Ухвала суду № 100402491, 18.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 жовтня 2021 року СєвєродонецькСправа № 1240/2189/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вакуленка А.В.,

представника позивача - Сухова М.М.,

представника відповідача - Лактіної О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника Головного управління ДПС у Луганській області про залишення без розгляду адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та заяву представника Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень.

Ухвалою суду від 30.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 21 серпня 2018 року.

21.08.2018 підготовче засідання відкладено на 03.09.2018.

Ухвалою суду від 03 вересня 2018 року провадження у справі № 1240/2189/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 812/1543/18 за позовом приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000604712, №0000614712, №0000624712 від 26.01.2018.

Ухвалою суду від 09.09.2021 поновлено провадження у справі № 1240/2189/18 за позовом приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Призначено підготовче засідання на 09 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 09.09.2021 замінено відповідача по справі № 1240/2189/18 з Головне управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445) на Головне управління ДПС у Луганській області, як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44082150, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72).

09.09.2021 підготовче засідання відкладено на 20.09.2021.

20.09.2021 підготовче засідання відкладено на 29.09.2021.

Ухвалою від 29.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, на тридцять днів.

29.09.2021 підготовче засідання відкладено на 18.10.2021.

30.09.2021 від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на те, що процедура адміністративного оскарження закінчилась днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатом розгляду скарги – 29.05.2018. Таким чином, відповідно до ст.122 КАС України, з урахуванням п.56.19 ст.56 ПУ України, строк звернення з позовом щодо оскарження спірних повідомлень – рішень сплинув 30.06.2018, проте з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 24.07.2018.

12.10.2021 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в обгрунтування якого позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 у справі № 500/2486/19, де суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено і сформулював інший правовий висновок. Враховуючи, що завершення процедури адміністративного оскарження відбулось 29 травня 2018 року, тобто до відступу судом від усталеної судової практики, при цьому постанова Верховного Суду від 26 листопада 2020 у справі № 500/2486/19 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 грудня 2020 року, то, на думку позивача, є всі підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

В підготовчому засіданні представник позивача підтримав клопотання про поновлення строку звернення до суду та просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду та просив задовольнити клопотання про залишення позову без розгляду.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду та про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов такого.

Предметом позову є правомірність податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 №№ 0009181202, 0009131202, 0009201202, які до звернення 24.07.2018 позивача до суду, були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та рішенням ДФС України від 23.05.2018 №17756/6/99-99-11-01-02-25 (вх.№ 0383 від 29.05.2018) залишені без змін (том І а.с.73-76). Тобто, з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження та до моменту звернення з позовною заявою до суду пройшло понад двох місяців.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст.122 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з п.п.56.1, 56.18, 56.19 ст.56 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент винесення спірних правовідносин) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Тобто, спеціальним законом визначено місячний строк на звернення до суду щодо оскарження, зокрема, податкового повідомлення – рішення, після процедури адміністраивного оскарження.

Верховний суд у справі № 500/2486/19 від 26 листопада 2020 року відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено і сформулював інший правовий висновок.

Зокрема, Верховний суд зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання про поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. Невід`ємною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, можливість відступу судом від своєї попередньої позиції лише за наявності вагомих підстав; елементом правової визначеності є принцип єдності судової практики, який полягає у забезпеченні однакового правозастосування у судочинстві, що сприяє передбачуваності в процесуальних питаннях вирішення спорів між учасниками судового процесу.

Таким чином, принцип правової визначеності надає учаснику справи в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність процесуальних дій суду.

Преамбулою Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною першою статті 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” закріплено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, зміна судової практики у питанні строку звернення до суду після звернення особи до суду з позовом за захистом порушеного права не може строювати перешкоди для доступу до суду.

В даному випадку, зважаючи на зміну Верховним Судом правової позиції у питанні строку звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження податкових повідомлень – рішень після процедури адміністративного оскарження, яка відбулась у 2020 році, з метою дотримання принципу правової визначеності, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд шляхом визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність поважних причин для поновлення строку на звернення до суду, та, відповідно відсутності правових підстав для задоволення клопотання про залишення пощову без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Керуючись статтями 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Луганській області про залишення без розгляду адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Заяву представника Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» строк на звернення до адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 19 жовтня 2021 року.

СуддяК.Є. Петросян