Ухвала суду № 100400664, 19.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2021 року Справа № 160/10943/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання чинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 , гарантованих державою компенсацій та пільг, передбачених п.4 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради надати пільги передбачені п.4 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2016-2019 роки, а саме виплатити ОСОБА_1 компенсацію вартості путівки на санаторно-курортне лікування.

09.07.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

06.08.2021 року від Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано на пропуск шестимісячного строку звернення з даною позовною заявою.

28.09.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, оскільки судом встановлено після відкриття провадження, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з даною позовною заявою та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

18.10.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява відповідно до якої вказано, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки згідно довідки від 30.07.2020 року КНП Павлоградська міська лікарня інтенсивного лікування ПМР позивач перебував на лікуванні.

Перевіривши матеріали справи та враховуючи доводи сторін, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 118 Кодексу адміністративно судочинства України (далі - КАС України), процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.

Отже, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, позивач просить зобов`язати відповідача надати пільги передбачені п.4 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2016-2019 роки.

Також, з матеріалів справи вбачається, що лист відмову у наданні вказаних пільг було винесено 16.06.2020 року.

При цьому, позивач звернувся з позовною заявою до суду лише – 02.07.2021 року, тобто позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до наданих позивачем медичної картки стаціонарного хворого виданої Комунальним підприємством «Павлоградська міська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради вбачається, що 24.04.2020 року позивача було виписано – 24.04.2020 року та відповідно до протоколу комп`ютерної томографії позивач обстежувався 30.07.2020 року.

При цьому, позивачем не надано доказів поважності причин пропуску шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України навіть з врахуванням вищевказаних довідок, оскільки з 30.07.2020 року по 02.07.2021 року (дату звернення до суду) пройшов майже рік.

Суд зазначає, що поважні причини - це обставини, що діють на волю суб`єкта, з яким законодавець пов`язує звільнення цього суб`єкта від виконання покладених на нього обов`язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення цих дій.

Також, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 205, 240, 241-245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання чинити певні дії – залишити без розгляду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв