Рішення № 100401853, 19.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Справа № 280/7450/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до: Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП44118663)

про: визнання протиправними та скасування рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №80602405/830 від 09.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте відповідачем, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 4849,89грн. та пеню в розмірі 1985,72грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13, винесену відповідачем, якою визначено позивачу заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 6433,35грн., з яких 4447,63грн. штраф та 1985,72грн. пеня;

- зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску шляхом виключення нарахованих за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13 штрафу в розмірі 4447,63 грн. та пені в розмірі 1985,72 грн. та за рішенням №80602405/830 від 09.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу в розмірі 4849,89 грн. та пені в розмірі 1985,72;

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00грн.

Ухвалою суду від 25.08.2021 відкрито провадження у справі №280/7450/21, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою суду від 19.10.2021 замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 19.08.2021 (вх.№47539). Зокрема зазначено, що позивач не погоджується з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13 та Рішенням №80602405/830 від 09.06.2021. Вважає, що вказані рішення контролюючого органу є протиправними, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню. Крім того зазначено, що позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2017-2019 роки. Також вказано, що з оскаржуваної вимоги та рішення не зрозуміло, за який саме період позивач допустила несвоєчасне перерахування до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та у зв`язку з чим нараховано штраф та пеню, що позбавляє можливості позивача надати контролюючому органу докази сплати єдиного внеску за відповідний період. Враховуючи викладене вважає, що відповідачем безпідставно покладено на позивача фінансову відповідальність у вигляді штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, та протиправно застосовано норми ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон №2464-VI), у зв`язку із чим просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до відзиву на позовну заяву від 10.09.2021 (вх.№52399) відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування відзиву зазначено, що згідно даних інформаційної системи «Податковий блок» позивач з 27.03.2009 зареєстрований як фізична особа-підприємець. З 30.03.2009 по теперішній час позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування 1 групи. Вказано, що нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску проведені відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, згідно даних ІТС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника єдиного внеску винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №80602405/830 від 09.06.2021 в сумі 6835,61грн. Відповідач вважає оскаржувані рішення та вимогу правомірними та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Не погодившись з доводами відповідача, викладеними у відзиві позивач подав до суду відповідь на відзив (вх.№53542 від 16.09.2021) в якій зазначив, що контролюючий орган нарахував позивачеві єдиний податок за 2017 рік в сумі 12 672грн., тобто за 18 місяців 2017 року (12672грн.:704грн.= 18міс.), замість 12 місяців, що є необґрунтованим та безпідставним. Враховуючи, що позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2019 роки, просить позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 27.03.2009, Номер запису: 21030000000050488. З 30.03.2009 позивач перебуває на обліку ГУ ДПС у Запорізькій області, Олександрівське управління у м. Запоріжжі, Олександрівська ДПІ (Шевченківський район м. Запоріжжя), як платник єдиного внеску (а.с.9).

28.04.2021 позивачем було отримане Рішення відповідача №588424-05/830 від 21.04.2021, яким на підставі ч. 10 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф в розмірі 4849,89 грн. та пеню за період з 10.02.2018 до 16.07.2020 в розмірі 1985,72 грн. (а.с.17-18).

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, 05.05.2021 позивачем була подана скарга до ДПС України (а.с.19-21).

Рішенням про результати розгляду скарги від 27.05.2021 №11883/6/99-00-06-02-01-06 ДПС України скаргу позивача задоволено частково. Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.04.2021 №588424-05/830 Головного управління ДПС у Запорізькій області скасовано та зобов`язано відповідача сформувати та направити нове рішення(а.с.22-23).

11.06.2021 позивачем були отримані від відповідача Рішення №80602405/830 від 09.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-37321-13 від 08.06.2021 (а.с.24-26).

Не погодившись з рішенням №80602405/830 від 09.06.2021 та вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-37321-13 від 08.06.2021, 17.06.2021 позивачем була подана скарга до ДПС України (а.с.27-29).

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 12.07.2021 №15793/6/99-00-06-02-01-06, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.06.2021 №Ф-37321-13 скасовано. Зобов`язано відповідача сформувати та направити нову вимогу. В частині скасування Рішення - скаргу залишено без розгляду (а.с.30-31).

12.08.2021 позивачем отримано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13, відповідно до якої зазначено, що станом на 31 липня 2021 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 6433,35 грн. Відповідно до ст. 25 Закону №2464-VI та на підставі даних інформаційної системи податкових органів, контролюючий орган вимагає сплатити заборгованість в сумі 6433,35 грн, з яких штраф - 4447,63 грн; пеня - 1985,72 грн.(а.с.32).

Не погоджуючись з Вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13 та Рішенням №80602405/830 від 09.06.2021, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон 2464-VI.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом ст. 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд при вирішенні спору повинен, зокрема, перевірити обставини щодо: наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця; здійснення ним підприємницької діяльності та отримання ним доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок; нараховування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №440/2149/19 (адміністративне провадження №К/9901/28514/19).

Частиною 2 ст.6 Закону № 2464-VI встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Законом України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України № 2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема, щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзаци 1, 2 пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ).

Таким чином, фізичні особи-підприємці, сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Відповідно до ч. 5-7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники, зазначені в абз. 3 та 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (частина 10 статті 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 10 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2 п. 2 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 п. 1 розділу ІІ цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Таким чином, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій, а також нарахування пені.

Суд зазначає, що позивач є платником єдиного соціального внеску та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

За визначеннями, наведеними у п.4,5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця; тоді як, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Із врахуванням зазначеного мінімальний страховий внесок у 2017 році становив 704,00грн. на місяць (3200,00грн. х 22%, де 3200,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017); мінімальний страховий внесок у 2018 році становив 819,06грн. на місяць (3723,00грн. х 22%, де 3723,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018) мінімальний страховий внесок у 2019 році становив на місяць 918,06грн. (4173,00грн. х 22%, де 4173,00грн. - розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01. 2019).

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, зокрема, з 01.01.2018 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Як передбачено ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з ч. 2 ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Абзацом 1 частини четвертої цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З матеріалів справи встановлено, що перебуваючи на загальній системі оподаткування позивач сплачувала єдиний соціальний внесок щомісячно по 740,00грн. в такі строки: за січень 2017 - 26.01.2017; за лютий 2017 - 13.02.2017; за березень 2017 - 15.03.2017; за квітень 2017 - 18.04.2017; за травень 2017 - 06.06.2017; за червень 2017- 19.06.2017.

Змінивши систему оподаткування на спрощену з 01.07.2017, позивач продовжувала щомісячно вносити єдиний соціальний внесок за 2017 рік в розмірі по 704,00грн. щомісячно, а саме: за липень 2017 - 19.07.2017; за серпень 2017 - 19.08.2017; за вересень 2017 - 18.09.2017; за жовтень 2017-18.10.2017; за листопад 2017 - 20.11.2017; за грудень 2017-19.12.2017.

Загальна сума єдиного соціального внеску за 2017 рік, сплачена ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету у 2017 році складає 8 448,00 грн.

Єдиний соціальний внесок у 2018 та у 2019 роках ФОП ОСОБА_1 так само сплачувала щомісячними платежами за кожний звітний місяць.

Загальна сума єдиного соціального внеску за 2018 рік, сплачена ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету у 2018 році складає 9840,00 грн.

Загальна сума єдиного соціального внеску за 2019 рік, сплачена ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету у 2019 році складає 11 040,00 грн.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що позивачем не порушено вимог ст. 9 Закону №2464, оскільки доданими до матеріалів справи квитанціями підтверджуються щомісячні сплати єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 (а.с.38-53).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що 19.10.2017 позивачу автоматично нараховано єдиний внесок у розмірі 1056,00грн. як приватному підприємцю на спрощеній системі оподаткування, 19.01.2018 позивачу автоматично нараховано єдиний внесок у розмірі 1056,00грн. як приватному підприємцю на спрощеній системі оподаткування, 09.02.2018 позивачу автоматично нараховано єдиний внесок у розмірі 4224,00грн. як приватному підприємцю на загальній системі оподаткування, крім того 09.02.2018 позивачу нараховано єдиний внесок у сумі 6336,00грн, згідно поданого позивачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Форми Д5 за 2017 рік.

Враховуючи те, що у період з 01.01.2017 по 30.06.2017 ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, 09.02.2018 позивачу правомірно нараховано єдиний внесок у розмірі 4224,00грн., як приватному підприємцю на загальній системі оподаткування, який відповідно до абз. 3 ч. 8 ст.9 Закону № 2464-VI позивач мала сплатити до 10.02.2018.

Проте суд зазначає, що згідно даних інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 встановлено, що позивачу як приватному підприємцю який перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2017 автоматично нараховано єдиний внесок за 2017 рік у сумі 8448,00грн. тобто за 12 місяців (8448грн:12міс.=704грн.).

Суд наголошує, що у 2017 році ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування лише з 01.07.2017 по 31.12.2017 тобто 6 місяців, у зв`язку із чим позивачу мало бути нараховано єдиний внесок як приватному підприємцю який перебуває на спрощеній системі оподаткування у сумі 4224,00грн. (6міс.х704грн.=4224грн.).

Суд дійшов висновку, що позивачу необґрунтовано та протиправно нараховано єдиний внесок за 2017 рік в сумі 12672,00грн., тобто за 18 місяців 2017 року (12672грн.:704грн.=18) замість 12 місяців. У зв`язку із вищезазначеним з 10.02.2018 в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску.

Оскільки, як встановлено вище позивач своєчасно та в повному обсязі сплачувала єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 - 2019 роки, а заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску, виникла внаслідок протиправно нарахованих позивачу сум єдиного внеску, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення №80602405/830 від 09.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 4849,89грн. та пеню в розмірі 1985,72грн. та винесена відповідачем вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13, якою визначено позивачу заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 6433,35грн., є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску шляхом виключення нарахованих за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13 штрафу в розмірі 4447,63грн. та пені в розмірі 1985,72 грн. та за рішенням №80602405/830 від 09.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу в розмірі 4849,89грн. та пені в розмірі 1985,72грн.

Згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування».

Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі № 826/9288/18.

Таким чином, оскільки судом Рішення №80602405/830 від 09.06.2021 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13 визнані протиправними, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованих за період з 10.02.2018 по 16.07.2020 штрафу у розмірі 4849.89грн. та пені у розмірі 1985.72грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2234243779.1 від 17.08.2021 (а.с.8а).

За таких обставин, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69017, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 09.06.2021 №80602405/830 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) застосовано штраф у розмірі 4849,89грн. та пеню в розмірі 1985,72грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2021 №Ф-37321-13 на суму 6433,35грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69017, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) здійснити коригування індивідуальної картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) шляхом виключення нарахованих за період з 10.02.2018 по 16.07.2020 штрафу у розмірі 4849.89грн. та пені у розмірі 1985.72грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.10.2021.

Суддя І.В.Садовий