Рішення № 100399528, 04.10.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1130/21

Єдиний унікальний № 742/2404/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Чередніченко Олександр Миколайович до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. від 04 грудня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №5724, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості в розмірі 683 117,44грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи та витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн..

Свій позов мотивує тим, що 29.06.2021 на його адресу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021, а також 29.06.2021 за місцем його роботи надійшла постанова від приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.06.2021.

Після ознайомлення з вище перерахованими документами йому стало відомо, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. знаходиться виконавче провадження №65594368 від 27.05.2021 з примусового виконання виконавчого напису №5724 від 04.12.2020 приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 , як боржника, на користь стягувача ТОВ «Фінансова компаніця «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитом у сумі 82 555,64 грн., заборгованості за відсотками у сумі 408 385,60грн., заборгованості за штрафними санкціями у сумі 191 876,20грн., плати за вчинення виконавчого напису у сумі 300,00грн., всього заборгованості у сумі 683 117,44грн., а з урахуванням основної винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження 751 694,58грн. Позивача стверджує, що у нього відсутні будь-які зобов`язання перед вище зазначеним ТОВ, а тому виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням норм матеріального права і має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню. В зв`язку з чим позивачем також було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (виконавче провадження №65594368), виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. від 04.12.2020, зареєстрованого в реєстрі за №5724, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості сумі 683 117,44грн.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 05.07.2021 заяву ОСОБА_1 було задоволено та зупинено стягнення коштів з останнього на підставі виконавчого документа №65594368.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування у приватного нотаріуса Личука Т.В. належним чином засвідчені копії всіх документів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису від 04.12.2020, зареєстрованого в реєстрі за №5724, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 05.07.2021 дане клопотання було задоволено, проте витребувані у ньому документи на адресу суду так і не надійшли.

30.07.2021 представник ТОВ «Фінансова компаніця «Еліт Фінанс» подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 27.04.2007 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 21-08/МК/2007-980, за умовами якого Банк надав останньому кредит у розмірі 95 000,00 грн на умовах, передбачених Договором. 04.08.2020, 20.08.2020 та 26.08.2020 було укладено договори про відступлення прав вимоги, згідно з умовами яких право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими Договором від 27.04.2007 , перейшло до ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС".Станом на дату подання відзиву заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за Договором є непогашеною, зобов`язання по виплаті кредитних коштів не виконані, внаслідок чого відбувається порушення прав Відповідача. Приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису № 5724 не було порушено вимог чинного законодавства. Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, вимоги Позивача щодо визнання виконавчого напису № 5724, вчиненого приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., є необгрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими, тож є такими, що не підлягають задоволенню. А також зазначив, щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями, в зв`язку з чим просить зменшити їх розмір. розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

18.08.2021 на адресу суду представником позивача адвокатом Чередніченком О.М. надіслано відповідь на відзив, в якому зазначив, що причини не надання суду кредитного договору та розрахунку заборгованості пов`язані з намаганням відповідача уникнути встановлення судом обставин строку дії кредитного договору, графіку погашення кредиту, строку черговості внесення періодичних платежів, нарахування відсотків після закінчення строку дії кредитного договору, наявності спору щодо існування заборгованості та вчинення виконавчого напису поза межами строків позовної давності як загальної так і спеціальної. В свою чергу нотаріус при вчиненні виконавчого напису мав пересвідчитись чи вчиняється нотаріальна дія в межах строку позовної давності та чи є безспірними вимоги кредитора, що є обов`язковою умовою вчинення такого виду нотаріальної дії. Сам позивач позбавлений можливості надати суду кредитний договір, банківські документи на підтвердження сплати кредиту, з причин їх відсутності (незбереження) зі збігом істотного строку з моменту закінчення строку дії кредитного договору. Ззвернення відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчого напису пов`язано виключно з намаганням відповідача уникнення застосування наслідків спливу позовної давності в суді за заявою позичальника, а також з метою уникнення доведення розміру заборгованості по кредитному договору шляхом створення уяви у нотаріуса про її безспірність. А також , позивач вважає, що зазначені ним витрати на правничу допомогу відповідають принципам співмірності, розумності, складності справи, обсягу наданої правничої допомоги адвокатом, оскільки сума до стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса є значною і становить 682 817,44грн. Відповідач, будучи достовірно обізнаним про обставини вчинення виконавчого напису, не тільки не вжив жодних заходів для уникнення подальшого вирішення спору в судовому порядку, але й фактично стверджує про правомірність напису, не надаючи жодних доказів суду, що змусило позивача в подальшому звертатись за правничої допомогою для підготовки відповіді на відзив, неодноразового ознайомленням адвоката з матеріалами справи, надання консультацій, підготовки заяв та клопотань. Одночасно з відзивом, також надіслано клопотання про витребування у ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» оригіналу кредитного договору №21-08/МК/2007-980 з додатками до нього, укладеного 27.04.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра», правонаступником прав вимоги за яким являється ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», на якому за зверненням товариства вчинено оспорюваний виконавчий напис, а також розрахунок заборгованості за вище зазначеним кредитним договором.

Дане клопотання Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 19.08.2021 було задоволено та зобов`язано ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надати відповідні документи, проте на адресу суду на момент винесення рішення, ніяких документів на адресу суду не надійшло.

04.10.2021 представником позивача адвокатом Чередніченком О.М. подано до суду детальний опис наданої правничої допомоги, в якому зазначено, що розмір наданої правничої допомоги згідно п.п.4.1., 4.2. договору про надання правничої допомоги становить 15 000,00грн. та згідно п.4.3. договору сторони узгодили, що у разі ухвалення рішення на користь Замовника, останній сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 10 000,00грн., що в загальному розмірі становить 25000,00 грн, а також посилається на постанови Верховний Суд від 15.06.2021 у справі №159/5837/19 та від 18.08.2021 у справі №300/3178/20.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, проте представник подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в судове засідання не з`явився також, проте при подачі 30.07.2021 відзиву до суду, просив розглядати справу у його відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про поважність причини своєї неявки.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. знаходиться виконавче провадження №65594368 від 27.05.2021 з примусового виконання виконавчого напису №5724 від 04.12.2020 приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компаніця «Еліт Фінанс» заборгованості за період з 26.08.2020 по 19.10.2020, яка складається з суми заборгованості за кредитом - 82 555,64грн., заборгованості за відсотками у сумі 408 385,60грн., заборгованості за штрафними санкціями у сумі 191 876,20грн., плати за вчинення виконавчого напису у сумі 300,00грн., всього заборгованості у сумі 683 117,44грн., а з урахуванням основної винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження 751 694,58грн.

З матеріалів справи вбачається, що постановами приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 27.05.2021 звернуто стягнення на кошти та та інше майно ОСОБА_1 , а також 15.06.2021 звернуто стягнення на заробітну плату боржника (62-93).

Про існування боргу перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», видачу виконавчого напису нотаріуса та відкриття виконавчого провадження, позивачу нічого не було відомо до моменту надходження до органу місцевого самоврядування за місцем його проживання вимоги приватного виконавця про надання інформації, а саме до 24.06.2021.

Як вбачається з виконавчого напису №5724 від 04.12.2020 приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, то нібито заборгованість у позивача виникла перед ТОВ «ФК Еліт Фінанс» за кредитним договором №21-08/МК/2007-980 від 28.04.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра»), правонаступником усіх прав та обов`язків якого є відповідач ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» згідно договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26.08.2020 року, що також вбачається і з поданого відповідачем відзиву (а.с.101-127)

При цьому будь-яких вимог позивачу про існування заборгованості, необхідність її сплати та підстав її виникнення перед відповідачем, від відповідача не надходило, як і не надходило жодних документів, які б підтверджували право виникнення у відповідача права вимоги до позивача, якщо такі відповідачем були правомірно набуті.

На неодноразове витребування у приватного нотаріуса та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис та кредитного договору№21-08/МК/2007-980 від 28.04.2007 з відповідним розрахунком заборгованості суду не надано.

Згідно із частиною першою статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегулювано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок № 296/5). Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

У відповідності до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Ухвалами Прилуцького міськрайонного суду від 05.07.2021 та 26.07.2021 було витребувано від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича належним чином засвідчені копії всіх документів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису від 04.12.2020, зареєстрованого в реєстрі за №5724, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості, проте вимоги ухвал останнім не були виконані.

При цьому, відповідачем - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не надано жодного доказу, щоб підтверджував наявність всіх необхідних документів при вчинені виконавчого напису та не надано витребуваний ухвалою Прилуцького міськрайонногосуду від 19.08.2021оригінал кредитного договору №21-08/МК/2007-980 з додатками до нього, укладеного 27.04.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра», правонаступником прав вимоги за яким являється Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс», на якому за зверненням товариства вчинено виконавчий напис приватним нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича від 04 грудня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №5724 та відповідний розрахунок заборгованості за вище зазначеним кредитним договором, на підставі яких можливо встановити строк кредитування, графік сплати кредиту, черговість платежів, строки сплати чергових платежів, порядок нарахування відповідачем заборгованості.

Проте, відповідач умисно не надає кредитний договір, розрахунок заборгованості, зокрема і в період зазначений у виконавчому написі (26 серпня 2020 року по 19 жовтня 2020 року), з метою уникнення настання для нього наведених вище негативних наслідків.

При цьому позивач позбавлений можливості надати суду кредитний договір, банківські документи на підтвердження сплати кредиту, з причин їх відсутності (незбереження) зі збігом істотного строку з моменту закінчення строку дії кредитного договору.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таким чином, з наданих документів не можливо встановити чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Звертаючись з позовною заявою позивач зазначав, що жодних боргових зобов`язань за кредитними договорами він немає. Натомість, відповідач не скористався своїм правом на спростування даних тверджень позивача та не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження існування безспірної заборгованості, її розміру та розрахунку такого розміру, що відповідно спростовує існування безспірної заборгованості та підтверджує порушення нотаріусом наведених вимог норм матеріального права при вчиненні виконавчого напису.

Також, як вбачається з виконавчого напису нотаріуса, заборгованість нібито стягується за період з 26 серпня 2020 року по 19 жовтня 2020 року, що це за період і чим дана заборгованість підтверджується ні відповідач, ні нотаріус не надали суду жодних доказів, що знову ж таки підтверджує відсутність безспірності.

Так, відповідно до ч.1 cт.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 10, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ч.7 ст. 81 ЦПК України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на те, що розмір заборгованості належним чином не підтверджується, так як і наявність всіх необхідних документів для вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинений 04 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. (реєстровий номер 5724) про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувана ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості в розмірі 683117,44 грн. варто визнати таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в сумі 908,00 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що представником ОСОБА_1 у даній справі був адвокат Чередніченко О.М, який діяв на підставі ордеру серії ЧН № 110642 (а.с.43). Згідно умов договору про надання правничої допомоги від 25.06.2021 адвокатом виконано наступний обсяг роботи: ознайомлення з документами та надання консультації, затрачений час 0,5год - вартість правничої допомоги 567,50 грн.; підготовка заяв приватному виконавцю виконавчого округу виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. та приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., затрачений час 0,5год - вартість правничої допомоги 567,50 грн.; підготовка позовної заяви, вивчення правових позицій Верховного Суду, затрачений час 6 год - вартість правничої допомоги 6 810,00 грн.; підготовка заяви про забезпечення позову, затрачений час 2,5 год - вартість правничої допомоги 2 837,50грн.; підготовка 2-х клопотань про витребування доказів, затрачений час 1год - вартість правничої допомоги 1 135,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи, відзивом, надісланими документами приватного виконавця та відповідача затрачений час 0,5год - 567,50 грн.; підготовка відповіді на відзив, затрачений час 4 год - вартість правничої допомоги 4 540,00 грн. Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 17 025,00 грн., проте враховуючи, що згідно п.п.4.1., 4.2. договору про надання правничої допомоги сторони узгодили, що вартість правничої допомоги в суді першої інстанції не може перевищувати 15 000,00 грн., то відповідно розмір наданої правничої допомоги становить 15 000,00 грн.

Окрім того п.4.3. договору сторони узгодили, що у разі ухвалення рішення на користь Замовника, останній сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 10 000,00 грн. Відповідно до п.4.4. договору зазначена в п.п.4.2., 4.3. винагорода сплачується Замовником протягом 15-и банківських днів після набрання рішення суду законної сили і згідно акту здачі-прийняття послуг за договором про надання правничої допомоги від 04.10.2021 становить 25000,00 грн.

Згідно оспорюваного виконавчого напису нотаріуса на користь відповідача стягнуто заборгованість у сумі 683 117,44грн., а з урахуванням основної винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження 751 694,58грн., що є значною сумою і має враховуватись при визначенні в тому числі і витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд у постановах від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19, від 18.08.2021 року у справі №300/3178/20 зробив висновок, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

З врахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеної ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи та вважає, що такі витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі, оскільки вони є співрозмірними із складністю справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 76/81, 102, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник позивача Чередніченко Олександр Миколайович до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035, Код ЄДРПОУ 4034022), третя особа Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович (вул.Михайла Грушевського, буд.19, м.Івано-Франківськ, 76000) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича від 04 грудня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №5724, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості сумі 683 117,44грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035, Код ЄДРПОУ 4034022) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 908,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя: О.Ільченко