Рішення № 100400979, 28.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 р. Справа№200/8690/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківського міського центру зайнятості про стягнення недотриманої вихідної допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дружківського міського центру зайнятості про стягнення недотриманої вихідної допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Дружківського міського центру зайнятості від 26.02.2021 року № НТ210226 йому припинено виплату по безробіттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 31.12.2020 року. Наказом Дружківського міського центру зайнятості від 26.02.2021 року № НТ210226 позивачу припинено реєстрацію безробітного у зв`язку з виданням відповідно до законодавства про працю наказу про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», абзацу 10 підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, переєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 року № 792 з 31.12.2020 року. Наказом Дружківського міського центру зайнятості від 02.03.2021 року № НТ210302 позивача зобов`язано повернути кошти у встановленому порядку відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 31.12.2020 року у сумі 11967,20 грн.

Отже, позивач вважає вказані накази протиправними та незаконними та просить суд: визнати протиправними дії Дружківського міського центру зайнятості по припиненню виплати по безробіттю з 31.12.2020 року та стягнути з Дружківського міського центру зайнятості на користь позивача ОСОБА_1 не отриману вихідну допомогу по безробіттю, яку спричинили внаслідок протиправних дій посадові особи Дружківського міського центру зайнятості за період з 31 грудня 2020 року по 18 березня 2021 року включно, у сумі 23725,10 грн., з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

30 липня 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

11 серпня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, відповідно до абзацу 1 частини 3 та абзацу 3 частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та за результатами акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 17.02.2021 року № 118 був встановлений факт надлишково виплачених ОСОБА_1 коштів за період з 07.05.2020 року по 30.12.2020 року з вини законодавця - Донецької обласної прокуратури. За даним фактом прийнято рішення та оформлено наказ Дружківського міського центру зайнятості від 26.02.2021 року № 13/01-42-2021 про відшкодування роботодавцем - Донецькою обласною прокуратурою надлишково виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у сумі 67915,75 грн.

Оскільки позивач не повідомив центр зайнятості своєчасно про своє поновлення на роботі з 05.05.2020 року, тим самим порушив вимоги частини 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», призвело до надлишково виплачених коштів за період з 31.12.2020 року по 25.02.2021 року у сумі 12940,06 грн. з його вини. За даним фактом прийнято рішення та оформлено наказ Дружківського міського центру зайнятості від 26.02.2021 року № 14/01-42-2021 про відшкодування надлишково виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 31.12.2020 року по 08.02.2021 року у сумі 11967,20 грн. Відповідно пункту 1.2 наказу Дружківського МЦЗ вилучено з відомості виплат за видами забезпечення від 19.02.2021 року № 32 зайво нараховано суму допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 09.02.2021 року по 25.02.2021 року у сумі 972,86 грн. На підставі частини 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальна сума до повернення склала 11967,20 грн.

Отже, представник відповідача зазначає, що Дружківський міський центр зайнятості в даному випадку діяв в рамках діючого законодавства України - Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року, відмовлено Дружківському міському центру зайнятості в задоволенні клопотання про розгляд справи № 200/8690/21 в порядку загального позовного провадження із викликом сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .

З 11.12.2012 року по 04.05.2020 року позивач працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько - слідчих посадах. Наказом прокурора Донецької області від 04.05.2020 року № 368-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури.

З 07 травня 2020 року по 31.12.2020 року позивач перебував на біржі труда у Дружківському центрі зайнятості у зв`язку з втратою роботи та отримував допомогу по безробіттю з 07.05.2020 року по 25.02.2021 року.

26 лютого 2021 року позивач під час відвідування Дружківського міського центру зайнятості дізнався про те, що його знято з обліку як безробітного та він повинен відшкодувати виплати по безробіттю з 21.12.2020 року, у зв`язку із тим, що Донецькою обласною прокуратурою виданий наказ про поновлення його на роботі, датований 31.12.2020 року.

Наказом Дружківського міського центру зайнятості від 26.02.2021 року № НТ210226 йому припинено виплату по безробіттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 31.12.2020 року.

Наказом Дружківського міського центру зайнятості від 26.02.2021 року № НТ210226 позивачу припинено реєстрацію безробітного у зв`язку з виданням відповідно до законодавства про працю наказу про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», абзацу 10 підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, переєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 року № 792 з 31.12.2020 року.

Наказом Дружківського міського центру зайнятості від 02.03.2021 року № НТ210302 позивача зобов`язано повернути кошти у встановленому порядку відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 31.12.2020 року у сумі 11967,20 грн.

Як вбачається з записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 , позивач був звільнений 04 травня 2020 року з посади, яку він обіймав та органів прокуратури Донецької області (запис № 17).

Записів щодо прийняття позивача на роботу до органів прокуратури трудова книжка позивача не містить, а позивач зазначає, що він так не був поновлений на посаді в прокуратурі та з наказом про поновлення на робітне був ознайомлений.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо припинення позивачу виплат по безробіттю з 31.12.2020 року.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначаються Законом України «Про зайнятість населення».

Пунктом 1 частини 1 статті 43 вказаного Закону передбачено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 200/5411/20-а, позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, були задоволені частково: визнано протиправним та скасовано рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року № 303 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області від 04.05.2020 року № 368-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020 року.

Згідно ст. 21 Кодексу Законів про працю, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору.

Як зазначає позивача, а відповідач не довів іншого, на даний час між ОСОБА_1 та Донецькою обласною прокуратурою відсутній трудовий договір та грошові кошти за роботу або будь яку іншу винагороду з 31.12.2020 року, а отже у визначені діючого законодавства, ОСОБА_1 на даний час є безробітною особою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

В той же час, суд вказує на те, що саме рішення про поновлення особи на роботі, не є тотожнім поняттям - поновлення на роботі.

Суд вказує на те, що поновлення на роботі повинно бути реальним, а не формальним.

Як зазначає позивач, а відповідачем іншого не доведено, ОСОБА_1 з наказом про поновлення на роботі згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5411/20-а не ознайомлений.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Такої саме позиції дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 17.06.2020 року у праві № 521/1892/18.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Такої саме позиції дотримується й Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16, від 16.02.2020 року у справі № 702/725/17.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не виплачувалась позивачу з 31.12.2020 року по 18.03.2021 року виплати по безробіттю.

Щодо позовних вимог про стягнення з Дружківського міського центру зайнятості не отриману вихідну допомогу у сумі 23725,10 грн., суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що нарахування суми виплати по безробіттю належить до дискреційних повноважень Дружківського міського центру зайнятості.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з Дружківського міського центру зайнятості не отриману вихідну допомогу по безробіттю в сумі 23725,10 грн. Сума не виплачених виплат підлягає визначенню не судом, а Дружківським міським центром зайнятості за наслідками виконання рішення суду.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Дружківського міського центру зайнятості про стягнення недотриманої вихідної допомоги по безробіттю підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн. (квитанція № 0.0.2212386734.1 від 28.07.2021 року).

Отже, виходячи з пропорційності заявлених та задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з бюджетних асигнувань Дружківського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 800 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Дружківського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. К. Маркса, код ЄДРПОУ 20385539) про стягнення недотриманої вихідної допомоги по безробіттю - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дружківського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. К. Маркса, код ЄДРПОУ 20385539) щодо припинення виплати ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) по безробіттю з 31.12.2020 року.

Стягнути з Дружківського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. К. Маркса, код ЄДРПОУ 20385539) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) не отриману вихідну допомогу по безробіттю за період з 31 грудня 2020 року по 18 березня 2021 року включно, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дружківського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. К. Маркса, код ЄДРПОУ 20385539) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко