Рішення № 100401337, 19.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/11678/21

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" про застосування заходів реагування,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Управління Держпраці у Житомирській області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг", в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг", а саме заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в частині: АЗС: Житомирська область, м. Житомир, проспект Миру, 54 , до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 14 травня 2021 року № 805/12.

В обґрунтування позову зазначає, що 14.05.2021 року уповноваженими особами управління Держпраці у Житомирській області проведено позапланову перевірку ТОВ "Барнетта-Торг" на предмет додержання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду. За результатами перевірки було виявлено факти порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працюючих у зв`язку з чим складено акт перевірки суб`єкта господарювання від 14.05.2021 №805/12 про виявлення порушень вимог законодавства.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

04.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник ТОВ "Барнетта-Торг" зазначив про те, що на підставі акту перевірки від 14.05.2021 №805/12 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області складено припис №805/12 від 14.05.2021 щодо усунення порушень вимог законодавства. На виконання його вимог відповідачем усунуто відповідні недоліки, докази чого надаються в додатку до відзиву. До відзиву ТОВ "Барнетта-Торг" надано, крім декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки, також і висновок експертизи №18.15.00.0339.21 декларант безпеки об`єкта підвищеної небезпеки, розробленого ДП «Житомирський ЕТЦ» на підставі договору від 19.03.2021р. №21-479-23. Відповідач вказує, що зазначені документи були наявні і на момент перевірки, але не взяті до уваги представниками контролюючого органу. Вказує, що товариством вжито заходи по запобіганню виникнення техногенної (екологічної) аварії, неконтрольованого вибуху та пожежі в зоні досяжності працюючої особи, тобто загрози життю та здоров`ю людей, а тому застосування до відповідача передбаченого законодавством заходу реагування є безпідставним.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 зобов"язано Управління Держпраці у Житомирській області надати суду пояснення з приводу того чи надавало ДП "Житомирський експертно-технічний центр" висновок експертизи декларації безпеки об"єкта підвищеної небезпеки №18.15.00.0339.21 від 19.03.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" та чи брався вказаний висновок до уваги при зверненні позивача до суду з вказаним позовом.

На виконання вказаної ухвали Управління Держпраці у Житомирській області надало суду письмові пояснення, в яких вказує, що до управління висновок експертизи декларації безпеки об"єкта підвищеної небезпеки №18.15.00.0339.21 від 19.03.2021 року та відповідна декларація суб"єктом господарювання не подавались.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно направлення на проведення перевірки від 07.05.2021 № 805//12 та на підставі розпорядчого документа, на виконання якого проводиться захід державного нагляду (контролю) - наказу від 07.05.2021 № 949, посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області було проведено позапланову перевірку в частині: виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21 ТОВ "БАРНЕТТА-ТОРГ" на предмет дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки з питань оформлення трудових відносин.

За наслідками планової перевірки складено акт від 14.05.2021 №805/12.

Відповідно до Опису виявлених порушень вимог законодавства зазначених у таблиці Акту перевірки суб`єкта господарювання зафіксовані такі основні порушення, які створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та загрозу життю працівників підприємства:

- Суб`єктом господарювання, у власності або користуванні якого є об`єкти підвищеної небезпеки, не організовано розроблення і складання декларацій безпеки об`єктів підвищеної небезпеки та їх надання разом з позитивними висновками експертизи територі альним органам Держпраці.

- Електрообладнання і електропроводки у вибу хонебезпечних зонах не піддаються зовнішньому огляду не менше одного разу на три місяці.

- Не проведене опосвідчення електроустановок АЗК.

- Не ведеться журнал обліку та зберігання засобів захисту.

Водночас, як встановлено судом, на виконання вимог зазначених у акті позапланової перевірки суб`єкта господарювання №805/12 від 14.05.2021 відповідачем до суду надано копію Декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки АЗС №6 в комплексі з АГЗП ТОВ "БАРНЕТТА-ТОРГ"; копією висновку експертизи №18.15.00.0339.21 декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки від 19.03.2021 року; копію витягу з Журналу огляду електроустановок; копію Акту опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів ві 2020р. за №3.

Тобто, порушення, які були встановлені актом перевірки №805/12 від 14.05.2021 усунені частково.

Зокрема, за наданих сторонами доказів, залишається не усунуте порушення стаття 10 ЗУ №2245, п.3, п.8 «Порядку декларування об`єктів підвищеної небезпеки» затвердженим постановою КМУ від 11 липня 2002 № 956: Суб`єктом господарювання, у власності або користуванні якого є об`єкти підвищеної небезпеки, не організовано розроблення і складання декларацій безпеки об`єктів підвищеної небезпеки та їх надання разом з позитивними висновками експертизи територі альним органам Держпраці.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Як встановлено статтею 38 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, д Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду (підпункт 12 пункту 6 Положення).

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 затверджено Положення про Управління Держпраці у Житомирській області (далі - Управління Держпраці), згідно з пунктом 1 якого Управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Житомирської області.

Згідно з підпунктом 20 пункту 4 Положення про Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У розумінні частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частина одинадцята статті 7 Закону №877-V).

Статтею 39 Закону №2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Як обумовлено частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Статтею 4 Закону №2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Так само державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (стаття 3 Закону №877-V).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, у тому числі на вжиття до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог охорони праці), а також на звернення до суду у разі невиконання суб`єктом господарювання в повному обсязі та у встановлений строк вимоги посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, якщо при цьому наявні підстави для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю працюючих.

Надаючи оцінку доводам сторін стосовно наявності (відсутності) порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на АЗС, суд виходить з того, що АЗС з автогазозаправним пунктом (АГЗП), за адресою знаходження якого проведено перевірку, є потенційно-небезпечним об`єктом, оскільки на ньому відповідач у межах своєї господарської діяльності здійснює отримання, зберігання і використання палива нафтової групи та скрапленого газу. Цієї обставини не заперечує відповідач.

Як визначено у статті 1 Закону України від 18.01.2001 №2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки» (далі - Закон №2245-III), об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Серед порушень, які були виявлені перевіркою та визначені позивачем як такі, що несуть ризик смерті працівників, завдання шкоди їх здоров`ю, в акті перевірки від 14.05.2021 №805/12.

Відповідно до статті 13 Закону №2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів.

Статтею 9 Закону №2245-III передбачено, що суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об`єктів (стаття 1 Закону №2245-III).

Відповідно до ст.10 Закону №2245-III суб`єкт господарської діяльності готує і подає до місцевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. Суб`єкт господарської діяльності несе відповідальність за достовірність даних, наведених у декларації безпеки. Порядок розроблення декларації безпеки, її зміст, методика визначення ризиків та їх прийнятні рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України. Подання декларації безпеки або іншої звітної документації не звільняє суб`єктів господарської діяльності від державного нагляду і контролю за їх діяльністю.Вимоги частини першої цієї статті поширюються на підприємства, установи, організації, які планують експлуатувати хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 затверджено Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки та Порядок декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до пунктів 3, 18 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації. Суб`єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи). Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад публікують відомості про об`єкти підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 4 в друкованих засобах масової інформації регіональної сфери розповсюдження протягом 30 днів після отримання повідомлення.

Згідно з пунктом 8 Порядку декларування передбачено, що декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради.

Також пунктами 22 - 25 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки передбачено, що уповноважені органи ведуть облік об`єктів підвищеної небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації. Державний реєстр об`єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці. Включення об`єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб`єктом господарювання до територіального органу Держпраці повідомлення про результати ідентифікації. Територіальний орган Держпраці не пізніше ніж через десять робочих днів після реєстрації об`єкта підвищеної небезпеки письмово повідомляє суб`єктові господарювання про включення такого об`єкта до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки. Суб`єкт господарювання письмово повідомляє про включення об`єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки іншим уповноваженим органам. У разі коли за результатами ідентифікації об`єкти не віднесено до об`єктів підвищеної небезпеки, територіальний орган Держпраці надсилає суб`єктові господарювання інформацію про результати ідентифікації.

Аналіз наведених положень дозволяє стверджувати, що обов`язок з ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки покладається на власника такого об`єкта або його користувача.

Матеріали справи містять копія Декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки АЗС №6 в комплексі з АГЗП ТОВ «БАРНЕТТА-ТОРГ» та копія висновку експертизи №18.15.00.0339.21 декларації безпеки об`єкта підвищеюї небезпеки від 19.03.2021 року.

В той же час, на момент розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази, що зазначений об`єкт АЗС №6 в комплексі з АГЗП ТОВ «БАРНЕТТА-ТОРГ» Управлінням внесено до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки з присвоєнням об`єкту коду 18.15.00.0339.21.

Відповідно до пункту 27 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки виключення об`єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється за рішенням територіального органу Держпраці на підставі звернення та усіх необхідних документів, які подаються суб`єктом господарювання до територіальних органів Держпраці, у разі: проведення змін, що призвели до зменшення на об`єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів порогових мас або розрахованої відповідно до пунктів 12 і 16 цього Порядку; ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об`єкта підвищеної небезпеки. Про прийняте рішення територіальний орган Держпраці повідомляє суб`єкта господарювання письмово протягом 30 днів після одержання відповідного звернення. У разі відмови щодо виключення об`єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкту господарювання надається обґрунтована відповідь.

Крім того, відповідно до пункту 19 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є об`єкти підвищеної небезпеки, проводить у шестимісячний строк їх повторну ідентифікацію у разі: зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кількості; внесення змін до законодавства у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; будівництва в прилеглих районах нових об`єктів, якщо це впливає на зміст відомостей, наведених у повідомленні про результати ідентифікації; зміни власника об`єкта.

Поряд з тим, відповідач не надав доказів, що об`єкт підвищеної небезпеки, яким є АЗС з АГЗП і за місцем знаходження якого проводилася перевірка, на момент її проведення був включений до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки. Водночас Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки передбачає необхідність ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки суб`єктом господарювання - власником або користувачем.

Отже, в ході розгляду даної справи підтверджено факт порушення відповідачем вимог статті 10 ЗУ №2245, п.3, п.8 «Порядку декларування об`єктів підвищеної небезпеки» затвердженим постановою КМУ від 11 липня 2002 № 956.

Таким чином, у ході судового розгляду справи судом встановлено, що недотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки й високий ступінь небезпечності зазначених в акті перевірки порушень, свідчить, що наявність вказаних порушень є реальним ризиком виникнення надзвичайних ситуацій та створює загрозу життю та здоров`ю працівників відповідача.

Суд виходить з того, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працюючих.

При цьому суд враховує, що під загрозою життю та здоров`ю людей необхідно розуміти виникнення умов, за якими подальше продовження діяльності підприємства, установи, організації, виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди громадянам, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Крім того, частиною четвертою статті 43 Основного Закону кожному гарантоване право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Таким чином, при вирішенні справи суд враховує баланс інтересів та вважає, що життя та здоров`я людини, а також безпечні та здорові умови праці є пріоритетними та переважають над іншими правами та інтересами, зокрема правом на працю та здійснення господарської діяльності.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. При цьому застосування таких заходів обумовлюється саме наявністю факту порушення вимог законодавства, який зафіксований в акті перевірки та залишається не усунутим на час розгляду судом відповідного позову органу державного нагляду (контролю).

Наразі суд зважає на те, що станом на дату розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували усунення виявлених порушень повністю.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Управління Держпраці у Житомирській області.

Поряд з цим, суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Такий захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, та є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику та загрози життю і здоров`ю людей.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, Житомир, 10008, код ЄДРПОУ: 39790560) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" (проспект Незалежності, 10 Г,Житомир,10020, код ЄДРПОУ 42369400) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг", а саме: заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в частині: АЗС: Житомирська область, м. Житомир, проспект Миру, 54 до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 14 травня 2021 року № 805/12.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 19 жовтня 2021 року.

Суддя О.Г. Попова