 13.02.1999 Призначено виплата допомоги по безробіттю згідно з п.1б ст.29 Закону України «Про зайнятість населення»

32. 14.08.1999 Припинено виплата по безробіттю згідно п.1з ст.30 Закону України «Про зайнятість населення»

33. 07.04.2000 Прийнято штукатур за строковим трудовим договором (громадські роботи)

34. 05.06.2000 Звільнений у зв`язку із закінченням строку трудового договору відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України

35. 23.01.2001 Прийнято на роботу за сумісництвом каменярем 4 розряду

36. 27.04.2001 Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

Трудова книжка НОМЕР_5 :

1. 06.09.1973 Одеський завод опорів ПО «РЕОМ» Прийнято на роботу в цех 33 комірником

2. 26.07.1975 Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

3. 03.07.1996 Відкрите акціонерне товариство «РЕОМ» Прийнято на роботу в цех №39 слюсарем -наладчіком пускових автоматів

4. 24.04.1997 Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

5. 11.06.1998 Прийнято на роботу Відкрите акціонерне товариство «РЕОМ» на посаду комірника цеху №21

6. 25.01.1999 Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

7. 13.09.1999 Прийнято на посаду комірника в цех №33 ВАТ РЕОМ

8. 15.09.2003 Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

Отже, з трудової книжки НОМЕР_2 від 06.09.1973 року вбачається, що:

- за період з 06.09.1973 р. по 26.07.1975 р. (1 рік 10 міс. 20 днів) ОСОБА_1 працював на Одеському заводі ПО «РЕОМ» на посаді комірника;

- за період з 03.07.1996 р. по 24.04.1997 р. (9 міс. 21 день) працював в ВАТ «РЕОМ» на посаді слюсаря-наладчика;

- за період з 11.06.1998 р. по 25.01.1999 р. (7 міс. 14 днів) працював в ВАТ «РЕОМ» на посаді комірника;

- за період з 13.09.1999 р. по 15.09.2003 р. (4 роки 2 дні) працював в ВАТ «РЕОМ» на посаді комірника.

Таким чином вбачається, що до стажу не враховано 7 років 3 місяці та 27 днів.

Дослідженням наявних доказів встановлено, що наведені записи у трудовій книжці НОМЕР_2 виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із засвідченням підписами відповідальних осіб та печаткою роботодавця відповідно до вимог Інструкції №58, а тому підстав вважати наведені записи не підтвердженими згідно приписів Порядку 637 або недостовірними не має.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку № 637, вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №686/3264/16-а зазначено необхідність застосування саме записів у трудовій книжці, а надання довідок вимагається у разі відсутності в ній відповідних записів.

Отже, уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу запитуються лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Також, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Враховуючи те, що за змістом приписів Інструкції №58, законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок працівників та внесення в них достовірних відомостей саме на роботодавців, працівники жодним чином не можуть впливати на ці обставини, тому невиконання роботодавцем наведених обов`язків не повинно позбавляти працівника його конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

Встановлення Відповідачем критерію оцінки правильності оформлення трудової книжки при вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком не обумовлено жодним нормативно-правовим актом, тому пенсійний орган, направляючи запит до ПАТ «РЕОМ», діяв поза межами правового регулювання, що суперечить ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до відкритої інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 08.09.2015 р. у справі 916/3545/15 розпочато процедуру банкротства ПАТ «РЕОМ».

ОСОБА_1 , який вже майже 18 років не працює у ВАТ «РЕОМ», не може відповідати за порядок ведення та зберігання кадрової документації в ПАТ «РЕОМ», внесення достовірних даних до його трудової книжки, а тому позбавлення його права на соціальний захист є протиправним.

Позивач має заповнену без виправлень, відповідно вимог Інструкції № 58 трудову книжку, виконав вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення» та скористався своїм правом на пенсію за віком відповідно до встановленого законом порядку, йому було призначено за рішенням № 155250009734 від 21.11.2020р. пенсію за віком, а тому підстав для прийняття рішення №155250009734 від 12.03.2021 р. про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення №155250009734 про призначення пенсії у Відповідача не було.

Відсутність інформації про ОСОБА_1 та його трудову діяльність в ПАТ «РЕОМ» не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення про призначення пенсії.

Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 року по справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права також висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17.

Таким чином, рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч.5 ст.134 КАС визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути розмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права.

Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова ВС від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір № 0820/21 про надання професійної правничої допомоги від 06.08.2021 року між адвокатом Назаренко Іриною Миколаївною та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1 договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 06.08.2021 року вартість робіт, наданих адвокатом складає 5000 грн. Гонорар сплачений клієнтом перед підписанням даної угоди в повному обсязі, сторони претензій з даного питання не мають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення судових витрат підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-73, 77, 132, 134, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), Пенсійного фонду України (01601, м.Київ-14, вул. Бастіонна, 9) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №155250009734 від 12.03.2021 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення №155250009734 про призначення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) зарахувати до стажу роботи для призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком періоди роботи в Одеському заводі ПО «РЕОМ» з 06.09.1973 р. по 26.07.1975 р., в ВАТ «РЕОМ» з 03.07.1996 р. по 24.04.1997 р., з 11.06.1998 р. по 25.01.1999 р., з 13.09.1999 р. по 15.09.2003 р. та поновити виплату пенсії з 16.11.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Бутенко А.В.