Рішення № 100400082, 18.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 жовтня 2021 р. Справа № 120/7411/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку заяву представника позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1788 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1788 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 29.09.2021 року адміністративний позов задоволено частково.

08.10.2021 року представником позивача подано заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу за змістом якої сторона позивача просить: визнати причини пропуску строку на звернення до суду з даною заявою поважними та поновити строк на звернення до суду з заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу у справі №120/7411/21-а; стягнути з військової частини А1788 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Окрім того, до такої заяви додано квитанції №ПН1441 від 14.07.2021 року на суму 3700 грн. та №ПН1452 від 08.10.2021 року на суму 1800 грн., а також акт № 2 здачі-приймання наданих послуг за договором №LE-63 про надання правничої допомоги від 08.12.2020 року.

Вищезазначену заяву суд розцінює як заяву про ухвалення додаткового рішення.

Так, відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши заяву представника позивача в частині поновлення строку на звернення до суду із заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу, суд зважає на таке.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, судом встановлено, що рішення у даній справі ухвалено 29.09.2021 року, однак, отримане останнє представником позивача 05.10.2021 року, відтак, суд вважає, що саме з цієї дати потрібно обчислювати 5-денний строк, у який сторона позивача має право надати суду докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

З огляду на те, що заява про компенсацію витрат на правничу допомогу та докази витрат, понесених у зв`язку з розглядом даної справи надано суду 08.10.2021 року, тому суд дійшов висновку, що строк на звернення до суду з заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу у справі №120/7411/21-а підлягає поновленню.

У свою чергу, особливості постановлення додаткового судового рішення врегульовано статтею 252 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, однією із підстав для ухвалення додаткового судового рішення є невирішення судом питання про судові витрати.

При цьому суд вказує, що станом на день винесення рішення у даній справі у суду були відсутні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, тому суд не міг вирішити питання про відшкодування правової допомоги.

Враховуючи те, що за змістом позовної заяви представником позивача зазначено про те, що документи, які підтверджують витрати будуть надані суду згодом, у визначений законом строк, після прийняття рішення у справі, суд вважає, що стороною позивача дотримано вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, відтак, наявні підстави для вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано главою 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3статті 134 КАС України).

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір від 08.12.2020 року №LE-63 про надання правничої допомоги, який укладено між адвокатським об`єднанням "Вінпартнерс", в особі керуючого партнера Слізяка Назарія Романовича, яке надалі іменується "Виконавець" та ОСОБА_1 , надалі іменується "Замовник".

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Розділом 4 договору від 08.12.2020 року № LE-63 передбачено порядок здійснення розрахунків. Так, правничу допомогу, що надається Виконавцем, Замовник оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, що визначена в акті здачі - приймання наданих послуг, без ПДВ.

Після підписання даного договору Замовник сплачує Виконавцю аванс у розмірі 4000 грн. Подальша оплата вартості наданих послуг за даним договором здійснюється в день отримання Замовником акту здачі - приймання наданих послуг (пункти 4.1., 4.2).

Згідно з пунктом 4.4 за результатами надання правничої допомоги складається акт здачі - приймання наданих послуг, що підписується сторонами. В акті здачі - приймання наданих послуг вказується обсяг наданої Виконавцем правничої допомоги, втрачений час та вартість.

Окрім того до заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу представником позивача додано квитанції №ПН1441 від 14.07.2021 року на суму 3700 грн. та №ПН1452 від 08.10.2021 року на суму 1800 грн. Відповідно до змісту таких квитанцій платником є ОСОБА_1 , отримувачем - адвокатське об`єднанням "Вінпартнерс", призначення платежу - за юридичні послуги згідно договору №LE-63 від 08.12.2020 року у справі №120/7411/21.

У свою чергу, з акту від 07.10.2021 року № 2 здачі-приймання наданих послуг за договором №LE-63 про надання правничої допомоги від 08.12.2020 року вбачається, що Замовник прийняв, а Виконавець надав такі послуги за період з 05.07.2021 року по 05.10.2021 року:

- підготовка та подання запиту від 01.06.2021 року (30 хв. - 500 грн.);

- юридичний аналіз документів Замовника, аналіз судової практики з подібних правовідносин (2 год. - 2000 грн.);

- підготовка та подання позовної заяви про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії від 07.07.2021 року (3 год. - 3000 грн.).

Відтак, загальна сума витрат на правничу допомогу адвоката складає - 5500 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому в разі вирішенні питання про відшкодування позивачам витрат на професійну правничу допомогу адвоката слід враховувати положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою врегульовано правила розподілу судових витрат, до яких окрім інших віднесено й витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, а також наявність сталої судової практики у вирішенні аналогічних справ, суд дійшов висновку, що розмір правничої допомоги є неспівмірним зі складністю справи.

Відтак, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, а також те, що даний позов задоволено частково, суд доходить висновку про зменшення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 2500 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись статтями 134, 139, 248, 252 КАС України,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу -задовольнити частково.

Поновити строк звернення до суду з заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу у справі №120/7411/21-а.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А1788.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна