Рішення № 100400761, 19.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Справа № 160/14367/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування мені, ОСОБА_1 , до пільгового стажу за Списком № 1 періоду навчання в Професійно-технічному училищі № 37 м. Кривого Рогу з 01 вересня 1985 року по 10 червня 1989 року та часу проходження строкової військової служби з 15 червня 1989 року по 07 червня 1991 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути мою заяву від 20 квітня 2021 року щодо перерахунку пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення у престижності шахтарської праці», у розмірі 80 відсотків заробітної плати шахтаря, але не менше ніж три прожиткові мінімуми для осіб, що втратили працездатність, зарахувавши до мого пільгового стажу за Списком № 1 періоду навчання в Професійно-технічному училищі № 37 м. Кривого Рогу з 01 вересня 1985 року по 10 червня 1989 року та часу проходження строкової військової служби з 15 червня 1989 року по 07 червня 1991 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу періоду навчання в професійно-технічному училищі № 37 м. Кривого Рогу в період з 01.09.1985 р. по 10.06.1989 р. (3 роки 9 місяців та 9 днів) за професією "Електрослюсар черговий та з ремонту обладнання", яка відносилась до категорії підземних професій і протягом навчання, а також періоду проходження строкової військової служби в період в період з 15.06.1989 р. по 07.06.1991 р.

Відтак, позивач вказував, що рішення пенсійного органу щодо не зарахування періоду навчання та періоду строкової військової служби суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його права на належне пенсійне забезпечення.

20.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21.09.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що згідно статті 38 Закону України "Про професійну (професійно - технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно - технічної) освіти зараховується до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідних категорій працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Також відповідач зазначив, що відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач вказує, що наявність пільгового стажу роботи починається з 19.08.1991 року.

А тому, враховуючи зазначене, зарахувати до пільгового стажу період навчання з 01.09.1985 по 10.06.1989 та періоду проходження строкової військової служби в період в період з 15.06.1989 р. по 07.06.1991 р. немає законних підстав.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 02.08.2020 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

12.03.2021 року позивач звернувся до відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зарахування до пільгового стажу періодів навчання та перебування на військовій службі.

Листом від 26.03.2021 року вих. № 9136-7966/Р-01/В-0400/21 пенсійний орган повідомив позивача, що оскільки в дипломі про освіту за професією «електрослюсар черговий та з ремонту обладнання» не було зазначено, що дана професія є підземною, то для зарахування періоду навчання до пільгового стажу згідно довідки Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею № 35-ОД від 20.01.2021 р., позивачу було рекомендовано звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) із відповідною заявою.

20.04.2021 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про зарахування до пільгового стажу періоду навчання (з 01.09.1985 р. по 10.06.1989 р.) в професійно-технічному училищі № 37 м. Кривого Рогу за професією "Електрослюсар черговий та з ремонту обладнання" та просив провести перерахунок раніше призначеної пенсії.

Листом від 24.04.2021 року за № 13812-7874/Р-01/5-0400/21 пенсійним органом було повідомлено позивача про те, що період навчання, згідно довідки Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею № 35-ОД від 20.01.2021 року, з 01.09.1985 р. по 10.06.1989 р. зараховано до загального страхового стажу, як навчання за спеціальністю, а підстави для зарахування вказаного періоду навчання до пільгового стажу відсутні, виходячи з того, що згідно ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Не погодившись з таким рішенням відповідача та вважаючи, що йому також протиправно не було зараховано до пільгового стажу час проходження строкової військової служби, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.

З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 наданої до суду видно, що ОСОБА_1 :

- з 01.09.1985 року по 10.06.1989 року - проходив навчання в професійно-технічному училищі № 37 м. Кривого Рогу

- з 15.06.1989 року по 10.06.1991 року - проходження строкової військової служби.

- 19.08.1991 року позивач вперше був прийнятий на роботу.

Аналіз вищенаведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Щодо доводів відповідача щодо не зарахування позивачу періоду навчання в Профтехучилищі №77 м. Ровеньки з 01.10.1996 по 31.07.1997 за спеціальністю машиніст підземний гірничо-виїмкових машин, суд зазначає про таке.

Як зазначає відповідач, підставою для не зарахування періоду навчання позивача в професійно-технічному училищі № 37 м. Кривого Рогу стало те, що позивач після закінчення навчання не почав працювати за набутою професією.

Враховуючи відомості трудової книжки позивача, суд вважає такі доводи відповідача обґрунтованими, з огляду на наступне.

Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» ( далі Закон № 1788-ХІІ). Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закон № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 38 Закону України, від 10.02.1998, №103/98-ВР "Про професійну (професійно-технічну) освіту" (в редакції, чинній на день звернення із заявою про призначення пенсії) якою визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після; закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Як встановлено судом, з 01.09.1985 року по 10.06.1989 року проходив навчання в професійно-технічному училищі № 37 м. Кривого Рогу, однак лише 19.08.1991 року позивач вперше був прийнятий на роботу.

Відтак, з огляду на вказане, суд доходить висновку про правомірність дій пенсійного органу щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1985 року по 10.06.1989 року.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду військової служби ОСОБА_1 , суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вказує, що період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на момент призову на строкову військову службу позивач: 1) вже не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, 2) не працював за професією та не займав посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Суд зазначає, що лише після повернення зі строкової військової служби, позивач розпочав трудову діяльність, яка підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.

Відтак, враховуючи вказане у суду відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періоду військової служби ОСОБА_1 .

Враховуючи, те що позивачу відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду його навчання, а також періоду його строкової військової служби, підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні, а тому такі вимоги позивача також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський