Рішення № 100401022, 18.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 р. Справа№200/8209/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Стойка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами загального позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднанного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольського об`єднанного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо непризначення та невиплати з 30.12.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років 26 років 1 місяць 16 днів, на посадах прокурорів 17 років 5 місяців, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ(у редакції закону від 12.07.2001 №2663-111, що діяв на час прийняття його на роботу в органи прокуратури) та ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УІІ;

- скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 417 від 06.01.2021 щодо відмови в призначенні та виплаті з 30.12.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років 26 років 1 місяць 16 днів, у тому числі на посаді прокурорів у календарному обчисленні 17 років 5 місяць відповідно до до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції закону від 12.07.2001 №2663-111), ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII;

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити та виплачувати в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати та перераховувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року № 2663-111, ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, з 30.12.2020 з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії.

Позов обґрунтований тим, що з 22.07.2003 та по теперішній час безперервно проходив службу на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України.

При цьому, проходив військову службу у Збройних Силах України

України з 06.09.2014 по 01.09.2015 за мобілізацією на особливий період із збереженням посади та середнього заробітку на період служби, а з 13.10.2016 по 14.03.2021 за контрактом.

Крім того, позивач зазначає, що у періоди з 31.10.2014 по 01.09.2015 та з 29.02.2016 по 30.04.2018 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення відповідно на посадах: стрільця військової частини (польова пошта В1913), прокурора другого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону, прокурора військової прокуратури Маріупольського гарнізону. З 01.05.2018 по 04.03.2019 приймав участь на посаді прокурора та начальника першого відділу військової прокуратури Маріупольського гарнізону, а з 05.03.2019 по 30.12.2020 (загалом до 14.03.2021) приймав участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення на посаді прокурора військової прокуратури Маріупольського гарнізону.

Рахуючи що відповідно до чинного законодавства, зокрема: ст. 86, п. 5 Розділу XIII Перехідні положення Закону України «Про прокуратуру» зі змінами від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393, який передбачає умови, за яких військова служба зараховується до вислуги років на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, станом на 01 лютого 2020 року позивач має загальну вислугу років 26 років 1 місяць 16 днів (при цьому 9 років 7 місяців 8 днів пільгової вислуги), про що оголошено наказом військового прокурора об`єднаних сил від 11.02.2020 №129 «Про оголошення вислуги років ОСОБА_1 станом на 1 лютого 2020 року» та відповідно до ст. 86, п. 5 Розділу XIII Перехідні положення Закону України «Про прокуратуру» станом на 01 лютого 2021 року вислуга років (стаж) на посаді прокурора у календарному обчисленні складала 17 років 5 місяців, позивач через особисто звернувся до відповідача із заявою 30.12.2020 разом з оригіналами необхідних документів відповідно до положень ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (якою визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: у період з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років).

Проте, рішенням відповідача № 417 від 06.01.2021 та наданої відповіді № 569-532/С-02/8-0580/21 від 17.02.2021 позивачу відмовлено у оформленні пенсії. Так, відповідачем не були зараховані періоди безпосередньої участі позивача, як військовослужбовця офіцерського складу в антитерористичній операції. При цьому безпідставно не враховано підпункт «а» пункту З Постанови №393, за яким до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Крім того, безпідставно не враховано документи щодо стажу роботи період з 06.09.2014 по 31.10.2015 - час перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації. Рішення відповідача № 417 від 06.01.2021 позивач вважає протиправним, оскільки вважає, що його вислуга років складає 26 років 01 місяців 16 днів, у тому числі на посадах прокурора 17 років 05 місяців, що є достатнім для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» , а тому звернувся до суду із цим позовом.

Через канцелярію суду було отримано відзив від Маріупольського об`єднанного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому зазначив, що до стажу роботи за вислугу років зараховано періоди роботи в органах прокуратури - з 22.07.2003 року по 06.09.2014 року, з 02.09.2015 року по 26.02.2016 року, з 29.02.2016 року по 12.10.2016 року, з 13.10.2016 року по 31.01.2018 року, з 01.02.2018 року по 30.11.2020 року. Крім того до стажу роботи в органах прокуратури відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону зараховано половину строку навчання в Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого, а також строк проходження служби з 31.10.2014 року по 01.09.2015 року. Стаж роботи позивача за вислугу років становить 19 років, 07 місяців, 15 днів, замість необхідних 25 років.

Також, позивачем не було надано довідку про розмір посадового окладу, надбавки за вислугу років за посадою прокурора станом на грудень 2020 року. А також не надано довідку про розмір інших складових заробітної плати за будь які 60 календарних місяців підряд.

Крім того, зазначає, що на час звернення позивача до управління є чинною ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697, згідно до якої пенсія призначається із розрахунку 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати. Станом на 12.07.2001 року, позивач не мав право на призначення пенсії за вислугу років (відсутність необхідного стажу роботи), отже не мав законних, обґрунтованих підстав сподіватися на призначення пенсії за вислугу років в розмірі обчисленому відповідно до ст. 50-1 Закону України «№1789 (в редакції Закону від 12.07.2001 року).

Щодо вимоги позивача про зобов`язання управління виплачувати та перераховувати пенсію за вислугу років без обмеження граничним розміром та обчислити пенсію згідно до довідки про складові заробітної плати без обмеження розміру зазначає, що позивачем не було надано Довідок про розмір заробітної плати для обчислення пенсії із додержанням вимог ч.2-3 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав відзив на позов, в якому зазначив, що про необхідність надання інших документів мені з 30.12.2020 до 06.01.2021 до дня прийняття рішення про відмову у порушення вказаного порядку, передбаченого абз. З п. 1.7. розділу 1 вказаного Порядку № 22-1 його не було повідомлено про необхідність надання додаткових документів.

Зазначає, що відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна додатково підтвердити мій стаж (вислугу). Тобто спірне рішення було прийнято без додержання встановленої процедури.

Крім того, згідно з відповіддю від 20.05.2021 за № 2038-2045/С-02/8-0580/21 Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області зазначено, що оригінали довідок про складові заробітної плати № 21-85-654 від 22.04.2021, № 21-85-655 від 22.04.2021, № 14-126 вих-21 від 20.04.2021 повернуто без розгляду, що спростовує їх доводи у відзиві, що зазначені довідки нібито не подавались під час досудового врегулюванні спору (копія додається, оригінал у позивача та відповідача).

Посилається на витяг з наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил № 19к від 13.01.2021 «Про оголошення вислуги років військовослужбовцям військових прокуратур Донецького, Маріупольського, Луганського та Харківського гарнізонів на 01 січня 2021 року» станом на 01 січня 2021 року ОСОБА_1 мав вислугу років 31 рік, З місяці 1 день, відповідно до наданого розрахунку вислуги років на пенсію станом на 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 мав вислугу років 31 рік З місяці, тобто повних років на вислугу 31 рік (копія наказу, списку та розрахунку додається на 3 арк., оригінал перебуває у позивача).

Просить не приймати доводи відповідача, які зазначені ним у відзиві.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року було відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 05.08.2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року було витребувано відзив у відповідача, та ухвалено рішення про розгляд справи за правилами загального провадження, призначено підготовче провадження на 19.08.2021 року.

19.08.2021 року підготовче засідання було відкладено на 17.09.2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 12 жовтня 2021 року.

Представники сторін до судового засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином. Позивачем надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

З аналізу приписів вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд може за відсутності учасників справи у разі повторної неявки учасника справи розглядати справу за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія НОМЕР_2 .

