Ухвала суду № 100399987, 18.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

18 жовтня 2021 р. Справа № 120/12523/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: військової частини 3028 Національної гвардії України

про: визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини 3028 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 05.10.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліки, шляхом уточнення найменування відповідача; подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

08.10.2021 року на адресу суду від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, у якому вказано вірне найменування відповідача та заява про поновлення строку. Так, за змістом заяви про поновлення строку ОСОБА_1 вказує, що при звільненні йому не виплачено грошову компенсацію за не отримане речове майно, тому, 03.09.2021 року, він звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 54112,82 грн., передбаченої ч. 1 ст. 9-1 Закону України від 20.12.1992 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку №178 та пункту 15 розділу ІІІ Інструкції №475. При цьому позивач вказує, що про порушення прав йому стало відомо з листа військової частини 3028 Національної гвардії України від 24.09.2021 року.

З огляду на зазначене ОСОБА_1 просить вважати причину пропуску процесуального строку на подання адміністративного позову поважною та поновити такий строк.

Ознайомившись із мотивами, наведеними позивачем у заяві про поновлення строку, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

В даному випадку, предметом позову є вимоги позивача про: визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно в сумі 54112,82 грн. у день звільнення з військової служби в запас у зв`язку із закінченням терміну контракту 06.05.2021 року; зобов`язання відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 54112,82 грн.

Із наведеного слідує, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, зокрема, невиплати позивачу в зв`язку із звільненням його із військової служби компенсації за речове майно, право на яку він здобув під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення ч. 5 ст. 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.08.2021 року у справі №520/7668/2020.

Таким чином, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

У свою чергу, як слідує із матеріалів справи, позивача виключено зі списків особового складу військової частини з 07.05.2021 року, що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини 3028 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 06.05.2021 року №102, проте до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 30.09.2021 року, тобто із пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.

При цьому, саме із датою виключення позивача зі списків особового складу військової частини слід пов`язувати початок перебігу місячного строку звернення до суду з даним позовом, адже в межах цього позову позивач оскаржує дії відповідача, які полягають у не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно в сумі 54112,82 грн. у день звільнення з військової служби в запас у зв`язку із закінченням терміну контракту 06.05.2021 року

Крім того, судом враховано, що згідно пункту 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року (далі - Порядок №178) грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення у разі звільнення з військової служби, а не при звільненні з військової служби, дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Із наведеного вище слідує, що виплата грошової компенсації за недоотримане речове майно може бути здійснена як на підставі рапорту, який військовослужбовець може подати до свого звільнення з військової служби, так і за його заявою, яка може бути подана ним й після свого звільнення.

Водночас суд звертає увагу, що в межах даного позову позивачем оскаржуються саме дії відповідача, які полягають у не проведенні з ним остаточного розрахунку при звільненні, в частині виплати йому грошової компенсації за не отримане речове майно, а не відмова у здійсненні виплати відповідної компенсації від 24.09.2021 року за поданою ним заявою від 03.09.2021 року.

Дані обставини, на переконання суду, додатково підтверджують факт того, що перебіг строку звернення до суду з даним позовом слід розпочинати саме з 07.05.2021 року, тобто дати виключення його зі списків особового складу військової частини.

При цьому, суд критично оцінює посилання позивача на те, що про порушення прав йому стало відомо з листа військової частини 3028 Національної гвардії України від 24.09.2021 року, оскільки, звертаючись із заявою від 03.09.2021 року до командира військової частини 3028 Національної гвардії України, позивач просив виплатити йому компенсацію вартості за не отримане речове майно у конкретному розмірі, а саме в сумі 54112,82 грн., посилаючись на приписи ч. 1 ст. 9-1 Закону №2011-ХІІ, Порядку №178 та п. 15 розділу ІІІ Інструкції №475, що свідчить про те, що ще на момент звернення з такою заявою ОСОБА_1 знав про те, що його право на виплату відповідної допомоги порушено та лише просив виплатити останню у розмірі 54112,82 грн.

У свою чергу, відповідач у листі від 24.09.2021 року №1470 лише зазначив про те, що після надходження фінансування сума грошової компенсації вартості за не отримане речове майно буде перерахована на банківський рахунок позивача.

При цьому, суд вказує, що звернення позивача із заявою від 03.09.2021 року не є досудовою формою врегулювання спору та не свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися в суд за захистом порушених, на його думку, прав чи законних інтересів з дня проведення з ним розрахунку, виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Суд враховує також і ту обставину, що звернення до відповідача, яке міститься в матеріалах позову, датоване позивачем 03.09.2021 року, тобто ініційоване ним майже через чотири місяці з моменту звільнення з військової служби. При цьому, будь-яких непереборних перешкод, які не залежать від волевиявлення позивача та перешкоджали останньому своєчасно звернутися за захистом своїх прав до суду ОСОБА_1 у позовній заяві та заяві про поновлення строку не навів.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Таким чином, ознайомившись із матеріалами позовної заяви, а також із мотивами заявленого позивачем клопотання про поновлення строку, суд не знаходить підстав для його задоволення.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, а у заяві про поновлення строку ним не наведено жодних обставин на підтвердження поважності причин пропуску останнього, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Окрім того, суд зазначає, що дата постановлення даної ухвали обумовлена перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці з 11.10.2021 року по 13.10.2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини 3028 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна