Рішення № 100403420, 18.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12700/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:

визнати податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями №0446521307 та №0446541307 від 05.10.2018 року безнадійним та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області списати податковий борг у сумі 63542,96 грн. (шістдесят три тисячі п`ятсот сорок дві гривні 96 копійок) фізичної особи ОСОБА_1 , як безнадійний податковий борг;

скасувати податкові повідомлення-рішення №0446521307, №0446531307 та №0446541307 від 05.10.2018 року у зв`язку зі зміною законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, відповідно до пп. «д» п. 164.2.17 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного ч (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, платник податків зобов`язаний подати декларацію про майновий стан і доходи за підсумками року, а також сплатити податкові зобов`язання з ПДФО та військового збору.

Позивач дійсно не подав декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, я визнаю це порушення і готовий сплатити призначений штраф у 170 грн.

Відповідно Податкове повідомлення-рішення, яким встановлено відповідальність за неподання декларації, не оскаржується.

Проте, позивач не погоджується з нарахуванням податкового зобов`язання з ПДФО та військового збору, а також штрафних санкцій за несплату цих зобов`язань.

Відповідачем порушено процедуру винесення податкових повідомлень-рішень, а також вручення їх платнику податків.

Пунктом 42.1 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Всупереч цьому, позивач дізнався про існування акту про проведення перевірки, а також податкових повідомлень - рішень лише у 2021 році.

09.06.2021 року звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з вимогою надати копії податкових повідомлень-рішень та Акту для ознайомлення та оскарження їх у судовому порядку.

24.06.2021року надано документи і лише з цієї дати я був належним чином повідомлений про існування податкового боргу, а також наявність податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» № 1383-ІХ від 13.04.2021року.

Цим законом викладено пп. «Д» п.164.2.17 ПК України в наступній редакції:

"д) основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або^шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом".

Таким чином, анульована сума іпотечного кредиту не є додатковим благом та не оподатковується.

Оскільки така норма права пом`якшує відповідальність особи, то вона у відповідності до ст. 58 Конституції України має зворотну дію у часу.

Тобто, податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані у зв`язку зі зміною законодавства, оскільки зобов`язання з подання декларації та сплати податків не виникає.

Відповідно до п. 102.1 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Як вбачається з матеріалів справи перевірки ГУ ДПС в Одеській області було проведено в межах строків, визначених п. 102.1 ПК України.

Водночас, згідно п. 102.4. ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки строк сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначено до 01 серпня наступного за звітним року, а також враховуючи те, що банк надсилав до податкової служби повідомлена про анулювання основної суми заборгованості за кредитом, податкове зобов`язання стало простроченим з 02.08.2017 року. В цей же день виник податковий борг.

Таким чином, у відповідності до п. 102.4. такий податковий борг не може бути стягнутий, оскільки минуло вже більше ніж 1095 днів.

Пунктом 101.1 ПК України визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

У відповідності до п. 101.2.3. ПК України податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Тобто, нарахований податковий борг у відповідності до положень Кодексу є безнадійним податковим боргом і підлягає списанню.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 23.07.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Ухвала оприлюднена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 26.07.2021 р.

Електронний примірник ухвали від 23.07.2021 разом із позов по справі надіслано на електрону пошту od.urist@tax.gov.ua представнику Головне управління Державної податкової служби в Одеській області 25.08.2021.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» було укладено кредитний договір № 11412454000 від 24.04.2009 року.

Відповідно до Рішення банку № 31-4-1-05/201 від 13.04.2016 року було анульовано заборгованість за кредитом у сумі 10201,84 доларів США, що за курсом НБУ на 13.04.2016 року складало 260689,12 грн.

Цим же рішенням було анульовано заборгованість зі сплати процентів за користування грошами у сумі 96,76 доларів США, що за курсом НБУ на 13.04.2016 року склало 2472,52 грн.

Повідомленням про анулювання боргу (в порядку пп."д" пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України) за № 31-4-1-05/201 від 13.04.2016 р., яке надіслано на адресу позивача:

«…Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» нагадує, що на підставі Кредитного договору № 11412454000 від 24.04.2009 року станом на 13.04.2016 р. за Вами обліковується кредитна заборгованість у сумі 18 726,60 доларів США, 60 центів, що складає 478 523,56 (чотириста сімдесят вісім тисяч п`ятсот двадцять три) гривні, 56 копійок, по курсу НБУ станом на 13.04.2016 р. а також заборгованість за відшкодування понесених АТ «УкрСиббанк» витрат на примусове стягнення в сумі 3 654,00 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні, 00 копійок.

АТ «УкрСиббанк», як кредитор, з метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, повідомляє Вас, як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання Вашої кредитної заборгованості за Кредитним договором № 11412454000 від 24.04.2009 року, а саме суми основного боргу (кредиту) 10 201, 84 доларів США, що складає 260 689,12 гривень по курсу НБУ станом на 13.04.2016 р.

Також повідомляємо Вас, що АТ «УкрСиббанк», як кредитором прийнято рішення про анулювання Вашої заборгованості за Кредитним договором № 11412454000 від 24.04.2009 року, а саме:

суми процентів 96,76 доларів США, що складає 2 472,52 гривень по курсу НБУ станом на 13.04.2016 р.

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є Вашим доходом, отриманим як додаткове благо, і Вам необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п. 161підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.».

Також, листом АТ «УкрСиббанк» за підписом начальника Південного центру зі стягнення боргів Департаменту стягнення боргів АТ «УкрСиббанк» повідомлено, що за умови погашення ОСОБА_1 грошової суми по кредитному договору №11412454000 у розмірі 8 428,00 USD одним платежем та судових витрат у сумі 3 654,00 грн. до 15:00 години 13.04.2016 р., залишок заборгованості на день внесення коштів буде анульовано.

Також, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є Вашим доходом, отриманим як додаткове благо, та Вам необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Позивачем не було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.

30.08.2018 року представником Головного управління ДФС в Одеській області складено Акт № 1857/15-37-13-07, яким встановлено:

1. Неподання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік по строку 01 травня 2017 року.

2. Несплата до бюджету податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування по строку 01 серпня 2017 року у сумі 46 924,04 грн.

3. Несплата податкового зобов`язання з військового збору по строку 01 серпня 2017 року у сумі 3 910,33 грн.

На підставі акту складено податкові повідомлення - рішення:

№ 0446521307 від 05.10.2018 р. на загальну суму 58 655, 05 грн.;

№ 0446531307 від 05.10.2018 р. на загальну суму 170 грн.;

№ 0446541307 від 05.10.2018 р. на загальну суму 4 887, 91 грн.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Отже, аналіз наведених норм законів дає підстави резюмувати, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що АТ «УкрСиббанк» повідомленням № 31-4-1-05/201 від 12.04.2016 р. повідомило ОСОБА_1 , що АТ «УкрСиббанк», як кредитором прийнято рішення про анулювання Вашої заборгованості за Кредитним договором № 11412454000 від 24.04.2009 року, а саме:

суми процентів 96,76 доларів США, що складає 2 472,52 гривень по курсу НБУ станом на 13.04.2016 р.

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є Вашим доходом, отриманим як додаткове благо, і Вам необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п. 161підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.».

Таким чином, суд зазначає що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про прощення (анулювання) його боргу (у розмірі 260 689, 12 грн., яка є основною сумою боргу (кредиту) ОСОБА_1 , прощеного (анульованого) кредитором) та необхідності відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Щодо доводів позивача про застосування до спірних правовідносин Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» № 1383-ІХ від 13.04.2021року.

Цим законом викладено пп. «д» п.164.2.17 ПК України в наступній редакції:

"д) основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або^шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом".

На час виникнення спірних правовідносин, а саме:

анулювання заборгованості за Кредитним договором № 11412454000 від 24.04.2009 р. діяла редакція пп. «д» пп.164.2.17 п. 164 ПК України станом на 01.06.2016 року, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин;

проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. - діяла редакція пп. «д» пп.164.2.17 п. 164 ПК України станом на 01.08.2018 року, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, як редакція від 01.06.2016 р. так і редакція від 01.08.2018 р. визначають

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді: д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

У рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, приписи ст. 58 Конституції України не вирішуються питання про дію нормативно-правового акта у часі у тому випадку, якщо правовідносини розпочалися до набрання чинності акта, а закінчилися під час дії (набрання чинності) новоприйнятим нормативно-правовим актом, який по-іншому регулює такі правовідносини, а також, якщо правовідносини виникли під час дії нормативно-правового акта, але закінчилися після того, як відповідний акт втратив чинність.

Окремо слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях погоджується з наявністю широких меж національних органів влади у регулюванні податків та зборів, якщо вони, очевидно, не позбавлені розумних підстав; суд також погоджується з можливістю ретроспективних змін до законодавства, згідно з яким, у виняткових випадках, на платників податків покладаються додаткові обов`язки по їх оплаті.

Як зазначено у рішенні у справі N.K.M. v. Hungary (заява № 66529/11, п. 51), оподаткування зі зворотною дією у часі може застосовуватися в основному для усунення технічних недоліків закону, зокрема, коли така міра врешті решт виправдовується міркуваннями публічного інтересу.

При цьому, прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» № 1383-ІХ від 13.04.2021року не може розглядатися, як «усунення технічних недоліків закону», а отже, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо доводів позивача, що строк сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначено до 01 серпня наступного за звітним року, а також враховуючи те, що банк надсилав до податкової служби повідомлена про анулювання основної суми заборгованості за кредитом, податкове зобов`язання стало простроченим з 02.08.2017 року. В цей же день виник податковий борг. Таким чином, у відповідності до п. 102.4. такий податковий борг не може бути стягнутий, оскільки минуло вже більше ніж 1095 днів. А отже, згідно п. 101.1 ПК України, Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ.

Приписами п. 102 1 ст. 102 ПКУ встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податковий орган вчинив дії щодо проведення перевірки 30.08.2018 р., в рамках 1095 днів, за наслідками якої прийняті податкові повідомлення - рішення:

№ 0446521307 від 05.10.2018 р. на загальну суму 58 655, 05 грн. (податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування);

№ 0446531307 від 05.10.2018 р. на загальну суму 170 грн.;

№ 0446541307 від 05.10.2018 р. на загальну суму 4 887, 91 грн. (військовий збір).

Суд звертає увагу, що приписами п. 102.2 ст. 102 ПКУ встановлено, що грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

102.4. У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

З огляду на встановлені фактичні обставини у справі, а також, те що позивач не подав декларацію про майновий стан і доходи, суд приходить до висновку, що доводи позивача про дату виникнення боргу, і як наслідок порушення податковим органом строку в рамках якого він може бути стягнутий, суперечать приписам податкового законодавства України.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-9, 77, 78, 90, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення підписано 18.10.2021 року у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_2 )

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua)

Головуючий суддя Н.В. Потоцька

.