Ухвала суду № 100401462, 19.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про заміну сторони у виконавчому провадженні)

19 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/6812/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Є. Ю. Романченка,

розглядаючи у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов"язання провести нарахування та виплату пенсії,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року по справі № 240/6812/19 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 86 до 70 відсотків грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2018 року із збереженням основного розміру пенсії - 86 відсотків сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання вказаного рішення суду 16 січня 2020 року Житомирським окружним адміністративним судом надіслано виконавчі листи № 298 2020 р та 299 2020 р., в яких стягувачем значиться ОСОБА_2 .

07 жовтня 2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 298 2020 р, яку мотивовано тим, що після набрання рішенням Житомирського окружного адміністративного суду законної сили, ОСОБА_2 помер, у зв`язку з цим заявник, як його спадкоємець, просить замінити стягувача у виконавчому листі по вказаній адміністративній справі.

Керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути клопотання у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого відкрилася спадщина.

Згідно інформації, що надана приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Наталією Володимирівною на підставі матеріалів спадкової справи № 112/2021, що заведена після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 .

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).

За приписами статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із частиною 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4 ст.379 КАС України).

З огляду на вказані обставини, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом заміни стягувача у виконавчому листі № 298 2020 р. виданому Житомирським окружним адміністративним судом 16.01.2020 по справі № 240/6812/19.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувача ОСОБА_2 у виконавчому листі № 298 2020 р. виданому Житомирським окружним адміністративним судом 16 січня 2020 року по справі № 240/6812/19 на його правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.Ю. Романченко