Рішення № 100401757, 13.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Справа № 280/3795/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №587324-05/830 від 21.04.2021 на загальну суму 8 436,36 грн.;

2) зобов`язати відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки позивача шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску у сумі 3 520,00 грн., штрафу у сумі 5 577,09 грн. та пені у сумі 2 859,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 2010 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак з 2013 року таку діяльність не здійснює, оскільки працює вчителем у Запорізькому ліцеї №105 Запорізької міської ради Запорізької області. Разом з тим, враховуючи відсутність чітких роз`яснень щодо сплати єдиного внеску самозайнятими особами, які одночасно є найманими працівниками, позивач самостійно подавав звітність та сплачував єдиний внесок як самозайнята особа у період з січня 2017 року по листопад 2018 року, з одночасним щомісячним відрахуванням роботодавцем ЄСВ з його заробітної плати. При оформленні Декларації про майновий стан та Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми №Д5 за 2017 рік було допущено помилку, внаслідок чого відбулось завищення доходів на 16000 грн., що вплинуло на показник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також єдиний внесок, ЄСВ) у бік його завищення на 3 520,00 грн. Після виявлення помилки 30.07.2018 подано уточнюючу декларацію, однак відповідні показники податкового обліку не були відкориговані контролюючим органом, що у подальшому призвело до нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату недоїмки. Вважає, що штрафні санкції застосовані до нього безпідставно, оскільки ним не порушувались граничні строки сплати єдиного внеску, визначені законодавством. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 18.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.06.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що згідно даних інформаційної системи «Податковий блок» з 04.08.2017 позивач перебуває на обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску проведені автоматично за період 2017 рік - 4 квартал 2021 року, крім того, оскаржуваним рішенням застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Просить у задоволенні позову відмовити.

15.06.2021 позивачем подано відповідь на відзив, у якій наполягає на тому, що єдиний внесок сплачений своєчасно, крім того, відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок у зв`язку з тим, що позивач є найманим працівником.

Ухвалою суду від 16.07.2021 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.08.2021, витребувано від відповідача докази та інформацію по справі.

06.08.2021 відповідачем подано витребувані докази та інформацію.

Ухвалою суду від 09.08.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суді у відкритому судовому засіданні на 27.09.2021.

27.09.2021 учасники справи подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Відповідно до рішення Запорізької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.10.2010 за №23 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №8148 від 28.10.2010.

Згідно Довідки №01-13/095 від 06.05.2021, виданої Запорізьким ліцеєм №105 Запорізької міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 з 27.08.2013 по теперішній час працює на посаді вчителя Запорізького ліцею №105 Запорізької міської ради Запорізької області. Зазначене також підтверджується відомостями трудової книжки ОСОБА_1 , копія якої надано до матеріалів справи.

ГУ ДПС у Запорізькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №587324-05/830 від 21.04.2021, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 5577,09 грн. та нараховано пеню за період з 10.02.2018 до 26.11.2020 в розмірі 2859,27, в загальному розмірі 8 436,36 грн.

Крім того, за змістом відзиву на позовну заяву та з інтегрованої картки платника єдиного внеску судом встановлено, що у період з 2017 по 4 квартал 2020 року позивачу автоматично нараховувались належні до сплати суми єдиного внеску в розмірі мінімального страхового внеску як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Не погоджуючись з правомірністю рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №587324-05/830 від 21.04.2021 та вважаючи безпідставним нарахування єдиного внеску як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону №5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина 1 статті 14 Закону №5076-VI).

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина 1 статті 15 Закону №5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах чи у відносинах за цивільно-правовими договорами та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом №2464-VI не врегульовано.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є особи, які проводять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, законодавством встановлено обов`язок сплати такими особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З огляду на предмет спору у даній справі та вищевикладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд доходить висновку, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Слід зазначити, що вимога сплачувати єдиний внесок особами, які перебувають на обліку в контролюючих органах і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 27 листопада 2019 року у справі №160/3114/19.

З відзиву на позовну заяву судом встановлено, що позивачу нараховувалась недоїмка з єдиного внеску в автоматичному режимі в інтегрованій картці платника єдиновго внеску за період 2017-2020 роки.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, починаючи з 2017 року і по грудень 2020 року (за виключенням періоду з вересня 2018 року по квітень 2019 року) Територіальний відділ освіти Олександрівського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради нараховує позивачу заробітну плату, з якої в повному обсязі сплачено страхові внески.

Крім того, згідно даних інтегрованої картки платника єдиного внеску, позивач самостійно сплачує єдиний внесок у належному розмірі, зокрема, за 2018 рік нараховано 9 828,72 грн, сплачено - 9 828,27 грн; за 2019 рік нараховано 11 016,72 грн, сплачено - 11 017,54 грн.; за 2020 рік нараховано 9 595,30 грн., а сплачено - 9 617,18 грн.

Таким чином у період 2017-2020 роки позивач сплачував єдиний внесок самостійно, крім того, за позивача сплачено єдиний внесок роботодавцем.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стало те, що за даними інтегрованої картки платника єдиного внеску з 09.02.2018 на обліку перебувала сума єдиного внеску 3 520 грн. за 2017 рік, що призвело до порушення строків сплати поточних платежів з єдиного внеску, які спрямовувались на погашення заборгованості в порядку черговості.

Зазначені обставини виникли у зв`язку з тим, що 04.04.2018 позивачем подано звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, у якій визначено належну до сплати суму єдиного внеску в розмірі 3 520,00 грн.

Однак у подальшому 30.07.2018 подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, якою виправлено самостійно виявлену помилку та, крім іншого, зменшено належну до сплати за 2017 рік суму єдиного внеску на 3 520,00 грн.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 1. «Визначення первинних показників документів органів ДФС, відображених в підсистемі, що забезпечує облік платежів, які підлягають перенесенню до ІКП розділу VІ. «Відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску» Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за №751/28881 (який був чинним на дату подання позивачем уточненої податкової звітності) первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, крім іншого, подана платниками звітність, в тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу/заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов`язань / сум єдиного внеску);

При цьому, як встановлено судом, контролюючий орган не здійснив коригування облікових показників в інтегрованій картці платника єдиного внеску у зв`язку поданням ним уточнюючої податкової звітності за 2017 рік зі зменшенням належного до сплати єдиного внеску, а у відзиві на позовну заяву відповідач визнав той факт, що нарахований позивачу єдиний внесок в сумі 3 520,00 грн. за 2017 рік підлягає скасуванню.

Крім того, суд звертає увагу, що єдиний внесок за 2017 рік в сумі 3 520,00 грн. автоматично нарахований в інтегрованій картці позивача 09.02.2018, тобто до моменту постановки позивача на облік як самозайнятої особи (що відбулось у серпні 2018 року).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Отже, застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені можливо лише у разі, якщо має місце факт несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Враховуючи, сукупність встановлених обставин справи, а саме: щодо відсутності у позивача обов`язку сплачувати єдиний внесок у статусі особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, при одночасній сплаті за нього єдиного внеску роботодавцем, з яким позивач перебуває в трудових відносинах; щодо нездійснення контролюючим органом своєчасно коригування облікових даних у зв`язку поданням позивачем уточненої податкової звітності; щодо підтвердження факту сплати позивачем нарахованого єдиного внеску за період 2018-2020 роки в повному обсязі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідачем не доведено наявність умов, передбачених частинами 10 та 11 статті 25 Закону №2464-VI.

Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №587324-05/830 від 21.04.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки позивача шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску у сумі 3 520,00 грн., штрафу у сумі 5 577,09 грн. та пені у сумі 2 859,27 грн., суд зазначає таке.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі - Порядок №5).

Відповідно до положень підпунктів 2,4 пункту 2 розділу 4. «Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП» Порядку №5, залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

2) інформація з ухвали суду про відкриття провадження.

На підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення суми - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення суми - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Інформація з інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову;

4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».

Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Аналіз наведених положень дозволяє дійти висеновку, що рішення суду про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску є підставою для відображення результатів судового оскарження в інтегрованій картці платника єдиного внеску, внаслідок чого збільшення відповідних показників податкового обліку щодо сум, донарахованих таким рішенням, не здійснюється.

Таким чином, відсутня необхідність додаткового судового вручання у спосіб зобов`язання відповідача виключити з обліку суми штрафу та пені, застосовані на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №587324-05/830 від 21.04.2021, оскільки вчинення таких дій є наслідком скасування відповідного рішення в судовому порядку в силу вимог чинного законодавства.

Також відсутні підстави для зобов`язання відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки позивача шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску у сумі 3 520,00 грн., оскільки, як встановлено судом, 15.06.2021 відповідач здійснив відповідні коригування самостійно, що підтверджується даними інтегрованої картки.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №587324-05/830 від 21 квітня 2021 року, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663.

Повне судове рішення складено 13.10.2021.

Суддя М.О. Семененко