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 18 травня 2015 року.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи 21.12.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», до якої, 30.12.2020 року надав наступні документи: копію паспорту на 4 арк., копію ідентифікаційного коду на 1 арк., копію довідки № 02/16305 від 17.07.2015 про навчання в Артемівському технікумі залізничного транспорту з 01.09.1993 по 28.06.1997 на 1 арк., копію диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_4 від 28.06.1997 Артемівського технікуму залізничного транспорту на 1 арк., копію диплому спеціаліста НОМЕР_5 від 30.06.2003 на 1 арк., витяг із послужного списку ОСОБА_1 на 2 арк., копію наказу та додатку до наказу об`єднаних сил від 11.02.2020 № 129, якою встановлено ОСОБА_1 вислугу років 26 р. 1 м. 16 д. на 2 арк., довідку про роботу у військовій прокуратурі від 21.01.2020 № 14-24 вих- 20 щодо заробітної плати для призначення пенсії на 1 арк., копію посвідчення УБД серія НОМЕР_3 від 18.05.2015 на 1 арк., копію Посвідчення офіцера на 2 арк., копію трудової книжки на 9 арк., копію довідки Офісу Генерального проходження військової служби, нараховані забезпечення та сплачені страхові внески 19.05.2020 на 1 арк., копію довідки військової прокуратури об' єднаних сил від 07.02.2020 №\15-384 вих-20 про перебування ОСОБА_1 військовій службі у ЗСУ на 1 арк., копію довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 в операції об`єднаних сил (антитерористичній операції) і захисті незалежності, суверенітету України № 15-397 вих-20 від 11.02.2020 на 1 арк., копію довідки з додатком прокуратури Донецької області про складові заробітної плати ОСОБА_1 для обчислення пенсії (з 1 січня 2015 року по 26 лютого 2016 року) № 18-85- 234 від 18.02.2020 на 3 арк., копію довідки військової прокуратури об`єднаних сил від 07.02.2020 № 15-384 вих-20, про те, що на утриманні ОСОБА_1 дійсно ніхто не знаходиться на 1 арк.

Рішенням відповідача від № 417 від 06.01.2021 позивачу відмовлено у призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, а також відсутності належно оформленої довідки про заробітну плату для призначення пенсії.

Так, спірним рішенням до страхового стажу позивача зараховано періоди роботи в органах прокуратури - з 22.07.2003 року по 06.09.2014 року, з 02.09.2015 року по 26.02.2016 року, з 29.02.2016 року по 12.10.2016 року, з 13.10.2016 року по 31.01.2018 року, з 01.02.2018 року по 30.11.2020 року. Крім того до стажу роботи в органах прокуратури відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону зараховано половину строку навчання в Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого, а також строк проходження служби з 31.10.2014 року по 01.09.2015 року. Стаж роботи позивача за вислугу років становить 19 років, 07 місяців, 15 днів, замість необхідних 25 років.

Позивач 03.02.2021 та 05.03.2021 звертався до відповідача із заявами, відповідно до яких просив повідомити про прийняте рішення.

Відповідач надав відповідь № 569-532/С-02/8-0580/21 від 17.02.2021, та відповідь № 990-1037/С-02/8-0580/21 від 16.03.2021, в яких зазначав про прийняте рішенням № 417 від 06.01.2021 про відмову у призначенні пенсії, копія якого направлялась позивачу поштою.

29.03.2021 року позивач звернувся з заявою про роз`яснення рішення на яке відповідачем було надано відповідь 16.04.2021 року.

28.04.2021 року позивачем були надані додатково відповідачу довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за 2015-2016 роки та довідку про складові заробітної плати станом на 30 грудня .

20.05.2021 року відповідачем за вих. № 2038-2045/С-02/8-0580/21 надано відповідь, відповідно до якої позивачу відмовлено в прийнятті додаткових документів, оскільки відповідачем вже прийнято рішення від № 417 від 06.01.2021 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного стажу.

Так, згідно із записами у трудовій книжці, серія НОМЕР_6 , виданій 22 липня 2003 року на ім`я ОСОБА_1 , містяться наступні записи про роботу позивача, зокрема:

- з 01.09.1998 по 20.06.2003 року позивач навчався в Національній юридичній академії;

- 22.07.2003 року позивача було прийнято на посаду слідчого прокуратури Микитівського району м.Горлівки Прокуратури Донецької області;

- 22.04.2004 року позивача переведено старшим слідчим прокуратури Микитівського району м.Горлівки Прокуратури Донецької області;

- 26.12.2005 переведений виконуючим обов`язки прокурора відділу прокуратури Донецької області;

- 21.07.2006 призначений прокурором відділу прокуратури Донецької області;

- 01.08.2007 призначений заступником прокурора Калінінського району м.Горлівки;

- 05.04.2011 призначений начальником управління прокуратури Донецької області;

- 31.01.2012 призначений заступником прокурора м.Маріуполя;

- 17.05.2013 призначений першим заступником прокурора м.Маріуполя;

- 06.09.2014 увільнений від виконання обов`язків першого заступника прокурора м.Маріуполя, як призваного на військову службу за прищивом під час мобілізації на особливий період з збереженням посади;

- з 06-09.2014 по 01.09.2015 проходив службу у збройних силах України;

- 02.09.2015 поновлений на посаді першого заступника прокурора м.Маріуполя;

- 03.09.2015 переведений заступником Першотравневого району м.Маріуполя;

-11.12.2015 призначений прокурором прокуратури Донецької області;

- 26.02.2016 - переведений до військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції;

- 29.02.2016 призначений на посаду прокурора відділу військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції;

- 14.04.2016 призначений на посаду прокурора військової прокуратури Маріупольського гарнізону;

- 12.10.2016 звільнений з займаної посади у зв`язку зі вступом на військову службу;

- з 13.10.2016 по 14.03.2021 року проходив військову службу в органах військової прокуратури.

Крім того, проходження позивачем військової служби підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в операції об`єднаних сил (антитерористичної операції ) про те що він в період з 31.10.2014 по 01.09.2015 та з 29.02.2016 по 30.04.2018 на посаді стрільця , прокурора другого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону, прокурора військової прокуратури Маріупольського гарнізону. З 01.05.2018 по 04.03.2019 приймав участь на посаді прокурора та начальника першого відділу військової прокуратури Маріупольського гарнізону, а з 05.03.2019 по теперішній час приймає участь в операції об`єднаних сил.

Зазначені обставини підтверджуються також військовим квитком позивача. Також в ньому зазначено, що позивач приймав участь в АТО в період з 31.10.2014 по 01.09.2015, з 29.02.2016 по 30.04.2018 та участь в ООС в період з 01.05.2018 по 31.03.2021.

Наказом Військової прокуратури об`єднаних сил від 11 лютого 2020 року № 129 к оголошено вислугу років позивачу станом на 01 лютого 2020 року.

Так відповідно до списку до наказу вислуга років позивача склала 26 роки 1 місяців 16 днів (пільгова вислуга 9 років 7 місяців 8 днів).

Відповідно до витягу з наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил № 19к від 13.01.2021 «Про оголошення вислуги років військовослужбовцям військових прокуратур Донецького, Маріупольського, Луганського та Харківського гарнізонів на 01 січня 2021 року» станом на 01 січня 2021 року ОСОБА_1 мав вислугу років 31 рік, З місяці 1 день, відповідно до наданого розрахунку вислуги років на пенсію станом на 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 мав вислугу років 31 рік З місяці, тобто повних років на вислугу 31 рік (копія наказу, списку та розрахунку додається на 3 арк., оригінал перебуває у позивача).

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років № 417 від 06.01.2021, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону № 1697 прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років..

Згідно з ч. 8 ст. 86 Закону № 1697 право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

За правилами, наведеними у ч. 11 ст. 86 Закону № 1697, прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

При цьому згідно з положеннями ч. 6 ст. 86 Закону № 1697 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи: на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Частиною другою ст. 86 Закону № 1697 визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка працює в органах прокуратури та вважаючи, що відповідає вимогам, визначеним ч. 1 ст. 86 Закону № 1697, звернувся до Маріупольського об`єднаного управління ПФУ у Донецькій області з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років. Однак відповідач відмовив у призначенні пенсії, покликаючись на те, що заявник не має права на пенсію згідно зі ст. 86 Закону № 1697.

Надаючи оцінку правомірності відмови Маріупольським об`єднаним управлінням ПФУ у Донецькій області в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Щодо наявності підстав для зарахування до вислуги років позивача періоду його військової служби в кратному обчисленні суд зазначає таке.

Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 27 Закону № 1697 військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 Закону № 1697 на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

В преамбулі до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Ст. 1 Закону № 2011 визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, соціальний захист військовослужбовців, крім іншого, стосується питань їх пенсійного забезпечення.

Основні права військовослужбовців, пов`язані з проходженням служби, визначені ст. 8 Закону № 2011.

Так, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 2011 час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. «а» п. 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача про те, що визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, що дає право прокурорам на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат.

Отже, позивач має право на зарахування до вислуги років періодів своєї безпосередньої участі в антитерористичній операції з 31.10.2014 по 01.09.2015, з 29.02.2016 по 30.04.2018 та періоду безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 31.03.2021року в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

З цього приводу суд зазначає, що відповідачем протиправно не було зараховано позивачу до вислуги років вищезазначені спірні періоди в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносин, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку, що рішення № 417 від 06.01.2021 підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення відповідача ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято не на підставі закону, не є обґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Оскільки рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області є протиправним, воно підлягає скасуванню.

При цьому суд вважає, що визнання дій відповідача протиправними є похідними від позовної вимоги про скасування рішення. Тому скасування рішення є більш ніж достатнім для захисту прав позивача у даних правовідносинах.

Отже позовна вимога про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити та виплатити в повному обсязі без обмежень граничного розміру з розрахунку 90 відсотків від розміру пенсію суд зазначає, що питання нарахування та призначення пенсії відноситься до повноважень органів пенсійного фонду.

Крім того, питання граничного розміру та відсотків пенсійних виплат є передчасним, оскільки не розглядалось відповідачем та з цього питання ніякого рішення ним не приймалось.

Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для відновлення порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.12.2020 року про призначення пенсії за вислугу років згідно зі ст. 86 Закону № 1697 з урахуванням висновків суду.

Також відповідач не довів належними та допустимими доказами, що, перш ніж прийняти рішення про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії, посадові особи Маріупольського об`єднанного управління Пенсійного фонду України Донецької області офіційно пропонували позивачу подати додаткові документи, зокрема довідки про заробітну плату. Крім того, посадові особи відповідача не скористалися можливістю самостійно перевірити цю обставину шляхом звернення з відповідним запитом до прокуратури.

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Що стосується вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи.

Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач буде ухилятися від виконання у визначений чинним законодавством спосіб рішення суду у даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що необхідність застосування положень статті 382 КАС України, наразі відсутня.

Що стосується вимог позивача про звернення судового рішення до негайного виконання у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 244 КАС України закріплено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити його негайне виконання.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про доцільність допустити негайне виконання рішення суду у даній справі в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи, що позивач, згідно із пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», є звільненим від сплати судового збору, то питання про розподіл судових витрат в цій частині судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднанного управління Пенсійного Фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87458, Донецька область, м. Маріуполь , вул.Зелінського, 27-А; ЄДРПОУ: 42171861) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднанного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 417 від 06.01.2021року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Зобов`язати Управління Маріупольське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області (місцезнаходження: місцезнаходження: 87458, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Зелінського, 27-А; ЄДРПОУ: 42171861) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 від 30.12.2020 про призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо врахування під час призначення пенсії ОСОБА_1 періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції операції з 31.10.2014 по 01.09.2015, з 29.02.2016 по 30.04.2018 та періоду безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 30.12.2020 року в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 18 жовтня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.В. Стойка