Рішення № 100400626, 19.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Справа № 160/13805/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними вимоги, рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 09.06.2021 року №0090478-1307-0419 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на суму 38143,11 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу № 0090478-1307-419 від 09.06.2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про списання податкового боргу, як безнадійного та пені нарахованої на вказаний податковий борг ОСОБА_1 в сумі 23301,08 грн. за платежем 18010700 "Земельний податок з фізичних осіб";

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зняти з реєстрації у державному реєстрі обтяжень рухомого майна (звернення на стягнення від 10.06.2021 року) майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеними вимогою про сплату боргу та рішенням про опис майна у податкову заставу, зазначаючи, що ним не отримано податкові повідомлення-рішення про нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2016, 2017, 2018 роки. Оскільки позивач не отримував податкові повідомлення-рішення про нарахування сум податку та про їх наявність дізнався з електронного кабінету платника податків, він вважає, що такі податкові повідомлення-рішення є неузгодженими. Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність у нього податкового боргу станом на 08.06.2021 року в сумі 38143,11 грн. та протиправність прийнятих ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Також позивач вказує на невідповідність суми боргу, визначеної у шапці вимоги, сумі, визначеній у таблиці вимоги. Позивач вважає, що відповідач втратив право ініціювати стягнення коштів з позивача за податковими повідомленнями-рішеннями, якими нараховано земельний податок, оскільки з дня виникнення боргу за податковими повідомленнями-рішеннями за 2016 та 2017 роки минуло 1095 днів, такий борг є безнадійним. На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідачу необхідно здійснити списання безнадійного податкового боргу у сумі 23301,08 грн. та пеню, нараховану на вказаний податковий борг, у зв`язку із закінченням строку давності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року вручена представнику відповідача 28.08.2021 року в приміщенні суду, що підтверджується розпискою про отримання копії ухвали.

У силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивачу з 14.10.2011 року на підставі свідоцтва про право власності ВРН №295352 р/н НОМЕР_2 , виданого 14.10.2011 року державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, свідоцтва про право на спадщину ВРН №295354 р/н 1311 від 14.10.2011 року, виданого державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області належить на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, загальною площею 335,6 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» від 25.10.2011 року.

08.06.2018 року позивач звернувся до Криничанської селищної ради з листом про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційного використання по АДРЕСА_1 площею 0,0668 га.

Криничанською сільською радою 26.06.2018 року винесено рішення №17-58VII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренда)».

11.01.2019 року, на підставі заяви ОСОБА_1 від 09.01.2019 року, ЗВ-9700113592019, земельній ділянці 0,0579 га за адресою АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 1222055100:04:005:0033 та проведено державну реєстрацію земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

При цьому, судом встановлено, що 10.07.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №80465-0000 про нарахування ОСОБА_1 податку на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) на суму 11311,18 грн.

30.06.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №3540155-0000 про нарахування ОСОБА_1 податку на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) на суму 11989,90 грн.

30.06.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №3540152-0000 про нарахування ОСОБА_1 податку на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) на суму 29,73 грн.

27.06.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1816663-0000-0403 про нарахування ОСОБА_1 податку на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) на суму 29,73 грн.

27.06.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1816662-0000-0403 про нарахування ОСОБА_1 податку на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) на суму 11989,90 грн.

09.06.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкову вимогу форми «Ф» №0090478-1307-0419, якою повідомлено, що станом на 08.06.2021 року сума податкового боргу позивача становить 38143,11 грн.

09.06.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу №0090478-1307-0419.

10.06.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт опису майна №161 нерухоме майно - будівля їдальні, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 335,6 кв.м, площа земельної ділянки 1100 кв.м; реєстраційний номер РПВН 17041022. Усього на загальну суму 290608 грн.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу №0090478-1307-0419 від 09.06.2021 року та рішенням про опис майна у податкову заставу №0090478-1307-0419 від 09.06.2021 року, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- 54.3.2 дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- 54.3.5 дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу .

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Відповідно до пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- 60.1.1 сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

- 60.1.2 контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

- 60.1.3 контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

- 60.1.4 рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

- 60.1.5 рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Згідно з підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий пункту 89.2 статті 89 ПК України).

Майно платника податків звільняється з податкової застави, зокрема, з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1 пункту 93.1 статті 93 ПК України).

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2 статті 93 ПК України).

«Порядок застосування податкової застави контролюючими органами» затверджений наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок №586).

Згідно з пунктом 8 Розділу І Порядку № 586 день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 11 Розділу І Порядку № 586).

Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу (пункт 12 Розділу І Порядку № 586).

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 1 Розділу VI Порядку № 586 у випадках, визначених пунктом 93.1статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).

Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу (пункт 2 Розділу VI Порядку № 586).

Для надання оцінки доводам сторін щодо правомірності формування податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу вирішальним є встановлення факту наявності станом на 08.06.2021 року узгодженої суми податкового зобов`язання, несплаченої після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що оскаржувані вимога про сплату боргу №0090478-1307-0419 від 09.06.2021 року та рішення про опис майна у податкову заставу №0090478-1307-0419 від 09.06.2021 року, прийняті на підставі наявності у позивача податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 10.07.2016 року №80465-0000, від 30.06.2017 року №3540155-0000 та №3540152-0000, від 27.06.2018 року №1816663-0000-0403 та №1816662-0000-0403.

Позивачем не надано суду доказів оскарження в судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень.

Отже, строки узгодження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку не припинялись, та вони у судовому порядку не скасовані, та станом як на день прийняття вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу від 09.06.2021 року, так і станом на день розгляду справи судом є чинними.

Позиція позивача про протиправність вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу ґрунтується на тому, що позивач не отримував жодних податкових повідомлень-рішень про нарахування земельного податку та взагалі не був обізнаний про наявність нарахувань земельного податку за земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, вул.М.Грушевського буд. 1-б. Відтак, позивач вважає, що такі податкові повідомлення-рішення є неузгодженими та прийняття оскаржуваних вимоги про сплату боргу, рішення про опис майна у податкову заставу є передчасними.

Суд звертає увагу, що доводи позивача спростовуються його листом, направленим начальнику Кам`янської державної податкової інспекції Кам`янського управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 23.01.2020 року, в якому він вказує, що протягом останніх років на його адресу направлялись повідомлення-рахунки для сплати земельного податку, а саме: від 10.07.2016 року №80465-000, від 12.05.2017 року №3540155-000, від 04.04.2018 року №18116662-0000-0403. У цьому листі позивач вказав, що з приводу отримання вказаних податкових повідомлень-рішень, він звертався до керівника Криничанської ВДПІ, який пообіцяв вирішити питання до кінця жовтня 2019 року, але позивачу ніхто не повідомив про прийняті міри. До заяви позивачем долучені листи органу податкової служби, датовані 2016 та 2018 роками.

З аналізу вказаного листа, долученого позивачем до позовної заяви, судом встановлено, що позивач отримував податкові повідомлення-рішення про нарахування земельного податку, та вчиняв дії щодо встановлення підстав їх направлення на його адресу.

Отже, доводи позивача про неотримання вказаних податкових повідомлень-рішень та про те, що він дізнався про них лише на початку січня 2020 року є неправдивими та такими, що не відображають дійсного стану отримання позивачем податкових повідомлень-рішень та його обізнаності щодо них.

Вказане свідчить про намагання позивача ввести суд в оману щодо обставин справи та про неправдивість його доводів, покладених в основу позовної заяви.

Відтак, при прийнятті рішення, суд не бере до уваги доводи позивача про неотримання податкових повідомлень-рішень та їх неузгодженість, оскільки вони не підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.

Податкові повідомлення-рішення від 10.07.2016 року №80465-0000, від 30.06.2017 року №3540155-0000 та №3540152-0000, від 27.06.2018 року №1816663-0000-0403 та №1816662-0000-0403 станом як на день винесення вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу від 09.06.2021 року, так і станом на день розгляду справи судом є чинними, а відтак, відповідачем прийнято оскаржувану вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу за наявності законних підстав.

Стосовно питання направлення податкових повідомлень-рішень на адресу позивача та правомірності нарахування йому земельного податку, суд зазначає, що вказані питання можуть бути вирішені лише у межах розгляду судом питання про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень. Відповідні вимоги не заявлені позивачем у межах цього спору, а тому без надання правової оцінки правомірності податкових повідомлень-рішень, передчасними є вимоги стосовно вирішення питання відсутності підстав для нарахування сум боргу позивача із земельного податку.

Стосовно доводів позивача про визнання безнадійним податкового боргу, суд вказує наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України передбачено, що безнадійний податковий борг визначений як податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Виходячи зі змісту пункту 102.1 статті 102 ПК України, законодавцем передбачений термін у 1095 днів для стягнення суми грошових зобов`язань платника податків, не сплачених у встановлений законодавством строк. Водночас вказаний строк не може бути застосований до сум податкового боргу, стягнутих за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють функції щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Контролюючі органи, згідно з пунктом 101.5 статті 101 ПК України, щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №577 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577), у пункті 2.1 якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України (підпункт 3 пункту 2.1 Порядку №577).

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу (пункт 3.2 Порядку № 577).

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Пунктом 4.2 вказаного розділу Порядку встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

З аналізу наведених правових норм видно, що списання безнадійного податкового боргу не є обов`язком податкового органу, а є його правом, та у випадку списання податкового боргу з підстав закінчення строку давності, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, такий борг може бути списаний на підставі розгляду документів, поданих платником податків.

Суду не надано доказів того, що позивач звертався до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу, а відповідачем винесене рішення з цього питання, якому суд мав би можливість надати правову оцінку. А тому, суд вважає, що позивачем не дотримано процедури списання безнадійного податкового боргу.

Отже, робить висновок про передчасність позовних вимог у цій частині.

При цьому неправильно обраний спосіб захисту порушеного права не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху, а в певних випадках за таких обставин може бути відмовлено в позові.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 24.05.2017 року в справі № 6-951цс16, з якої видно, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні правовідносини.

З огляду на викладене, судом не встановлено протиправності дій відповідача щодо прийняття спірних вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними вимоги, рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський