Рішення № 100402062, 19.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2021 р. справа № 300/2395/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними відмову та рішення відповідача від 09.04.2021 № 64 у здійсненні позивачу перерахунку пенсії за вислугою років; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ у первинній редакції, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 25.02.2021 № 21-74 вих.21; зобов`язати відповідача здійснити виплату різниці між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 25.02.2021 № 21-74 вих.21.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 31.03.2021 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 25.02.2021 № 21-74 вих.21 у розмірі 80% від заробітної плати та без обмеження максимального розміру пенсії. Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 64 від 09.04.2021 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697 встановлено, що максимальний розмір пенсії не може бути більшим за 60% від заробітної плати та не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Натомість позивач вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на час призначення їй пенсії (05.2008), тобто 80% від заробітної плати, без обмеження граничного розміру такої пенсії. Окрім цього, ОСОБА_1 звернула увагу на те, що право на отримання пенсії, виходячи із розміру 80% від суми місячної заробітної плати та без обмеження її максимальним розміром підтверджено постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.08.2016 в справі 347/1311/16.

Ухвалою від 31.05.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.06.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 0900-0802-8/20756 від 11.06.2021. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 пенсія призначена за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991. З 15.07.2015 набрав чинності закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014, згідно якого втратили чинність норми статті 50-1 Закону № 1789, крім частин 3, 4, 6 та 11. Так, частиною 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697 встановлено, що максимальний розмір пенсії визначений в розмірі 60% від заробітної плати, а частиною 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697 встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Окрім цього, Конституційний Суд України в рішенні № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 зазначив, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Представник відповідача вказав, що при розрахунку пенсії на підставі довідки від 25.02.2021 за № 21-74 вих.21 встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» становить 18731,92 грн., а після перерахунку буде становити з 01.10.2020 - 17120,00 грн., а з 01.12.2020 - 17690,00 грн. Зменшення розміру пенсії відбувається внаслідок застосування норм статті 86 Закону № 1697-VІІ, оскільки норми статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратили чинність та встановлення максимального розміру пенсії. Окрім цього, обґрунтовуючи правомірність необхідності застосування обмеження максимальним розміром пенсії, представник відповідача звернув увагу на положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 з 23.05.2008 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 за №1789-ХІІ, у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, що підтверджується протоколом за пенсійною справою № 4415 від 24.12.2008, розрахунками стажу та заробітної плати (а.с. 44-47) . Згідно вказаного протоколу ОСОБА_2 призначено пенсію в розмірі 4116,16 грн.

За матеріали пенсійної справи органом пенсійного фонду здійснювались відповідні перерахунки пенсії позивача (а.с. 51-105). Так, згідно розпорядження 159846 від 21.10.2016 проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого розмір її пенсії становив 8405,15 грн., разом з доплатою за проживання в гірських населених пунктах - 10086,18 грн. (а.с. 104).

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.08.2016 в справі 347/1311/16 задоволено позов ОСОБА_1 до Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області: визнано неправомірною відмову Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 29 липня 2016 року № 43/Д-15 щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року та зобов`язано Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугою років у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12 липня 2001 року, яка діяла на час призначення ОСОБА_1 пенсії), в розмірі 80 відсотків від суми місячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Івано-Франківської області № 18-382 вих - 16 від 18 липня 2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою і належною їй до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року (а.с. 25-29).

Постанова Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.08.2016 в справі 347/1311/16 набрала законної сили 03.10.2016.

На виконання вказаної постанови від 12.08.2016 здійснено перерахунок пенсії позивача, розмір якої обчислений в розмірі 80% заробітної плати згідно довідки, виданої Прокуратурою Івано-Франківської області від 18.07.2016 № 18-382 вих-16 без обмеження граничного розміру пенсії. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача становить 18731,92 грн. (а.с.109)

У зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення 26.03.2020 за № 6-р/2020, Івано-Франківською обласною прокуратурою видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 № 18-145 вих 20 від 02.03.2020, усього на суму 40510,55 грн. (а.с. 118).

За результатом розгляду поданої позивачем заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 07.10.2020 прийнято рішення № 14 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років (а.с. 119).

Відповідач листом від 07.10.2020 за № 91 повідомв позивача про те, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії на основі поданої довідки про розмір заробітної плати № 18-145 вих 20 від 02.03.2020, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019. Кабінет Міністрів України такої постанови не прийняв. Натомість, постановою Кабінету Міністрів України "Про умови праці прокурорів" від 11.12.2019 за №1155, яка набрала чинності з січня 2020 року затверджено схему посадових окладів прокурорів, пунктом 7 якої встановлено, що зміна розміру посадових окладів для працівників прокуратури, передбачена цією постановою не є підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

26.10.2020 ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою в Івано-Франківський окружний адміністративний суд, у якій оскаржила таке рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку та виплаті пенсії

Івано-Франківський окружний адміністративний суд 03.06.2021 у справі № 300/2929/20 ухвалив рішення про часткове задоволення позову, яким: визнав протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно довідки прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 року за №18-145 вих-20 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 року №18-145 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Прокуратурою Івано-Франківської області відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 за №6-р/2020 25.02.2021 позивачу видано нову довідку за № 21-74 вих.-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за відповідною (прирівняною) посадою "начальник відділу" за нормами чинними на 11.09.2020, всього на суму 75394,66 грн. (а.с.127).

У зв`язку із вказаною обставиною та з метою здійснення перерахунку пенсії, ОСОБА_1 02.04.2021 звернувся до органу пенсійного фонду із відповідною заявою (а.с. 122).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 64 від 09.04.2021 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки частиною 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697 встановлено, що максимальний розмір пенсії визначений в розмірі 60% від заробітної плати, а частиною 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697 встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Так, позивача повідомлено, що розмір її пенсії становить 18731,92 грн., а внаслідок перерахунку буде становити з 01.10.2020 - 17120,00 грн., а з 01.12.2020 - 17690,00 грн. Вказані обставини свідчать про недоцільність проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 25.02.2021 за № 21-74 вих-21 (а.с. 15-16).

Вважаючи протиправним рішення відповідача № 64 від 09.04.2021 у здійсненні позивачу перерахунку пенсії за вислугою років, позивач звернулася з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ у первинній редакції, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 25.02.2021 № 21-74 вих.21.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

На час призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років (травень 2008) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 501 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1789-ХІІ).

Так вказаною статтею Закону № 1789-ХІІ передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина друга).

Згідно із частиною 12 статті 501 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 501 Закону №1789-ХІІ).

До статті 501 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина 17 статті 501 Закону № 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою.

В подальшому, 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (надалі по тексту також - Закон №1697-VІІ).

Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, у первинній редакції, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Таким чином, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (а з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 501 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.

Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів).

Починаючи з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину 18 статті 501 Закону № 1789-ХІІ, яка діяла до 15 липня 2015 року та частину 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, що набрала чинності 15 липня 2015 року, викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття зазначеного Закону, як вбачається із пояснювальної записки до його законопроекту, обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Отож, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначено умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Конституційним Судом України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 20 статті 86 Закону №1697-VII ухвалено Рішення №7-р(II)/2019, яким:

- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Разом з цим, Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання цього Рішення:

- частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, частина 20 статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Таким чином, реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону № 1697-VІІ (у редакції, чинній з 13 грудня 2019 року), здійснюється, зокрема, й у зв`язку з підвищення заробітної плати прокурорських працівників, що мало місце з 11.09.2020.

Між тим, рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020 визначено, що положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (у частині правового регулювання норм статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами) втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 26.03.2020.

Так, Івано-Франківською обласною прокуратурою 25.02.2021 видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за № 21-74 вих-21, згідно із якою, розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначений відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 становить 75394,66 гривень.

Водночас, за доводами відповідача, позивачу виплачується пенсія у розмірі 18731,92 гривень з урахуванням постанови Косівського районного суду від 12.08.2016 у справі № 347/1311/16 з розрахунку 80% від суми місячного заробітку без обмеження граничного розміру. Зважаючи на те, що пенсія ОСОБА_1 призначена та виплачується у розмірі 18731,92 гривень, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вказало на недоцільність здійснення перерахунку пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсійної виплати значно зменшиться.

Досліджуючи доводи позивача з приводу протиправності дій відповідача та рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки № 21-74 вих -71 від 25.02.2021, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Спірні правовідносини, порушені у позові, мають три окремі предмета перевірки, зокрема, чи є з 2021 року правові і фактичні підстави:

- для перерахунку пенсії позивачу, виходячи із 80 відсотків відповідної суми місячної заробітної плати;

- для виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром, за правилами першого речення абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII і абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI;

- для перерахунку пенсії позивача на підставі нової довідки № 21-74 вих -71 від 25.02.2021 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.

Повертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, необхідно відзначити, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури регламентовано частиною другою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, в редакції, чинній на момент виникнення права на перерахунок пенсії позивача.

Згідно з частиною другою статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, максимальний розмір пенсії визначений в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

В контексті порушеного питання суд вважає врахувати наступні висновки по даній справі.

Дійсно Рішенням Конституційного Суду №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 відновлено право колишніх прокурорських працівників на перерахунок уже призначених пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Разом з тим, розмір відсотку від суми місячної заробітної плати, із якого обчислюється призначення пенсії колишніх працівників прокуратури, з дня призначення позивачу пенсії (23.05.2008) до дня звернення до суду (25.05.2021), неодноразово змінювався.

Так, в редакції закону, чинного на час призначення позивачу пенсії, пенсія призначалася в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати та не могла перевищувати 90 відсотків такого заробітку (частина 3 статті 501 Закон № 1789-ХІІ). Надалі, новим Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697-VІІ відповідний відсоток визначено в значенні 70% (частина 2 статті 86), а в редакції Закону № 76-VІІІ від 28.12.2014 таке значення зменшено до 60%.

Тобто, потрібно зважати на те, що прокурори, яким призначається пенсія з 26.10.2014 (дата набрання чинності Закон № 1697-VІІ від 14.10.2014) і з 01.01.2015 (дата набрання чинності Закон № 76-VІІІ від 28.12.2014) мають право на розрахунок її розміру, виходячи із значення 70% і 60% заробітної плати за посадою діючого прокурорського працівника.

На переконання суду зменшення відсоткового значення зумовлено значним збільшенням Урядом України грошового забезпечення прокурорсько-слідчих працівників системи органів прокуратури. Збільшення розміру заробітної плати стало достатньо пропорційним до зменшення відсотка від суми місячної (чинної) заробітної плати для обчислення (призначення/перерахунку) пенсії і не потягнуло за собою звуження обсягу прав такої категорії осіб з огляду на положення частини другої статті 22 Конституції України.

Разом з тим, в окремих випадках виникають обставини, за яких колишні працівники органів прокуратури, які вийшли на пенсію до 26.10.2014 (до дня набрання чинності нового спеціалізованого закону в редакції Закон № 1697-VІІ від 14.10.2014), покликаючись на висновки, сформовані у інших судових справах (в період з 2018 по 2019 років та раніше, за існуванням іншого правого регулювання спеціалізованого закону), отримуючи на законних підставах нову довідку про розмір заробітної плати за діючою посадою працівника органів прокуратури, розраховують на обчислення такої пенсії у зв`язку із її перерахунком із урахуванням такої довідки в значенні 90% сум грошового забезпечення.

Відтак, може скластися ситуація, за якої працівники прокуратури, які до звільнення займали одну і ту ж посаду, мають одне і те ж спеціальне звання (за умови їх наявності на час їх присвоєння і звільнення), одну і ту ж вислугу років, одинакові доплати, надбавки та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті прокурори, які вийшли на пенсію до 26.10.2014 претендуватимуть на 90% (хоча їх зарплата, на час звільнення, не обчислювалося за правилами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 657, від 11.12.2019 за № 1155 і статті 85 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 19.09.2019 за № 113-ІХ), а ті, що отримали право на пенсію після 26.10.2014 - 70%, а з 01.01.2015 - 60%.

Суд переконаний, що таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенні до працівників прокуратури, що отримали право на пенсію після 26.10.2014 і 01.01.2015 відповідно, та створюють дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян.

Визначення різних підходів до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян порушує основоположний принцип судочинства рівність усіх громадян у своїх права перед законом, в тому числі у праві на справедливе встановлення пенсії, що закріплено в статтях 21, 24 Конституції України.

Отож, у випадку перерахунку призначеної пенсії працівника прокуратури на підставі оновленої довідки, виданої станом після 13.12.2019 (дня постановлення рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р (ІІ) 2019) за приписами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 657, від 11.12.2019 за № 1155 і статті 85 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 19.09.2019 за № 113-ІХ), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.

Положення Закону № 76-VIII, якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII викладено у новій редакції, на момент виникнення спірних правовідносин не були визнані неконституційними Конституційним Судом України.

У зв`язку з набранням у подальшому чинності Законами № 1697-VІІ і № 76-VІІІ, яким поіншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури (частина третя статті 86 спеціалізованого закону), пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин, на переконання суду у цій справі, є достатньо справедливим та відповідає правовим висновкам, свикладеним у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 640/1744/20.

Стосовно доводів позивача про те, що на час призначення йому пенсії чинною була стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ згідно із якою, максимальний розмір пенсії визначений на рівні 90% від заробітної плати, яка й мала бути застосована при перерахунку пенсії, то суд вказує таке.

У Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у випадку перерахунку призначеної пенсії працівникам органів прокуратури, таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.

Верховний Суд в постановах від 08.09.2021 (адміністративне провадження № К/9901/13961/20) у справі № 340/3185/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/99458809) та від 20.01.2021 (адміністративне провадження № К/9901/27613/20) у справі № 640/1744/20 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94264232), переглядаючи спори про не врахування органами пенсійного фонду при перерахунку пенсії колишніх працівників прокуратури з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, сформував правовий висновок, за змістом якого право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб`єкта владних повноважень). При цьому не має значення з настанням якої обставини позивач пов`язує право на перерахунок пенсії, Постанови Уряду України № 657 чи № 1013, оскільки як було зазначено судом вище, перерахунок призначеної пенсії працівникам органів прокуратури може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.

Зазначені у цій справі висновки суду узгоджуються із усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема: в постановах від 23.04.2020 у справі № 522/838/17, від 30.04.2020 у справі № 569/6069/16-а, від 10.06.2020 у справі № 569/3120/16-а, від 23.06.2020 у справі № 263/13109/16-а та від 19.08.2020 у справі № 756/3598/17.

Разом з тим, у цій же постанові (від 08.09.2021 у справі №340/3185/19) Верховний Суд надав правову оцінку можливості застосування попереднім постановам цього Суду, на які покликається позивач.

Так, "…суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції застосував при прийнятті оскаржуваного судового рішення статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ без урахування правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 31.07.2019 у справі № 569/4150/16-а та від 29.04.2020 у справі №490/5366/16-а, оскільки у справі № 569/4150/16-а спір стосувався правовідносин, які виникли у 2012 році (були обумовлені неправомірними діями територіального органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії відповідно до заяви від 14 вересня 2012 року), а у справі № 490/5366/16-а - 2014 році (були обумовлені неправомірними діями територіального органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії відповідно до заяви від 5 вересня 2014 року, зокрема неврахуванням при проведенні перерахунку пенсії певного періоду стажу роботи), тобто на момент виникнення спірних правовідносин у вказаних справах положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ були чинними".

В свою, чергу, як і у даній справі, на час отримання позивачем нової довідки і звернення його до органу пенсійного фонду за перерахунком положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вже не були чинними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (провадження № 14-435цс18) у справі №755/10947/17 зазначила, що під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (http://reestr.court.gov.ua/Review/79834955).

У досліджуваному випадку суд керується саме останні правові висновки, визначені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постановах ухвалених 08.09.2021 (справа № 340/3185/19) і від 20.01.2021 (№ 640/1744/20).

Вказане узгоджується із положеннями частини 5 статті 242 КАС України.

За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно та обґрунтовано стверджує, що під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 підлягає застосуванню максимальний розмір пенсії, визначений в розмірі 60% від заробітної плати за прирівняною посадою діючого прокурорського працівника, що відповідає приписам статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697-VII.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, то суд зазначає таке.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач не зауважив, що на момент звернення до органу пенсійного фонду 02.04.2021 із заявою про проведення перерахунку пенсії, чинними були та залишаються положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, згідно із якими, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI встановлено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Суд звертає увагу на правову позицію Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 24.06.2020, ухваленій по справі № 580/234/19 (провадження №К/9901/16845/19), де касаційний суд зазначив, що: наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо.

Верховний Суд зауважив, що «з часу набрання чинності Законом № 3668-VI він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України».

Відтак, на осіб, яким пенсія призначена (перерахована) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, в тому числі на підставі Закону України "Про прокуратуру", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

При цьому, Суд звернув увагу на те, що окрім пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження максимального розміру пенсії колишніх працівників прокуратури встановлені також і Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII.

Зокрема, застосовуючи висновки коментованої постанові від 24.06.2020 по справі № 580/234/19 суду у даній справі слід керуватися таким:

"41. З огляду на викладене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії:

1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI,

2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об`єктивно обґрунтованої мети.

42. При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI)".

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. "

Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII

Відповідно до першого речення абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи, що таке перевищення виникне в результаті проведення перерахунку, в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI та спеціальної норми абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаних статей, які визначають обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, зазначені положення Закону № 3668-VI та абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно вказало, що у разі здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 25.02.2021 за № 21-74 вих-21, має бути застосовано обмеження пенсії позивача максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідно до приписів чинної статті 2 Закону "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" № 3668-VI та абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697.

Як встановлено судом вище, згідно розпорядження за пенсійною справою позивача від 03.11.2016, що й не заперечується обома сторонами, у зв`язку із проведенням перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 році, розмір пенсійної виплати на даний час становить 18731,92 гривень.

Матеріали пенсійної справи позивача засвідчують обставину перевищення з 01.01.2016 розміру пенсії ОСОБА_1 десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність (з 01.05.2016 - 11300,00 гривень, з 03.12.2016 - 12470,00 гривень, з 01.01.2017 - 12 470,00 гривень, з 01.05.2017 - 13 120,00 гривень, з 01.12.2017 - 13730,00 гривень, з 01.07.2018 - 14350,00 гривень, з 01.12.2018 - 14970,00 гривень, з 01.07.2019 - 15640,00 гривень, з 01.12.2019 - 16380,00 гривень, з 01.07.2020 - 17120,00 гривень, з 01.12.2020 - 17690,00 гривень, з 01.07.2021 - 18540,00 гривень).

Відповідач в спірному рішенні вказав на те, що у випадку здійснення чергового перерахунку пенсії відповідно до відомостей, зазначених у довідці прокуратури Івано-Франківської області від 25.02.2021 за № 21-74 вих-21, розмір пенсійної виплати позивача, враховуючи обчислення основного розміру пенсії виходячи із 60% сум грошового забезпечення, становитиме 45236,80 грн. (з розрахунку: 75394,66 помножити на 60%). Однак, зважаючи на необхідність обмеження максимальним розміром, перерахована позивачу пенсія з 01.01.2021 буде виплачуватись у розмірі - 17690,00 гривень.

Тобто, у разі здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 25.02.2021 за № 21-74 вих-21, розмір пенсії позивача, яку вона фактично отримує, зменшиться до 17690,00 грн. Відтак, позивач хоч і має право на отримання від уповноваженого органу нової довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії (за прирівняною посадою діючого працівника органів прокуратури), проте орган пенсійного фонду, зважаючи на фактичні обставини за пенсійною справою позивача, не має законних підстав для проведення спірного перерахунку. Отже, пенсійним органом правомірно зазначено в рішенні про відсутність підстав для перерахунку пенсії, та про продовження позивачу пенсійних виплат в розмірі 18731,92 гривень.

У постанові від 24.06.2020 по справі № 580/234/19 Верховний Суд також звернув увагу на положення Європейської соціальної хартії 1996 року, яка ратифікована Україною згідно із Законом України №137-V від 14 вересня 2006 року. Вказаним міжнародно-правовим актом передбачено, що держави-сторони зобов`язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12). Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.

Окрім цього, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду щодо того, чи мало місце втручання у право позивача мирно володіти своїм майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Так, Верховний Суд в постанові від 02.03.2021 за результатом розгляду спраи № 537/48/17 зазначив:

"…34. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

35. У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

36. Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже скасовано норми законодавства щодо перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.

37. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" Суд розглянув скаргу за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

38. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту втручання держави у право позивача на мирне володіння майном".

Отже, враховуючи встановлені судом обставини цієї справи та висновки суду, в спірних правовідносинах не відбулося звуження права позивача на пенсійне забезпечення та порушення права ОСОБА_1 на «мирне володіння майном».

Решта доводів сторін висновків суду та рішення по суті спору не змінюють.

Отже, рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 80% сум грошового забезпечення та виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки № 21-74 вих-21 від 25.02.2021, є правомірним та обгрунтованим.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, та за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.